Справа № 645/2401/25
н/п 2-а/953/282/25
"20" травня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду міста Харкова Колесник С.А. при прийнятті адміністративного позову ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виклнавчої служби (у порядку ч.5 ст.287 КАС України), у якому просить визнати протиправною бездіяльність Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові щодо не зняття арешту з транспортного засобу марки ЗАЗ-DAEWOO, номер кузова НОМЕР_1 , накладеного 27 листопада 2024 року; зобов'язати Немишлянський ВДВС скасувати арешт на зазначений транспортний засіб; стягнути з Немишлянського ВДВС на його користь матеріальну шкоду в розмірі 22 668 грн., моральну шкоду в розмірі 53 858,75 грн.; зобов'язати відповідача відшкодувати судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 14.04.2025 адміністративну справу ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди передано на розгляд Київському районному суду м.Харкова.
Справа надійшла до Київського районного суду м.Харкова 14.05.2025.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2025, визначено головуючоу суддю у справі: Колесник С.А., та передана судді 15.05.2025.
Згідно п.2 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно з ч.3 ст.287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Поряд з тим, частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об'єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску особою строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежали від волі особи.
Проте, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач не надав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та не надав доказів в обгрунтування поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Так, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 18.11.2024 позивач через електронний аукціон на платформі СЕТАМ придбав транспортний засіб Марки ЗАЗ-Део. Після придбання автомобіля, 27.11.2024 на вказаний автомобіль ВДВС було накладено арешт. Він неодноразово звертався до Немишлянського ВДВС з приводу зняття арешту з придбаного ним автомобіля, проте станом на 08.04.2025 арешт не знято.
До позовної заяви позивач додає копію заяви до начальника Немишлянського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття обтяження з автомобіля від 25.11.2024, проте не надає будь-яких доказів, які б підтверджували коли він отримав відповідь на заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч.5 ст.160 КАС України, а саме в позовній заяві не зазначено: відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, оскільки у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), оскільки позовні вимоги пред'являє до Немишлянського ВДВС, не зазначаючи Немишлянський ВДВС стороною у справі; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, строків її подачі, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 123, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів зі дня вручення копії ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви, документи до суду необхідно направляти із зазначенням номеру судової справи № 645/2401/25 та прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Колесник С.А.