Ухвала від 19.05.2025 по справі 420/26245/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26245/24

Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

На зазначене судове рішення Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження.

Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Наявні матеріали справи в КП "ДСС" свідчать про те, що оскаржуване рішення ухвалено 16.12.2024 р. за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, рішення суду першої інстанції від 16.12.2024 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 17.12.2024 року о 23:30 год.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано до електронного кабінету апелянта пізніше 17 години 17.12.2024 р. судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 18.12.2024 р.

Однак апеляційну скаргу подано до суду 15.04.2025 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження майже на три місяці.

В апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В клопотанні апелянт вказує, що обставиною, яка зумовила пропуск строку є залучення відповідальних за введення позовної роботи посадових осіб юридичної служби до виконання заходів щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, оскільки останні є військовослужбовцями ЗСУ. Крім того, особовий склад військової частини в повному обсязі задіяний до виконання бойових та спеціальних завдань.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

Суд зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в абсолютно всіх випадках, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з апеляційною скаргою.

Так, оскаржуване рішення апелянт отримав 18.12.2024 р., отже останнім днем подання апеляційної скарги є 17.01.2025 р.

Водночас, з долученого до апеляційної скарги витягу з наказу вбачається, що військовослужбовці, яким надано право представляти інтереси апелянта в судах, зокрема, помічник командира бригади з правової роботи - начальник юридичної служби управління Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_2 , офіцер юридичної служби Хребтов Б.А. залучені та приймають безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій з 25 січня 2024 р.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом 06.02.2024 р. подано відзив на позовну заяву, що свідчить про те, що апелянт мав можливість звертатися з процесуальними документами до суду в строк з 25 січня 2024 р.

Крім того, апеляційну скаргу, як і відзив на позовну заяву подано ОСОБА_3 . Однак, не надано доказів, які б підтвердили неможливість подання апеляційної скарги зазначеним представником у строк, визначений законом.

Отже, відповідач доказово не довів того, що всі військовослужбовці Військової частини НОМЕР_3 , які згідно з функціональними обов'язками здійснюють представництво відповідача в судах, залучені та приймають безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, що унеможливило подати апеляційну скаргу у строки передбачені КАС України, після отримання копії оскаржуваного рішення.

Суд приймає до уваги, що Військова частина НОМЕР_1 здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Однак, суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов'язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.

З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення, що дає можливість виконувати функціональні обов'язки, зокрема, подавати апеляційні скарги.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Так, апеляційний адміністративний суд враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29, у яких зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист.

При цьому, Європейський суд з прав людини провів межу між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

В свою чергу, застосування вимог ч.1 ст.295 КАС України з урахуванням обставин встановлених судом (пропуск строку майже на 3 місяці) не можна вважати надмірним формалізмом.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Додатково суд зазначає, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі наведеного, враховуючи, що апелянтом не доведено належними і допустимими доказами, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є такими, що не залежать від волі скаржника, обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, суд приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані скаржником у заяві про поновлення строку є неповажними.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України вбачається, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку (10 днів з моменту отримання ухвали суду) для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 296, 298,299 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лук'янчук

Попередній документ
127482879
Наступний документ
127482881
Інформація про рішення:
№ рішення: 127482880
№ справи: 420/26245/24
Дата рішення: 19.05.2025
Дата публікації: 22.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.06.2025)
Дата надходження: 20.08.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛУК'ЯНЧУК О В
суддя-доповідач:
ЛУК'ЯНЧУК О В
ХЛІМОНЕНКОВА М В
суддя-учасник колегії:
БІТОВ А І
СТУПАКОВА І Г