Справа № 705/1587/25
Провадження № 1-кп/702/89/25
про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
20.05.2025 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі колегії суддів:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції) та ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ,
потерпілі: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 - не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024170440000036 від 06.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження № 12024170440000036 від 06.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_97 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
19.05.2025 прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України. В ході досудового розслідування причетність обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. 27.02.2025 відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, який неодноразово продовжувався та наразі діє до 23.05.2025.
На даний час ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Згідно з клопотанням ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_9 усвідомлює, що він обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Тому він розуміє, що в разі доведення його вини в судовому порядку, йому буде призначено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, що може спонукати його до переховування, а саме: зміни місця проживання, пов'язаного з виїздом до іншої країни; виїзду до непідконтрольних на даний час територій України. Тяжкість кримінальних правопорушень та суспільний резонанс вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду. А, ще і як організатор злочинної групи, особливо в межах особливо тяжкого злочину за ч. 5 ст. 190 КК України (шахрайство вчинене організованою групою), має значні мотиви уникати кримінальної відповідальності, що створює високий ризик втечі. Також, обвинувачений, не має сталих соціальних зав'язків, офіційно не працевлаштований, не перебуває на утриманні членів родини та не має утриманців, не має майна або інших зав'язків, що б свідчили про глибоку інтегрованість у суспільне життя. Це ще більше підсилює ймовірність того, що обвинувачений може обрати шлях ухилення від суду;
незаконно впливати на потерпілих, свідків, в тому числі понятих та осіб, які надали добровільну згоду на проведення за їх участю слідчих дій, інших учасників кримінального провадження, зокрема осіб, які є, чи можуть бути його спільниками, так як з деякими свідками він особисто знайомий. Так як, ОСОБА_9 отримував копії процесуальних документів та ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, які містять відомості з повними анкетними даними зазначених осіб, він може з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини, шляхом погроз, залякувань, вмовити, щоб вони змінили свої показання на свою користь. З огляду на лідерську роль у злочинній групі та здатність впливати на неї, існує реальна загроза тиску на інших учасників справи, з метою узгодження позицій або змушення змінити показання, а тому без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, іншим чином неможливо забезпечити його належну процесуальну поведінку;
може вчинити інший злочин в сфері шахрайства, так як обвинувачений ОСОБА_9 офіційно не працевлаштований, а отже не має стабільного доходу, засуджений та повідомлений про підозру у вчинені аналогічних злочинів, в ході досудового розслідування встановлено, що його злочинна діяльність носить тривалий, систематичний та цілеспрямований характер, що вказує на продуману злочинну діяльність з чітким розподілом ролей і налагодженими схемами, що тривали певний час. Такий характер діяльності свідчить про сформовану злочинну модель поведінки, яка є соціально небезпечною та має корисливу мотивацію. Обвинувачений має знання, досвід і доступ до механізмів, які можуть бути використані для вчинення нових шахрайських дій, а у разі звільнення з-під варти може продовжити свою злочинну діяльність або відновити координацію вже діючої групи з метою уникнення викриття або одержання додаткової вигоди та ураховуючи характер злочинів (шахрайство), його повторення створює загрозу заподіяння шкоди невизначеному колу осіб.
Крім того, наразі проводиться розслідування у кримінальному провадженню за № 120242503200001826 від 14.11.2024, за ознаками злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 190 КК України, в межах якого встановлено, що учасники групи продовжували свою злочинну діяльність спрямовану на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом.
Прокурор вважає, що заявлені ним ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують продовження застосування цього запобіжного заходу. Інші обставини, які сприяють застосуванню більш м'якого запобіжного заходу, не встановлено. Фактично, тримання під вартою виправдовується.
Крім того, враховуючи обставини злочинів, особу обвинуваченого, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 908 400 грн (дев'ятсот вісім тисяч чотириста гривень).
У разі прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на нього такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до прокурора та суду за викликом; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженню.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 підтримала повністю, просила його задовольнити. Додатково пояснила, що на даний час ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати і надалі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_9 заперечували проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, що зазначені прокурором в клопотанні є необґрунтовані, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, додатково вказали, що частково сплачують кошти на відшкодуванн витрат потерпілим та на утриманні обвинуваченого ОСОБА_9 перебуває неповнолітня донька.
В судове засідання потерпілі не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомленні у встановленому законом порядку.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_9 висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України, за кожне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, отже до обвинуваченого ОСОБА_9 може бути застосовано запобіжний захід тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з визначення розміру застави та підтверджено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.03.2025 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави продовжено до 23.05.2025.
Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5 ст. 199 КПК України).
Оцінюючи заявлені прокурором ризики колегія суддів приходить до таких висновків.
Так, ОСОБА_9 висунуте обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
При цьому, враховуючи багатоепізодність висунутого обивнувачення, тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_9 у разі доведення його винуватості, відсутність сталих соціальних зав'язків та офіційного працевлаштування, відсутність майна, колегія суддів вважає, що ризик того, що ОСОБА_9 може переховуватися від суду існує.
Відтак колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, не зменшився і продовжує існувати надалі.
Прокурор при обґрунтуванні заявленого клопотання посилається на ризик того, що обвинувачений ОСОБА_9 може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для запобігання яким ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід. Даний ризик не зменшився та продовжує існувати і надалі.
Так, колегія суддів погоджується, що ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. Крім цього, обвинувачений, будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження та перебуваючи на волі, матиме реальну можливість впливати на свідків та потерпілих.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, не зменшився.
Суд вважає, що ризик продовження вчинення кримінального правопорушення існує, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу, кримінальні правопорушення вчинені групою осіб.
Судом не здобуто відомостей щодо обставин, які б переважили зазначені вище ризики.
Разом з тим, наявність на утриманні неповнолітньої доньки та часткове відшкодування матеріальної шкоди потерпілим особам, не свідчить на користь зменшення ризиків, які встановлені колегією суддів для прийняття рішення про продовження запобіжного заходу.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні заходи, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу особи обвинуваченого закінчується 23.05.2025, однак враховуючи, що станом на час постановлення ухвали судовий розгляд ще не розпочато, колегія суддів, вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на 60 днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У даному випадку відсутні обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, тому суд зобов'язаний визначити розмір застави.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір застави 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в грошовому виразі 908 400 грн.
Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_98 з - під варти у зв'язку з внесенням ним застави, слід покласти на останнього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 20.05.2025 до 18.07.2025, включно.
Визначити ОСОБА_9 заставу в розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 з - під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись з Уманського району Черкаської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18.07.2025.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу та може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_99 , захиснику ОСОБА_6 , прокурору та надіслати для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Головуючий суддя ОСОБА_100
Судді:
ОСОБА_101