Справа № 953/255/25
н/п 2-а/953/60/25
20 травня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Веремійчик Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), відділення поліції №3 Харківського РУП №1 Головного управління національної поліції в Харківській області (63202, Харківська обл.., Харківський р-н, смт Нова Водолага, вул.Воскресінська, 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-
До Київського районного суду м.Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА№3767987 від 01.01.2025 року, закрити провадження по справі. Як на підставу позову посилається на те, що 01.01.2025 відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач вважає, що дана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ґрунтується на неповному, необ'єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 18.02.2025 року було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи по суті.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відносно нього 01.01.2025 поліцейським ВП №3 (м.Нова Водолага) Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ст.серж.Шарапа К.С. було винесено постанову ЕНА№3767987 від 01.01.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої 01.01.2025 об 11 годині 40 хвилин він, керуючи Volkswagen Caddy д.н. НОМЕР_1 в районі маг.Ранок с-ща Нова Водолага на площі кооперативній, водій ОСОБА_1 здійснив стоянку ближче 10м від пішохідного переходу та ближче 10м від прилеглої території, під час перевірки документів не надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію тз, про що складено постанову про порушення п.п. 15.9, 2.1. г ПДР України, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України, накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Позивач вказує, що правил дорожнього руху він не порушував, тз не керував у вказаній в постанові місцевості, свавільно протиправно, отримавши з наданих позивачем документів дані водія поліцейський склав оскаржувану постанову, не розглянувши справу по суті. Позивач зазначає, що інспектор не врахував його пояснень, порушивши право на захист, безпідставно, на місці зупинки склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, чим порушив процедуру притягнення до адміністративної відповідальності.
Також зазначає, що справа інспектором розглянута упереджено, без наявності та без дослідження належних доказів, також не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи. Всупереч вимог ст.ст. 245, 280 КпАП України дана постанова винесена без з'ясування чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність чи заподіяно майнову шкоду, а також без з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, таким чином суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, враховуючи строки розгляду даної категорії справ.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином.Відповідачем до відзиву додано медіа-файли, засвідчені електронно-цифровим підписом, на яких відтворено подію за участю позивача, де зафіксована основна об'єктивна інформація.
З огляду на те, що в силу п. 9 частини першої статті 31 та статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», статті 283 КУпАП відеоспостереження за дотриманням позивачем Правил дорожнього руху інспектором зафіксовано у встановленому законом порядку, з зазначенням технічного засобу відеореєстратора
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 01.01.2025 поліцейським ВП №3 (м.Нова Водолага) Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ст.серж.Шарапа К.С. було винесено постанову ЕНА№3767987 від 01.01.2025.
Згідно оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. з зазначенням, що водій 01.01.2025 об 11 годині 40 хвилин він, керуючи Volkswagen Caddy д.н. НОМЕР_1 в районі маг.Ранок с-ща Нова Водолага на площі кооперативній, водій ОСОБА_1 здійснив стоянку ближче 10м від пішохідного переходу та ближче 10м від прилеглої території, під час перевірки документів не надав посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію тз, про що складено постанову про порушення п.п. 15.9, 2.1. г ПДР України. (а. с. 20).
У постанові, яка оскаржується, відповідачем зазначено в п.7 «До постанови додається: » міститься посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, службову бодікамеру 1113057280-6 та службовий відео реєстратор,
Відповідач до суду надав відеозаписи зі службової бодікамери 1113057280-6, в якості доказів до відзиву. З оглянутого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно вчинив стоянку Volkswagen Caddy д.н. НОМЕР_1 прямо на пішохідному переході, поводився хухвало та не надавав працівникам поліції документів на їх законну вимогу. Вказані в постанові відеозаписи, надані до суду достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 01.01.2025 року Правил дорожнього руху України, а саме п.п.2.1.г ПДР України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30червня 1993 року №3353-ХІІ. А саме, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством. - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Відповідно до зазначеної в постанові ЕНА№3767987 від 01.01.2025 відносно ОСОБА_1 фабули, останній здійснив стоянку автомобіля з порушенням ПДР в безпосередній близькості до пішохідного переходу, що є законною підставою для зупинки та перевірки документів працівниками поліції, таким чином спростовано посилання позивача на відсутність підстав для зупинки його транспортного засобу та перевірки документів, також його посилання на фальсифікацію документів або порушення процесу притягнення до відповідальності не підтверджені жодним чином.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно ч.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1456 від 29.12.2021 затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
Випадки, коли уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, визначені пунктом 7 вказаного Порядку. До таких відносяться знову ж таки: існування підстав, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом. У разі виявлення під час перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян ознак складу кримінального та/або адміністративного правопорушення затримання таких осіб та вилучення відповідних речей здійснюється відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 12 зазначеного Порядку).
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
З приводу посилань позивача на порушення працівником поліції процедури притягнення його до адміністративної відповідальності суд зазначає, що з оглянутого судом відеозапису фіксації на б/к, про який зазначено в постанові та наданого суду відповідачем, судом не встановлено порушень процедури притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, на які в позові посилається останній.
Доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження його позиції, одночасно в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови відносно позивача, діяв у рамках чинного законодавства України та у спосіб визначений законом, а позиція позивача щодо відсутності законних підстав для зупинки його тз у військовий стан в комендантську годину розцінюється судом критично, як направлена на уникнення відповідальності.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління національної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5), відділення поліції №3 Харківського РУП №1 Головного управління національної поліції в Харківській області (63202, Харківська обл.., Харківський р-н, смт Нова Водолага, вул.Воскресінська, 1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - залишити без задоволення.
Постанову ЕНА№3767987 від 01.01.2025, якою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суддя: Я. В. Губська