Номер провадження: 22-з/813/170/25
Справа № 504/2975/24
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Карташов О. Ю.
17.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
заяву адвоката Боднарюка Віталія Івановича в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів
Історія справи
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Комінтернівського районного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.10.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Недибалюк О.Г., подала апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Недибалюк Олеся Григорівна, залишено без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2024 року залишено без змін.
Короткий зміст заявлених вимог
25.03.2025 року через підсистему «Електронний суд», надійшла заява адвоката Бондарюка В.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №504/2975/24.
Заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 16500 грн.
В заяві наголошується, що у відзиві на апеляційну скаргу та під час участі у судовому засіданні заявлялось клопотання про те, що на протязі п'яти днів після ухвалення судового рішення стороною відповідача будуть подані додаткові докази про понесені ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу. Заява вмотивована тим, що загальна сума гонорару за надання правової допомоги відповідачу Вислоцькому А.Ю. із розрахунку 1500 гривень за одну годину складає 16500 гривень. Зазначена сума гонорару підтверджується: актом наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 07.08.2024 року, договором про надання правничої допомоги адвокатом від 07.08.2024 року, квитанцією № б/н від 24.03.2025 року.
Заперечення на клопотання (заяву)
Ознайомившись з клопотанням адвоката Бондарюк В.І. який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додатково рішення, представник ОСОБА_1 адвокат Недибалюк О.Г. подала на неї заперечення, в яких вважає вказану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
В запереченнях звертається увага на те, що представником відповідача не подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. А поданий розрахунок судових витрат у відзиві до апеляційної скарги не може братись до уваги, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують повноваження представника відповідача. Наголошується, що ордер доданий адвокатом до відзиву на апеляційну скаргу не є належним та достатнім підтвердженням правочинності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, оскільки ордер на надання правничої допомоги № 1074352 від 15.11.2024 року доданий адвокатом Бондарюк В.І. до відзиву на апеляційну скаргу був раніше використаний під час участі адвоката в суді першої інстанції у цій справі та містив дату документа 16.10.2024 року. Крім того, звертається увага на те, що відповідно до інформації наявної в ордері на надання правничої допомоги, представник відповідача, адвокат Бондарюк В.І. здійснює адвокатську діяльність індивідуально, а отже не діє у формі юридичної особи (об'єднання або бюро), а тому адвокатом не може використовуватись готівковий елемент розрахунків. На думку сторони позивачів, розмір та фактична оплата відповідачем витрат на правничу допомогу є недоведеною.
Також, сторона позивача просить звернути увагу на той факт, що правова позиція відповідача під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не змінювалась, додаткові докази не подавались, а час витрачений на підготовку відзиву на апеляційну скаргу (6 годин) вочевидь є завищеним та не відповідає складності правовідносин. Крім того, звертається увага суду на те, що на даний час позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, що потребує домашнього догляду як часто хворіюча дитина, сама виховує двох неповнолітніх дітей, розлучена, інших доходів крім аліментів не має. Ще акцентується увага на тому, що витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 16500 перевищують отримання річних аліментів на доньку, які складають 15367,2 грн.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бондарюк В.І. в судовому засіданні просив задовольнити подане ним клопотання про ухвалення додаткового рішення, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 16500 грн.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Недибалюк О.Г. в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечували проти задоволення клопотання адвоката Бондарюк В.І. про ухвалення додаткового рішення по справі № 504/2975/24, просили залишити його без задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про місце, дату та час був повідомлений належним чином.
Не явка відповідача у справі не перешкоджає розгляду заяви.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Згідно ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, втому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у частинах п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 викладено правовий висновок про те,що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
У постанові від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц.
На підтвердження розміру витрат, які поніс ОСОБА_2 на правничу допомогу, адвокатом Бондорюк В.І. надано: Договір про надання правової допомоги від 07.08.2024 року, акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 07 серпня 2024 року, ордер на надання правничої допомоги Вислоцькому А.Ю. у Одеському апеляційному суді серії СЕ № 1074352, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідно до якого сума судових витрат станом на 05.01.2025 року становить 15000 грн, квитанція № Б/Н від 24.03.2025 року з якої вбачається, що Вислоцький оплатив ОСОБА_3 24.03.2025 року 16500 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які належить застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Проте, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих заявнику послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, заперечення іншої сторони, щодо заявленої суми та прохання про її зменшення, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлена представником Вислоцького А.Ю. сума в розмірі 16500 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Таким чином, апеляційний суд враховуючи категорію справи, зусилля та знання, що необхідні для складання процесуальних документів по справі, участі у справі, вважає, що понесені ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, підлягають зменшенню та відшкодуванню у розмірі по 5500 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Щодо доводів сторони позивача про те, що адвокат Бондарюк В.І. немає належним чином оформленого ордеру для здійснення повноважень представництва Вислоцького А.Ю. в Одеському апеляційному суді, так як Ордер СЕ № 1074352 використовувався адвокатом Бондарюком В.І. в чотирьох різних судових інстанціях та для представництва інтересів різних осіб і за цим же ордером адвокату вже відшкодовувались витрати на правничу допомогу у іншій справі, колегія суддів вважає за потрібним зазначити наступне.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).
Зазначене узгоджується і постановою Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.01.2025 року справа №761/5870/24, в якій зауважено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв'язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Таким чином, адвокат Бондарук В.І. надавши договір про надання правничої допомоги ОСОБА_2 від 07.08.2024 року, підтвердив свої повноваження.
Доводи сторони позивача, щодо не належного ордеру є слушними, оскільки враховуючи приписи Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, один згенерований бланк ордеру, якому присвоєна серія і номер є оригіналом і повинен існувати в єдиному примірнику. Використання бланку ордера повторно для представництва різних клієнтів, в різних органах, в різний період часу є порушенням Правил адвокатської етики.
Але, враховуючи те, що адвокатом Бондарюк В.І. надано копію договору про надання правничої допомоги від 07.08.2024 року засвідчений підписами сторін, вищезазначений довід про невідповідність ордеру не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, колегія суддів, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500 гривень.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Заяву адвоката Боднарюка Віталія Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5500 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко