20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/244/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року (суддя Ільков В.В.)
у справі № 160/244/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, як обрахункової величини при обрахунку розміру грошового забезпечення для виплати всіх належних коштів при звільненні позивачу: грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з урахуванням до розміру грошового забезпечення додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, як обрахункової величини.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що на законодавчому рівні не міститься жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсацій, як за основну, так і невикористану додаткову відпустки. Суд зазначив, що додаткова винагорода, яка передбачена Постановою №168, належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, включається до складу грошового забезпечення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що виплата додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, не має постійного характеру та залежить від деяких факторів. Відтак, додаткова винагорода не повинна враховуватися при розрахунку розміру грошового забезпечення для виплати всіх належних коштів при звільненні позивача, а саме грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №50 від 18.02.2021 позивача, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18 лютого 2021 року № 32-РС на посаду водія-електрика ремонтної майстерні ремонтного взводу артилерійського озброєння ремонтної роти ракетно-артилерійського озброєння ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 790058А, з 18 лютого 2021 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 19 лютого 2021 року, вважати таким, що з 18 лютого 2021 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №284 від 06.10.2024 позивача звільнено з військової служби.
Отже, позивач з 18.02.2021 по 06.10.2024 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до вказаного наказу від 06.10.2024 за №284 позивачеві при звільненні виплачено щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01 по 06 жовтня 2024 року.
Грошову допомогу на оздоровлення за 2024 рік - отримано.
Також, у наказі вказано, що:
- відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 30 діб за 2022 рік, 15 діб за 2024 рік;
- виплатити винагороду за безпосередню участь за період служби з 01 по 06 жовтня 2024 року в розрахунку 30000 гривень на місяць відповідно до залучення особового складу до сил та засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 2022 рік - 14 діб, 2023 рік - 14 діб, 2024 рік - 14 діб як учаснику бойових, дій згідно пункту 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- виплатити одноразову допомогу при звільненні в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за 3 (три) повних календарних роки служби;
- матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, не отримав.
24 грудня 2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 щодо надання йому розрахунку сум, що належали при звільненні, надання інформації, чи виплачувалась одноразова грошова допомога при звільненні, компенсація за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток з урахуванням суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, втім відповіді на своє звернення позивач не отримав.
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, як обрахункової величини при обрахунку розміру грошового забезпечення для виплати всіх належних коштів при звільненні позивачу: грошової допомоги для оздоровлення за 2022, 2023, 2024 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічних основних відпусток; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди, зокрема, військовослужбовцям на період дії воєнного стану.
Наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Розділом XXXIV Порядку №260 встановлені особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Пунктами 1 та 6 розділу XXIII Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п.6 розділу XXXI Порядку №260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Відповідно до п. 5 розділу XXXII Порядку № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
За наведеного правового регулювання в контексті спірних відносин, враховуючи правову природу передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, суд апеляційної інстанції вважає що вказана грошова винагорода не включається до грошового забезпечення, з якого обчислюються грошова допомога на оздоровлення, грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, додаткової відпустки, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі №240/33138/23, від 26 листопада 2024 року у справі № 240/1800/24, Верховний Суд висловив правову позицію щодо питання, чи враховується передбачена Постановою КМУ №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
Верховний Суд у наведених постановах зазначив, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою КМУ №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.
За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).
Верховний Суд констатував, що, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку №260 унормували приписи Закону №2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
Аналогічне виключення стосовно винагород міститься і в пункті 5 розділу ХХХІІ Порядку № 260, яким визначено умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.
Вирішуючи питання, чи ураховується передбачена Постановою №168 додаткова винагорода до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги при звільненні, Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 дійшов висновку, що, обчислюючи розмір одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби без додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, відповідач діяв правомірно.
Що стосується умов обчислення розміру компенсації за невикористані військовослужбовцем дні оплачуваної відпустки суд апеляційної інстанції виходить з того, що згідно Порядку № 260 виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тоді як передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода віднесена до одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п.2 розділу I Порядку № 260 в редакції на час виникнення спірних відносин).
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 160/244/25 скасувати, ухвалити нове рішення.
В позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко