19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37311/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Лук'янчук О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року у справі №420/37311/23 за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Миколаївка» до Головного управління ДПС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки
29 грудня 2023 року Сільськогосподарський кооператив «Миколаївка» (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області «Про проведення фактичної перевірки СК «Миколаївка» від 19.12.2023 року №10853-П.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав про протиправність оскаржуваного наказу пояснюючи це тим, що у змісті наказу на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на конкретні підстави її призначення та лише вказано норму підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 22 травня 2024 року прийнято рішення, яким адміністративний позов Сільськогосподарського кооперативу «Миколаївка» задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС в Одеській області «Про проведення фактичної перевірки СК «Миколаївка» від 19.12.2023 року №10853-П.
Ухвалюючи означене рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із протиправності спірного наказу внаслідок того, що в самому наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім зазначення норм, які регулюють питання призначення перевірки.
Як зауважено судом першої інстанції, відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав чітку мету перевірки, яка має визначатися з підстав проведення перевірки.
За таких обставин, окружний адміністративний суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено наявність підстав для призначення і проведення фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС в Одеській області (далі - скаржник, податковий/контролюючий орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги податкового органу зводяться до того, що у даному випадку податковим органом прийнято наказ про проведення перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Як стверджує податковий орган, фактичною підставою прийняття наказу про проведення перевірки слугувало те, що СК «Миколаївка» не подано декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік. Також, податковий орган вказує, що загальний дохід СК «Миколаївка» за 2021 рік склав - 0 грн. У свою чергу, підприємство не звітує про найманих працівників. У період з 2020 року по 2023 рік фактичні та документальні перевірки даного підприємства не проводились.
Окрім того, контролюючим органом враховано факт надходження на адресу Головного управління заяви від адвоката Тимченко М. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , із повідомленням щодо можливих порушень чинного законодавства. Відповідна інформація, викладена у доповідній записці Головного управління від 13.12.2023 року, складеної у відповідності до вимог підпункту 1.2.2 пункту 1.2 розділу I наказу ДПС України від 4 вересня 2020 року за №470.
За наведених обставин, скаржник вказує, що податковим органом правомірно винесено оскаржуваний у цій справі наказ на проведення фактичної перевірки, у зв'язку з чим немає підстав для його скасування.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як з'ясовано судовою колегією, що на підставі підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.8 пункту 19-1.1 ст.19-1, ст.20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у зв'язку з письмовим зверненням, оформленим відповідно до закону, про порушення платником податків діючого податкового законодавства, Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено наказ «Про проведення фактичної перевірки СК «Миколаївка» від 19.12.2023 року №10853-П з 19.12.2023 року тривалістю 10 діб, за період діяльності з 20.12.20 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою:
- здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).(а.с.32)
28.12.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт (довідку) фактичної перевірки. (а.с.35-38)
29.12.2023 року ГУ ДПС в Одеській області складено акт відмови платника податків від отримання примірника акта (довідки) перевірки або неможливості його вручення та підписання, в якому зазначено, що представники позивача не з'явились для підписання акту.(а.с.39)
Уважаючи, що контролюючим органом сформовано спірний наказ про проведення перевірки всупереч вимогам чинного законодавства України, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).
Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1. статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, при цьому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- 80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;
- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб'єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно із підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України є - письмове звернення покупця (споживача).
Разом з цим, як слідує з матеріалів справи та покладено в основу вимог апеляційної скарги, фактичною підставою для призначення перевірки за позицією контролюючого органу є інформація, яка міститься в доповідній записці начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, поданої на ім'я заступника начальника Управління від 13.12.2023 року №7583/15-32-07-06-11. (а.с.40)
Так, зі змісту довідної записки убачається, що до відділу фактичних перевірок надійшла заява від адвоката Тимченко М. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 . ТА ОСОБА_2 про проведення фактичної перевірки СК «Миколаївка».
Співробітниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області згідно баз даних «Податковий блок» та АРМ АІС «Податки» встановлено таке:
«Основний вид діяльності підприємства позивача це 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Декларація з податку на прибуток підприємства за 2022 рік не подана. Загальний дохід СК «Миколаївка» за 2021 рік склав - 0 грн. Підприємство не звітує про найманих працівників. В період з 2020 року по 2023 рік фактичні та документальні перевірки даного підприємства не проводились.».
У зв'язку з вказаним у доповідній записці викладено пропозицію розглянути питання надання дозволу на проведення фактичної перевірки Підприємства щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Однак, як установлено судом першої інстанції, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків.
При цьому, як з'ясовано судовою колегією, із змісту оспорюваного наказу не вбачається, що саме вказана вище доповідна записка та наявна в ній інформація слугували підставою для прийняття спірного наказу. Також відсутня інформація, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки, а доповідна записка не містить інформацію про конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Верховний Суд у постанові від 5 березня 2019 року по справі № 820/4893/18 зазначив, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
У постанові від 18.12.2018 у справі №820/4895/18 Верховний Суд в подібних правовідносинах вказав, що у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою.
Апеляційним судом установлено, що в оскаржуваному наказі підставою для проведення перевірки визначено виключно підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, будь-яка інша інформація в чому конкретно полягає порушення, яке можливо було допущено підприємством позивача в наказі відсутня.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала інформація про порушення Підприємством вимог законодавства. Як у доповідній записці, яку відповідач визначає як підставу для проведення перевірки, так і у самому наказі про проведення перевірки, податковий орган не конкретизує суть порушення.
Відтак, у відповідача на момент видання наказу на проведення фактичної перевірки була відсутня інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, колегія суддів не може погодитись із доводами скаржника про наявність у нього підстав для призначення фактичної перевірки Підприємства з наведених у наказі підстав.
З огляду на наведене вище, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року у справі №420/37311/23 за позовом Сільськогосподарського кооперативу «Миколаївка» до Головного управління ДПС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.В. Лук'янчук О.І. Шляхтицький