Справа № 947/17031/25
Провадження № 1-кс/947/6954/25
15.05.2025 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000120 від 30.01.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Новосевастополь, Березнегуватського району, Миколаївської області, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відносно якого до Львівського суду направлено справу за ч. 2 ст. 307 КК України (запобіжний захід застава),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -
Суть клопотання.
До Київського районного суду м. Одеси, в рамках кримінального провадження № 12025160000000120 від 30.01.2025 року, надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Клопотання мотивовано тим, що:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України .
- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених пунктами 1 ,2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
- застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 оголосив клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, посилаючись на обставини викладені в клопотанні та наявність ризиків, які встановлені слідчим у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просила долучити до матеріалів клопотання документи, які характеризують особу підзахисного. Проти задоволення клопотання заперечувала мотивуючи тим, що ризики є недоведеними. Повідомила, що її підзахисний готовий співпрацювати зі слідством. Просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі задоволення - визначити помірний розмір застави, передбачений КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначив, що з підозрою не погоджується.
Короткий виклад фактичних обставин даного кримінального провадження та змісту поданого стороною обвинувачення клопотання.
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000120від 30.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч.ч. 2, 3 ст. 311 КК України.
Відповідно до положень статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин - усі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи переробку наркотичних засобів і психотропних речовин, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини.
Відповідно до положень статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин - усі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи переробку наркотичних засобів і психотропних речовин, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини.
Досудовим розслідуванням установлено, що приблизно в січні 2025 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим), ОСОБА_7 , спільно з невстановленим особами, в порушення вищевказаних вимог законодавства, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ шляхом вчинення корисливих умисних злочинів, вступили з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в злочинну змову, спрямовану на отримання незаконного прибутку та особистого збагачення у протиправний спосіб, шляхом незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечної психотропної речовини, а також незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та незаконного збуту прекурсорів.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 , діючи умисно,з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб, усвідомлюючи кримінальну караність своєї злочинної діяльності у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини та прекурсорів, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, за невстановлених обставин та у невстановлених осіб придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон та прекурсори - нітроетан (nitroethane), 4'-Метилпропіофенон (4-метилпропіофенон), піролідин (тетрагідропіролом), фенілнітропропен у невизначеній кількості, які зберігав у невстановленому в ході досудового розслідуванням місці, з метою подальшого збуту.
З метою конспірації своєї діяльності та виключення можливості спілкування з покупцями психотропних речовин та прекурсорів ОСОБА_7 , достеменно знаючи про кримінальну відповідальність за незаконний обіг психотропних речовин та прекурсорів, володіючи інформацією щодо цін на психотропні речовини та прекурсори, обрав спосіб вчинення збуту психотропних речовин та прекурсорів шляхом проведення безконтактного замовлення, отримання грошових коштів та передачу психотропних речовин та прекурсорів через спеціально створені з цією метою веб-сайти у мережі Інтернет, а саме месенджері «Telegram».
Відповідно до розробленого невстановленою особою плану злочинної діяльності його функція та ОСОБА_4 полягала у виготовленні, придбанні та фасуванні особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенону та прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю - нітроетану, 4'-Метилпропіофенону (4-метилпропіофенону), піролідину (тетрагідропіролу), фенілнітропропену, а ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - допомагати збувати психотропну речовину та прекурсори шляхом здійснення відправок через ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ "ТК "САТ". Також, для перевезення психотропної речовини та прекурсорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучали водіїв таксі, які не були обізнані, що знаходилось в посилках.
Так, ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи настання таких наслідків, маючи прямий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, невстановленим способом отримав замовлення від покупців на особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон.
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_4 , точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 27.03.2025, знаходячись у приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 умисно, з корисливих мотивів, за допомогою попередньо придбаного ОСОБА_7 хімічного обладнання та заздалегідь придбаних компонентів, шляхом здійснення хімічної реакції синтезу, незаконно виготовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон, з метою подальшого збуту.
Після чого, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 для не викриття своєї злочинної діяльності правоохоронними органами та маскування психотропної речовини, 27.03.2025 знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Республіканська, буд. № 183, розлив психотропну речовину у пластикові каністри, які в подальшому запакував до картонних коробок з логотипом ТОВ «Нова Пошта» та помістив запаковані коробки до свого автомобіля «Fiat Doblo Panorama», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою подальшого збуту.
Продовжуючи вчиняти дії спрямовані на доведення спільного умислу до кінця, ОСОБА_7 27.03.2025 о 17.16 год. приїхав на вищевказаному автомобілі до ділянки місцевості, яка розташована біля буд. № 135 по вул. Хаджибеївська дорога в м. Одеса, де з метою подальшого перевезення особливо небезпечної психотропної речовини до ОСОБА_8 викликав таксі, розвантажив коробки зі свого автомобіля та завантажив вищезазначені картонні коробки до автомобіля таксі марки «ГАЗ 3302-415», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який приїхав за його викликом.
У свою чергу, реалізуючи спільний умисел на збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_8 27.03.2025 о 18.28 год., знаходячись біля будинку № 31 по вул. Єфімова в м. Одеса, отримав через службу таксі від ОСОБА_7 зазначені картонні коробки, в яких містились каністри з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон, які о 18.30 год. ОСОБА_8 завантажив до свого автомобіля «Chevrolet Astro», реєстраційний номер НОМЕР_3 та на зазначеному автомобілі перевіз за адресою: м. Одеса, вул. Платанова, буд. № 122, де розпочав їх зберігати, з метою подальшого збуту.
З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_8 28.03.2025 о 17.45 год. знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Платанова, буд. № 122, помістив запаковані 6 коробок, в яких містились каністри з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофеноном до свого автомобіля «Chevrolet Astro», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з метою подальшого збуту.
Продовжуючи вчиняти дії спрямовані на доведення спільного умислу до кінця, ОСОБА_8 28.03.2025 о 19.11 год. приїхав на вищезазначеному автомобілі до ділянки місцевості, яка розташована біля будинку № 22 по вул. Прохорівська в м. Одеса, де з метою подальшого перевезення особливо небезпечної психотропної речовини до поштового відділення ТОВ «Нова Пошта» викликав таксі, розвантажив коробки зі свого автомобіля та о 19.18 год. завантажив 6 картонних коробок до автомобіля таксі «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який приїхав за його викликом.
Також, для реалізації спільного злочинного умислу та не викриття спільної злочинної діяльності правоохоронними органами, ОСОБА_8 вирішив здійснити збут особливо небезпечної психотропної речовини кінцевим отримувачам шляхом залучення кур'єра, який не був обізнаний щодо вмісту коробок, який 28.03.2025 о 19.30 год. знаходячись біля будинку № 10 Ж по вул. Середня в м. Одеса, отримав через службу таксі від ОСОБА_8 зазначені шість картонних коробок, в яких містились запаковані каністри з психотропною речовиною, які заніс до відділення № 17 ТОВ «Нова Пошта», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Середня, буд. № 10 Ж, де цього ж дня о 19.34 год. здійснив відправку особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон на ім'я ОСОБА_11 до відділення № 3 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Звягель, вул. Київська буд. № 8, прим. 10 А (ТТН № 20451132566663).
Далі, 29.03.2025 у період часу з 09.00 год. до 10.05 год., у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді огляду та виїмки кореспонденції в приміщенні інноваційного терміналу ТОВ "Нова Пошта" за адресою м. Одеса, Нерубайська територіальна громада, масив № 21, буд. № 73 проведено огляд посилки за ТТН № 20451132566663, під час якого виявлено пластикові каністри білого кольору об'ємом 10 л з рідиною жовтого кольору, з яких здійснено відбір зразків.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/116-25/8004-НЗПРАП від 05.05.2025 надана на експертизу рідина блідо-жовтого кольору (сейф-пакети НПУ №№ RIC2195851, RIC2195856, RIC2195860) містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон, кількісний вміст якої становить 4,401 г, 6,150 г та 7,171г.
Таким чином, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді огляду та виїмки кореспонденції, працівниками поліції здійснено відбір 17,722 г особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенону.
Відповідно до Наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 (Таблиця № 2) «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» альфа-бромвалерофенон масою від 15 г і більше віднесений до особливо великих розмірів.
За викладених обставин, 13 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Як убачається з матеріалів справи, копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів була отримана підозрюваним з дотриманням вимог ч. 2 ст. 184 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.
Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді і досліджених у судовому засіданні джерелах доказів. Що підтверджується, зокрема:
- протоколами про результати проведення негласної слідчої розшукової дії від 29.03.2025, передбаченої ст. 262 КПК України - огляд та виїмка кореспонденції, з посилок які відправляли ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , в яких містилась рідина;
- висновком експерта № СЕ-19/116-25/8004-НЗПРАП від 05.05.2025 за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, відповідно до якогонадана на експертизу рідина блідо-жовтого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - альфа-бромвалерофенон, кількісний вміст якої становить 4,401 г, 6,150 г та 7,171г.;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії від 02.05.2025, передбаченої ст. 269 КПК України - спостереження за місцем, а саме за адресою: м. Одеса, вул. Республіканська, 183, під час якого зафіксовано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 разом знаходяться за вищезазначеною адресою;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії від 06.05.2025, передбаченої ст. 260 КПК України - аудіо-, відео контроль особи відносно ОСОБА_7 , під час якого зафіксована розмова ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , яка відбувалася 22.03.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Республіканська, 183, де ОСОБА_7 розповідає ОСОБА_4 як правильно виготовляти психотропні речовини;
- протоколом обшуку від 13.05.2025 за адресою: м. Одеса, вул. Республіканська, 183, під час якого вилучено обладнання для виготовлення психотропної речовини, а також речовини та рідини з ознаками психотропних речовин;
- іншими матеріалами кримінального провадження
Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження № 12025160000000120 від 30.01.2025 можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінально-протиправних дій.
Також слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій останнього, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, в межах даного кримінального провадження, тому доводи сторони захисту в цій частині слідчий суддя відхиляє.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи характер вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування.
Актуальність цього ризику підтверджується і тим, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, оскільки не одружений, офіційно не працевлаштований, відомостей щодо перебування на його утриманні дітей чи батьків похилого віку відсутні, проживає не за місцем реєстрації, тому в разі несприятливих для себе обставин, він може вчинити дії, з метою ухилення від органів досудового розслідування та суду.
З огляду на вказане слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів, у тому числі планується проводити інші огляди/обшуки, для відшукання речей та документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а підозрюваний за для приховування своєї протиправної діяльності може знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів.
Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на наявність даного ризику сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 слідчим ВП №1 Львівського РУП № 2 ГУНП у Львівській області повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12025141390000042 від 14.01.2025 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Вищевикладені обставини, на думку слідчого судді, свідчать про явні негативні соціальні інтереси останнього, й відповідно про його емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, а тому, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження ОСОБА_4 кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України;
- пред'явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна;
- на день розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 досяг 21 річного віку, інформації про наявність хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу слідчому судді не надано;
- відсутність у підозрюваного достатніх міцних соціальних зв'язків, оскільки офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, не одружений, дітей не має, проживає на території м. Одеси без відповідної реєстрації, оскільки зареєстрований за іншою адресою.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м'якого запобіжного заходу.
У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв'язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_12 .
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані вище ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного ОСОБА_4 може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 який, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який посягає проти здоров'я населення, а саме у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, з підозрою не погоджується, в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухилення підозрюваного від органу досудового слідства, суду, а запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та особистого зобов'язання є недоцільними, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
У відповідності до положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у зв'язку з чим, приймаючи до уваги вказані вимоги та те, що кримінальне правопорушення у вчинені якого підозрюється ОСОБА_4 вчинене щодо злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, високий ступінь встановлених ризиків, та суспільний інтерес до таких кримінальних проваджень, відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_4 застави.
З урахуванням викладеного, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 11 липня 2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1