19 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/12641/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 року в адміністративній справі №160/12641/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.05.2024 № 912060159302 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.05.2024 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 07.05.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідачем визначено неправильно, оскільки пенсія за віком згідно саме Закону №1058-IV позивачу була призначена вперше. Відтак. Позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач - 2 надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне та обґрунтоване.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до наданого позивачем - ОСОБА_1 пенсійного посвідчення від 21.03.2012 року серії НОМЕР_1 , йому призначено пенсію за віком.
Згідно з наданою позивачем форми РС-право - 16.02.2012 року, позивачу з 13.02.2012 року призначено «пенсію за віком (ЗУ №1058)».
14.05.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії.
В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що за матеріалами електронної пенсійної справи, позивачу з 13.02.2012 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV за Списком №2, тобто призначена пенсія за віком з більш раннього періоду. Отже, право позивача на призначення пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2021-2023 роки у заявника відсутнє.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.2 ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно п. 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Спірним питанням є належність до одного чи різних видів пенсії пенсій «за віком» та «за віком на пільгових умовах» для цілей визначення показника «середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії».
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 17.05.2021 року у справі №185/1473/17, від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а.
Для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням нового показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.12.2021 року у справі №185/951/17, від 30.11.2023 року у справі №580/3792/23.
В цій справі незалежно від закону, на підставі якого позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку), застосування таких пільгових умов не змінює виду пенсії - в обох законах (Закон №1058-IV та Закон №1788-XII) видом пенсії є саме «пенсія за віком». Отже, позивач фактично просив повторно призначити йому той самий вид пенсії і у зв'язку з цим здійснити перерахунок її розміру. Водночас, як для такого призначення, так і, відповідно, для перерахунку немає правових підстав.
Отже, позивач не врахував, що визначальним є не закон, на підставі якого особа звертається за призначенням пенсії, а вид пенсії, який така особа отримує, адже саме з видом пенсії законодавство пов'язує порядок розрахунку її розміру та можливість проведення нового розрахунку. В свою чергу позивачу раніше було призначено саме пенсію за віком.
Так, сам позивач надав протокол призначення пенсії, в якому вказано «вид пенсії» та зазначено «пенсія за віком».
У зв'язку з цим, відсутні підстави для використання іншого показнику середньої заробітної плати по Україні, оскільки відсутня зміна виду пенсії.
Таким чином, незалежно від закону, за яким позивачу призначено пенсію за віком, вид такої пенсії є тотожним («за віком»), що є підставою для відмови у позові.
В свою чергу, посилання позивача на призначення йому пенсії саме за Законом №1788-XII є безпідставним. Так, в протоколі призначення пенсії згадано Закон №1058-IV.
В свою чергу використаний п. 2 ч. 1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV - п. 2-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачає, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «е» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав чинності 11.10.2017 року.
Отже, до цієї дати пенсії призначались згідно Закону №1788-XII, а після цієї дати - згідно Закону №1058-IV.
Позивачу пенсія призначена з 10.06.2018 року, тобто - після 11.10.2017 року, а тому таке призначення здійснено у відповідності саме до Закону №1058-IV, що є окремою підставою для відмови у позові. Використаний шифр, згадування іншого закону цієї обставини не спростовують та на неї не впливають.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року в адміністративній справі №160/12641/24 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року в адміністративній справі №160/12641/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко