19.05.2025 Справа №607/9687/25 Провадження №3/607/4031/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час розгляду матеріалів, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.05.2025 з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали адміністративних справ:
- про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) (справа № 607/9687/25; провадження № 3/607/4031/2025);
- про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП (справа № 607/9689/25; провадження № 3/607/4032/2025);
- про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП (справа № 607/9690/25; провадження № 3/607/4033/2025).
Суд вважає, що спільний розгляд таких справ є доцільним та не суперечить вимогам закону, забезпечить реалізацію положень статті 36 КУпАП, що також сприятиме забезпеченню прав ОСОБА_1 як особи, яку притягують до адміністративної відповідальності. За таких підстав суд доходить висновку, що вказані справи слід об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/9687/25 (провадження № 3/607/4031/2025).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286249 від 04 травня 2025 року зазначено, що 04 травня 2025 року близько 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лексикою, принижував честь та гідність, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП (справа № 607/9687/25).
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286250 від 04 травня 2025 року ОСОБА_1 04 травня 2025 року близько 18 год. 40 хв. перебуваючи за місцем спільного проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лексикою, принижував честь та гідність; під час цієї події була присутня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров'ю, чим порушив вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 173-2 КУпАП (справа № 607/9689/25).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 348340 від 04 травня 2025 року в якому зазначено, що 04 травня 2025 року близько 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лексикою, принижував честь та гідність; під час вказаної події була присутня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров'ю, чим порушив вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що передбачена відповідальність за частиною другою статті 173-2 КУпАП (справа № 607/9690/25).
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз'яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, винуватим себе у вчинені адміністративних правопорушень не визнає; хоча зазначив, що дійсно періодично між ними трапляються конфлікти, деколи він підвищує голос, кричить, однак сумнівається, що такі побутові суперечки можна трактувати як домашнє насильство.
Потерпіла - ОСОБА_2 - у судовому засіданні зазначила, що її колишній чоловік постійно кричить і погрожує їй, вона живе у постійному стресі, через таку поведінку ОСОБА_1 страждають її діти, вони переживають важкі емоції у зв'язку з постійними домашніми сварками.
Заслухавши пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень доведена наступними матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286249 від 04 травня 2025 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286250 від 04 травня 2025 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 348340 від 04 травня 2025 року;
- відеоматеріалами;
- заявою потерпілої ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 04 травня 2025 року;
- письмовими поясненнями кривдника ОСОБА_1 від 04 травня 2025 року;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04 травня 2025 року;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 162263 від 04 травня 2025 року;
- рапортом інспектора роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенанта поліції О. Кравчука від 04 травня 2025 року;
- заявою ЄО за № 20279 від 04 травня 2025 року (домашнє насильство).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша); адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначено Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон №2229).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2229 дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
За приписами пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229 домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 2229 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У разі порушення вимог Закону №2229 настає адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП.
Так, частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Частиною другою статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Проаналізовані в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому, судом приймаються до уваги та дають підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних проступків, відповідальність за які встановлена частинами першою та другою статті 173-2 КУпАП, що знайшло свій прояв у вчиненні домашнього насильства щодо своєї колишньої дружини у присутності двох малолітніх дітей потерпілої.
Згідно приписів статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Так, ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
Тож суд вважає, що за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, на особу слід накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачено частиною другою статті 173-2 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Беручи до уваги приписи статті 36 КУпАП йому слід визначити остаточне стягнення в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення, тобто стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною п'ятою статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
За частиною першою статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону № 2229 програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків;
Враховуючи обставини справи, особу, яку притягують до адміністративної відповідальності, та те, що, відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04 травня 2025 року (визначено рівень небезпеки як низький) суд не вбачає підстав для направлення його на проходження відповідної програми.
Згідно статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7 - 9, 33 - 36, 39-1, 40-1, 173-2, 245, 247, 251 - 252, 280, 283 - 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. Об'єднати в одне провадження справу № 607/9687/25 (провадження № 3/607/4031/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, справу № 607/9689/25 (провадження № 3/607/4032/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП та справу № 607/9690/25 (провадження № 3/607/4033/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер справи № 607/9687/25 (провадження № 3/607/4031/2025).
2. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
3. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
4. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
5. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
6. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
7. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
8. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
11. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець