Справа № 587/2060/25
20 травня 2025 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Черних О.М., розглянувши матеріали які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення КИС№909 від 20.04.2025 року, встановлено, що 19.04.2025 року було встановлено, що майор ОСОБА_1 був відсутній за місцем тимчасової дислокації з 19-30 годин 19 квітня 2025 року по 04-00 години 20 квітня 2025 року. Дій майора ОСОБА_1 полягаюсь у самоусуненні від виконання покладених на нього обов'язків військової служби, а також підриві боєздатності підрозділу, авторитету ЗСУ та обороноздатності Держави у зв'язку з незаконною відсутністю на військовій службі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, доходжу наступних висновків.
Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що після втрати однієї з позицій та втрати особового складу, деякі військовослужбовці, які підпорядковуються йому хотіли покинути позиції, а тому він вирішив вирушити в район виконання бойових завдань, командування залишив на майора ОСОБА_2 . Мобільні пристрої також були залишені на місці дислокації, і після повернення з зони бойових дій, дізнався, що його розшукували.
Тобто, суду не надано жадних належних та допустимих доказів, в тому числі й документальних, речових, пояснень свідків, відеозапису, які б підтверджували вину ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об'єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ретельно дослідивши та перевіривши усі наявні в справі докази, приходжу до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні цього правопорушення в судовому засіданні встановлено не було, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ч.2 ст. 172-15, ст. 283, ст.284 КУпАП суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя О.М. Черних