20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27815/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного комітету телебачення і радіомовлення України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року (суддя Кучма К.С.) в справі № 160/27815/24 за позовом Державного комітету телебачення і радіомовлення України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарського штрафу,
Державний комітет телебачення і радіомовлення України 11 жовтня 2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 41730,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року позовна заява залишена без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт зазначає, що 21 червня 2024 року Держкомтелерадіо направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов, первинна позовна заява подана позивачем в межах строку, установленого ч. 2 ст. 122 КАС України, що не заперечувалося судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року по справі №160/16619/24 позов повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України - позовна заява не підписана жодним чином.
Проте судом першої інстанції копія ухвали та позовна заява повернуті позивачу 16 вересня 2024 року, що підтверджується штемпелем на конверті відправлення, отримана позивачем 09 жовтня 2024 року.
Вважає, що відправлення судом ухвали позивачу після спливу двох з половиною місяців створило обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, про які позивач дізнався лише 09 жовтня 2024 року.
11 жовтня 2024 року позивачем повторно направлено до суду позов, усунувши всі недоліки, про які йшлося у вказаній ухвалі, тобто позивач одразу скористався своїм правом на повторне подання до суду першої інстанції доопрацьованої позовної заяви, а суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивача строку звернення до суду, зазначених обставин не врахував і не надав належної оцінки.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, установленого частиною другою статті 122 КАС України, відсутності заяви про поновлення такого строку, а також не обґрунтування позивачем поважності причин пропуску такого строку.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Державного комітету телебачення і радіомовлення України №11 від 20 травня 2019 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу», у розмірі 41730 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №160/7925/19 визнано протиправним та скасовано рішенням Державного комітету телебачення і радіомовлення України №11 від 20 травня 2019 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі №160/7925/19 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року скасоване, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2024 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року залишено без змін.
З позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 41730,00 грн Держкомтелерадіо звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11 жовтня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В контексті спірних правовідносин у Держкомтелерадіо підстави звернення до суду з позовом про стягнення суми адміністративно-господарського штрафу виникли після набрання законної сили постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі №160/7925/19, яким відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення Держкомтелерадіо, а не після ухвалення Верховним Судом постанови від 29 березня 2024 року.
Наслідки пропущення строків звернення до суду встановлені статтею 123 КАС України.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Аналіз приведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що встановивши після відкриття провадження у справі, що позивачем пропущено строк звернення до суду, суд першої інстанції мав надати позивачу можливість обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду, а у разі, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані неповажними, суд першої інстанції мав підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
В цьому випадку суд першої інстанції, розглядаючи заяву відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, не запропоновано Держкомтелерадіо навести поважні причини пропуску строку звернення до суду чи доводи щодо непропуску такого строку.
Відтак, оскільки суд першої інстанції не виконав вимог процесуального закону, висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду внаслідок пропуску строку звернення до суду є передчасним.
Суд вважає доречними доводи апелянта стосовно того, що позивач без зволікань після повернення первісно поданого позову звернувся до суду з цією позовною заявою.
Так, не зважаючи на те, що позовна заява, подана у межах справи №160/16619/24, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року повернута позивачу, проте фактично повернення позовної заяви та направлення ухвали про повернення позовної заяви відбулось 13 вересня 2024 року, на підтвердження чого позивачем подано копію конверту.
Цим обставинам судом першої інстанції не надана оцінка при залишенні позовної заяви без розгляду, тому суд визнає висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви передчасним.
Підсумовуючи викладене, суд доходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державного комітету телебачення і радіомовлення України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року в справі № 160/27815/24 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року в справі № 160/27815/24 за позовом Державного комітету телебачення і радіомовлення України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарського штрафу скасувати.
Направити справу № 160/27815/24 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 20 травня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов