Справа № 686/13329/25
Провадження № 2/686/4933/25
про залишення заяви без руху
20 травня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування,-
12 травня 2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так в якості відповідача по справі позивачем вказано Хмельницьку міську раду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Як вбачається з постанови КЦС ВС від 22.11.2023 у справі № 337/642/22, за змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
У постанові КЦС ВС від 24.05.2023 у справі № 299/2931/17 вказано, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Належним відповідачем є особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги.
Проте ані з наданого позову, ані з доданих матеріалів не вбачається, чим саме оспорюються, не визнаються чи порушені права позивача з боку Хмельницької міської ради. Натомість згідно позову вбачається, що заву про прийняття спадщини також подав брат позивача - ОСОБА_2 , проте він не залучений в якості відповідача по справі.
Крім того, позивачем до участі в розгляді справи залучено самостійно, шляхом зазначення в позові, в якості третьої особи без визначення виду - «приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна», без надання відповідного мотивованого клопотання, що передбачено ст. ст. 53, 54 ЦПК України, або хоча б обґрунтування вимоги про це в позові.
Також відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Частиною першою статті 9 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою у порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Аналогічні положення викладені у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Перевіривши позовну заяву суддею встановлено, що копії долучених до позовної заяви в якості доказів документи, складені на іноземній (польській) мові, а отже позивачу пропонується усунути недоліки шляхом надання перекладу відповідних доказів державною мовою (українською мовою).
Таким чином, до матеріалів заяви не долучено належно оформленого перекладу на державну мову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, про що повідомити позивача та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.
Враховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.
Керуючись ст.175,177,185,260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, про визнання права власності в порядку спадкування, залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення вказаного вище недоліку.
Попередити позивача про наслідки невиконання ухвали суду, передбачені ч. 3 ст.185 ЦПК України, а саме, що позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа