20 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9650/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року (суддя Конишева О.В.)
у справі № 280/9650/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати неправомірними дії ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку стажу судді та зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок стажу судді, що надає право на відставку, визначивши його тривалістю у 26 років 2 місяці 2 дні на підставі чинного законодавства, рішення ВРП № 1023/0/15-24 від 04.04.2024, тобто з включенням стажу професійної діяльності, що надав право на призначення суддею;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити у зв'язку із перерахунком стажу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 17 квітня 2024;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити позиваці недоплачену частину щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 17 квітня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом протиправно не враховано позивачці до стажу роботи судді, який надає право на відставку, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 2 роки 5 місяців 21 день. Позивачка вважає, що пенсійним органом навіть чистий суддівський стаж визначено неправильно.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2024 залучено до участі у справі №280/9650/24 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування позивачці до суддівського стажу стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 2 роки 5 місяців 21 день.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи позивачки, що дає право на відставку судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді- 2 роки 5 місяців 21 день, визначивши загальний стаж роботи на посаді судді 26 років 2 місяці 2 дні.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 17.04.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із загального стажу роботи на посаді судді -26 років 2 місяці 2 дні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесені зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Суд встановив, що до призначення на посаду судді - 31 липня 2000 року (2 роки 5 місяців 21 день) позивачка працювала на посаді старшого консультанта по статистиці Запорізького обласного суду. Відтак, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, періоду її роботи на посаді старшого консультанта по статистиці Запорізького обласного суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що органом, яким приймав рішення за заявою позивачки про призначення пенсії є саме скаржник, а електронна пенсійна справа позивачки для подальшого здійснення виплати довічного грошового утримання позивачці передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Вважає, що позовна заява не містить доказів відмови позивачці у здійсненні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивачка не зверталась до пенсійного органу про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а отже вимоги позивачки є передчасними. Зазначає, що положеннями Закону №1402-VIII наведено вичерпний перелік посад, стаж роботи на яких зараховується до стажу судді, а пенсійним органом правомірно при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачці враховано стаж її роботи на посаді судді 23 роки 03 місяці 29 днів. Звертає увагу, що згідно законодавства саме на пенсійний орган покладено функції по призначенню, перерахунку і виплаті пенсії.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка Указом Президента України від 31.07.2000 № 936/2000 призначена суддею Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя.
Указом Президента України від 04.11.2004 № 1367/2004 позивачку призначено суддею апеляційного суду Запорізької області у межах п'ятирічного строку.
Постановою Верховної Ради України від 08.07.2005 № 2788-ІУ позивачку обрано суддею апеляційного суду Запорізької області безстроково.
Указом Президента України від 28.09.2018 року № 297-18 позивачка переведена на посаду судді Запорізького апеляційного суду.
Наказом голови Запорізького апеляційного суду № 73-к від 17.10.2018 позивачка зарахована з 17 жовтня 2018 року до складу суддів апеляційного суду в порядку переведення; встановлено суддівську винагороду з 17 жовтня 2018 року у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з регіональним коефіцієнтом 1,2 та доплатою за вислугу років у розмірі 60 % посадового окладу за стаж роботи на посаді суді.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2024 № 1023/0/15-24 позивачку звільнено з посади судді Запорізького апеляційного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. У цьому рішенні вказано, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає їй право на відставку станом на дату ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення, становить 26 років 1 місяць 24 дні.
Відповідно до складеного Запорізьким апеляційним судом Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, від 12.04.2024 № 7, тривалість такого стажу ОСОБА_1 станом на 12.04.2024 (день звільнення) складає 26 років 00 місяців 27 днів.
З 17.04.2024 позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Заяву позивачки від 17.04.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та саме цим органом позивачці призначено щомісячне довічне грошове утримання з 17.04.2024 в розмірі 56 % від суддівської винагороди.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виходило з обчисленого ним стажу ОСОБА_1 на посаді судді у кількості 23 роки 03 місяці 29 днів.
22.08.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок стажу судді, що надає право на відставку, визначивши з урахуванням чинного законодавства, рішення ВРП № 1023/0/15-24 від 04.04.2024, розрахунку ЗАС стажу судді № 7 від 12.04.2024 тривалістю 26 років 6 місяців; здійснити у зв'язку із цим перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 17 квітня 2024 року, і в подальшому виплачувати в належному розмірі; виплатити недоплачену частину щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 17 квітня 2024 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 17.09.2024 №16407-15344/М-02/8- 0800/24 повідомило позивачку, що відповідно до вимог статті 137 Закону 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
За нормами п. 3 ст. 142 Закону 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Розрахунок стажу на посаді судді, відповідно до п. 3 ст. 142 Закону 1402-VIII, здійснено з урахуванням 23 років 5 місяців 28 днів роботи на посаді судді, у розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Позивачка, вважаючи дії пенсійного органу протиправними, звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Частиною першою статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Згідно з абз. 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону № 1402-VIІІ судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Матеріалами справи підтверджено, що до призначення на посаду судді 31 липня 2000 року, позивачка працювала на посаді старшого консультанта по статистиці Запорізького обласного суду 2 роки 5 місяців 21 день.
На час призначення позивачки на посаду судді вимоги, дотримання яких давало право на призначення на посаду судді, визначались статтею 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», згідно із частиною першою якої право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18, відповідно до якого частину другу статті 137 Закону №1402-VII слід тлумачити у такий спосіб, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Застосовуючи наведений вище правовий висновок до обставин цієї справи, враховуючи, що на момент призначення позивачки на посаду судді Закон №2862-ХІІ передбачав наявність не менше двох років стажу за юридичною спеціальністю як обов'язкову умову для призначення на посаду судді, позивачка має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, додатково двох років роботи в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються зазначені у наведеному у цьому пункті документи, в тому числі, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (додаток 4).
Отже, призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці здійснюється, зокрема, на підставі розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, що складається (оформляється) відповідним судом.
Згідно складеного Запорізьким апеляційним судом Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, від 12.04.2024 № 7 позивачка займала посади:
Старший консультант по статистиці Запорізького обласного суду - 03.07.1995 - 01.09.2000 - 5 років 01 місяць 28 днів;
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя - 04.09.2000 - 04.01.2005 - 04 роки 04 місяці 00 днів;
Суддя Апеляційного суду Запорізької області - 05.01.2005 - 16.10.2018 - 13 років 09 місяців 11 днів;
Суддя Запорізького апеляційного суду - 17.10.2018 - 12.04.2024 - 05 років 05 місяців 25 днів.
Відтак, загальний стаж судді Маловічко С.В., який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання (станом на дату її звільнення - 12.04.2024), становить 25 років 07 місяців 6 днів, з яких: стаж роботи на посаді судді 23 роки 07 місяців 6 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді 2 роки.
Отже, пенсійний орган зобов'язаний зарахувати позивачці період її роботи на посаді старшого консультанта по статистиці Запорізького обласного суду - 2 роки та, відповідно, обрахувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 60% від суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування позивачці до суддівського стажу стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, - 2 роки.
Відповідно, належним способом захисту порушених прав позивачки є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 2 роки, визначивши загальний стаж роботи на посаді судді 25 років 7 місяців 6 днів, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 17.04.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із загального стажу роботи на посаді судді -25 років 7 місяців 6 днів.
Суд апеляційної інстанції не приймає аргументи скаржника, що електронна пенсійна справа позивачки передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а позовна заява не містить доказів відмови позивачці у здійсненні перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, адже заяву позивачки про призначення щомісячного довічного грошового утримання за принципом екстериторіальності розглянуто саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а також цим органом здійснено протиправні дії щодо розрахунку суддівського стажу позивачки саме під час призначення щомісячного довічного грошового утримання.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 280/9650/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення в цій частині.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до суддівського стажу стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 2 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 2 роки, визначивши загальний стаж роботи на посаді судді 25 років 7 місяців 6 днів.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 17.04.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із загального стажу роботи на посаді судді - 25 років 7 місяців 6 днів.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 280/9650/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко