Номер провадження: 22-ц/813/1467/25
Справа № 947/1557/24
Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
24.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 23 квітня 2024 року у складі судді Васильків О.В.,
встановив:
У грудні 2023 року, в інтересах позивача ОСОБА_1 поштою до суду звернувся адвокат Пятигорец В.І. з позовом до відповідачів, в якому просить визнати укладений ОСОБА_2 з ТОВ "КОМПАНІ ФІНАНС" правочин - Договір про відступлення прав вимоги №01/07 від 01.07.2022 року недійсним. Позов пред'явлено на підставі ст. 216 ЦК України.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 23 квітня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Київського районного суду м.Одеси від 23 квітня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що посилання ОСОБА_2 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №906/1174/18 має відношення лише тоді, якщо при укладанні договору обидві сторони є юридичними особами, а в цьому випадку ОСОБА_2 у вищевказаному оспорюваному договорі виступає як фізична особа, а тому не мав права його укладати.
24.04.2025 від представника ОСОБА_3 , діючого від імені ТОВ «Компані Фінанс» надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Представник ТОВ «Компані Фінанс» - Компанієць Б.М. в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
В судовому засіданні адвокат Пятигорец В.І., діючий від імені ОСОБА_1 , не заперечував проти задоволення клопотання.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву про закриття провадження у справі за відсутності її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ТОВ «Компані Фінанс» підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 обгрунтовувала свої позовні вимоги тим, що укладений ОСОБА_2 з ТОВ «Компані Фінанс'правочин - Договір про відступлення прав вимоги №01/07 від 01.07.2022 року є недійсним. Оскільки відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, ОСОБА_2 у даному договорі виступає як фізична особа, що свідчить про неможливість укладення ним вищевказаного договору.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Звертаючись до суду із заявою про закриття провадження представник ТОВ «Компані Фінанс» вказував, що «20» червня 2024 року між ТОВ «Компані Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 01/07 від «01» липня 2022 року.
Відповідно до наданої Додаткової угоди № 1 від 20 червня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 01/07 від «01» липня 2022 року, укладеної між ТОВ "КОМПАНІ ФІНАНС" та ОСОБА_2 згідно якої сторони домовилися, що боржник: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) підлягає виключенню з реєстру боржників за номером 128, у ОСОБА_2 , як нового кредитора, не має заперечень проти виключення боржника з відповідного реєстру, та останній зобов'язується не чинити дії, що перешкоджають такому виключенню. В подальшому право вимоги за боржником ОСОБА_1 переходить до ТОВ «Компані Фінанс».
Отже, з вказаної додаткової угоди слідує, що право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Компані Фінанс».
Таким чином на підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що у даному випадку оскільки у ОСОБА_2 відсутнє право вимоги до ОСОБА_1 , а тому по даній справі відсутній спір між сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині (пункт третій частини першої статті 374 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Відповідно до статті 255 ЦПК України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Пункт 2 частини 1 статті 389 ЦПК України не містить вказівок про те, що ухвала суду апеляційної інстанції про закриття провадження може бути оскаржена в касаційному порядку. Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки питання про закриття провадження у справі, визнання рішення суду нечинним та закриття провадження у справі вирішено апеляційним судом, то дана ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 255, 377, 384 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» про закриття провадження задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 23 квітня 2024 року скасувати.
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» про визнання угоди недійсною закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: