20 травня 2025 р. Справа № 520/31951/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 06.02.25 по справі № 520/31951/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення: № 00/27931/24-03 від 08 вересня 2023 року, № 00/28625/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/28627/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/29188/24-03 від 20 вересня 2023 року, що винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 00/27931/24-03 від 08 вересня 2023 року, № 00/28625/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/28627/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/29188/24-03 від 20 вересня 2023 року, що винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 4484 (чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн 30 коп.
ГУ ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. Вказує , що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосування норм матеріального права, а саме: Порядком № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» передбачено вичерпний перелік документів, які потрібно подати контролюючого органу для прийняття рішення «можливості чи неможливості виконання платником податків своїх податкових обов'язків». Так, результатом перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних при виникненні податкового зобов'язання за лютий 2022, березень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК Україги). Крім того, камеральною перевіркою від 02.08.2023 № 23391/20-40-24-03-06 встановлено несвоєчасного подання ФОП ОСОБА_1 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2023, лютий 2023, березень 2023, чим порушено п. 120.1 ст. 120 ПК України. ФОП ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС у Харківській області «Повідомлення» від 29.09.2022 № 2909-1 (вх. в ГУ ДПС від 03.10.2022 № 35002/6/ЕКПП/76) про неможливість виконувати податкові обов'язки (копія додається), водночас в повідомленні від 29.09.2022 № 2909-1 відсутнє посилання на ПОРЯДОК підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 та не подано копію документів затверджених даним Порядком № 225, що унеможливлює розгляд даного повідомлення та прийняти контролюючим органом відповідного рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку. З огляду на викладене, зазначає , що до контролюючого органу подано лише одне «Повідомлення» від 29.09.2022 № 2909-1, яким Позивач повідомляє, що не може виконувати свої податкові обов'язки без додавання документів визначених Порядком № 225. Доказів знищення чи пошкодження письмових документів або доказів знищення чи пошкодження інформації в електронному вигляді котрі об'єктивно є необхідними для виконання податкового обов'язку заявник до контролюючого органу не надавалося. Вказує , що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 року, привілюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ. Тому, норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 року на період дії воєнного стану. Штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. При цьому, порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу. Посилається на постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №420/6634/23, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2023 у справі № 260/5659/22, Третього апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 340/24/23, П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 420/12275/22. Просить суд задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/31951/24, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/31951/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і не має підстав для його скасування. Вказує , що у справі № 520/37224/23 судом встановлені преюдиційний факт, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,в період воєнного стану не мав та не має можливості своєчасно та належним чином виконувати свої податкові зобов'язання. Згідно з підпунктом 69.1. (Норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року та й на даний час) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/ або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Крім того, просить суд звернути увагу, що Відповідач в апеляційній скарзі посилається на Рішення Відповідача від 07.08.2024 № 103/20-40-04-05, яке на даний час оскаржується в Суді та відповідно до п.56.18 Податкового кодексу України є неузгодженим. Щодо посилання Відповідачем в апеляційній скарзі на норми пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ зазначає, що зазначений підпункт стосується порядку проведення перевірок протягом воєнного стану, що не стосується до предмету позову та взагалі не містить абзацу 18. Також , вважає незрозумілим посилання апелянта на норми п.52 прім.1 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення". Крім того, вважає недоцільним посилання апелянта на норми пунктів 89 та 90, якими Законом № 2876-IX доповнено підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ. Зазначені норми стосуються податкових накладних та розрахунків коригування з датою складання після 16.01.2023 року, тоді як предметом позову у даній справі є скасування податкових повідомлень-рішень, якими застосовані штрафні санкції за прострочення реєстрації податкових накладних за лютий 2022, березень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/31951/24 залишити без змін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області, проведено камеральну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з питання своєчасності надання податкової звітності з податку на додану вартість за період січень 2023 року - березень 2023 року, за наслідками якої складено акт №23391/20-40-24-03-06/2310920756 від 02.08.2023.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем, граничних термінів надання податкової звітності з податку на додану вартість з січня 2023 року по березень 2023 року (за січень 2023 року граничний термін подання - 20.02.2022, фактично подано - 16.05.2023, за лютий 2023 року - граничний термін 20.03.2022, фактично подано - 16.05.2023, за березень 2023 року - граничний термін 20.04.2022, фактично подано 16.05.2023), чим порушено пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення №00/27931/24-03 від 08 вересня 2023 року (форма "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100 грн; № 00/28627/24-03 від 15 вересня 2023 року (форма "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3060 грн; № 00/29188/24-03 від 20 вересня 2023 року (форма "ПС") про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4080 грн.
ГУ ДПС у Харківській області, проведено камеральну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з питання дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування да таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий 2022 року - грудень 2022 року, за наслідками якої складено акт №23973/20-40-24-03-06/2310920756 від 08.08.2023.
В ході перевірки встановлено несвоєчасна реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування да таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період лютий 2022 року - грудень 2022 року, чим порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України. від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями.
Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від № 00/28625/24-03 від 15 вересня 2023 року (форма "Н") , яким до позивача застосовано штраф на суму 548298,03 грн.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою та не винесення рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, звернувся до суду з позовною заявою.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції , посилаючись на наявність рішень у справах № 520/37224/23 та №520/23927/24 , вимоги ст. 78 КАС України, виходив з того , що позивач на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу “Перехідні положення» ПК України звільняється від відповідальності за недотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення: № 00/27931/24-03 від 08 вересня 2023 року, № 00/28625/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/28627/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/29188/24-03 від 20 вересня 2023 року, що винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
на виконання приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
На виконання приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За змістом положень статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За визначенням, наведеним у пункті 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
За змістом статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Системний аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку подання податкової декларації є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом
Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин Податковий кодекс України закріплював обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).
Цим Законом підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
27.05.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022, подання податкової звітності до 20.07.2022 та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
З набуттям чинності Законом № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень Податкового кодексу України звільнення від відповідальності стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Відповідний Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.
Пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 225 передбачає, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
При цьому, статтею 109 Податкового кодексу України також передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Верховний Суд у постановах від 16.02.2022 у справі №380/527/20, від 07.03.2023 у справі №822/1718/17, від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 03.05.2023 у справі №280/1728/20 надаючи правову оцінку підставам застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, вказав, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки.
Вирішуючи даний спір судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 11.08.2022 позивач звернувся до податкових органів з листом вих. № 1008-1, складеним у довільній формі, який містив повідомлення про відсутність можливості у позивача своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних в зв'язку з відсутністю персоналу, який займається бухгалтерським обліком у зв'язку з виїздом із зони бойових дій.
29 вересня 2022 року через електронний кабінет платника податків позивач направив до ГУ ДПС у Харківській області повідомленням про втрату/неможливість вивезення первинних документів, яке обґрунтоване пошкодженням обладнання, на якому здійснювався бухгалтерській облік підприємства та неможливістю вивезення первинних документів за період з 01.01.2019 по 05.03.2022, що частково знищені, а частково залишені в пошкодженій будівлі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі №520/37224/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/37224/23 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області, яка полягає у неприйнятті рішення за заявою позивача та не винесенні рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку. Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України прийняти рішення, яким встановити неможливість своєчасного виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 свого податкового обов'язку.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/37224/23 відповідачем 07 серпня 2024 року було винесено рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку № 103/20-40-04-05.
Вказаним рішенням з посиланням на лист від 10.08.2022 № 1008-1 (вх.№ 29024/6/ ЕКПП/76), повідомлення від 29.09.2022 № 2909-1 (вх.№ ГУДПС від 03.10.2022 № 35001/6/ЕКПП/76), повідомлення від 14.10.2022 № 1410-1 (вх.ГУ ДПС від 17.10.2022 №36254/6/76) та на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/37224/23 (вх. ГУ ДПС від 11.06.2024 № 55919/5/ЕС) встановлено щодо неможливості Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (до строку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків виконання одного з податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо).
При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що виконання податкових обов'язків відновлено з 29.05.2022 (сплата податкового зобов'язання).
З діловодства спеціалізованого суду (ДСС) судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі № 520/23927/24 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 07 серпня 2024 року № 103/20-40-04-05.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України прийняти рішення, яким встановити неможливість своєчасного виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 свого податкового обов'язку без зазначення дати відновлення такої можливості.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 року по справі № 520/23927/24 залишено без змін.
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, за змістом частини 4 статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Аналогічні підходи застосовані Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.02.2022 у справі №520/14170/19, від 22.06.2023 у справі № 260/1308/19.
За правилами частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, в межах адміністративних справ № 520/37224/23 та №520/23927/24 встановлено неможливість своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних тощо . Зазначеними рішеннями не встановлено часових меж, впродовж яких встановлена неможливість виконання позивачем свого податкового обов'язку.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обставини, встановлені за результатами розгляду адміністративних справ № 520/37224/23 та №520/23927/24 стосовно неможливості своєчасного виконання ФОП ОСОБА_1 свого податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних тощо мають преюдиційне значення для вирішення позовних вимог у даній справі.
Таким чином, оскільки за результатами розгляду адміністративних справ № 520/37224/23 та №520/23927/24 встановлено неможливість своєчасного виконання ФОП ОСОБА_1 свого податкового обов'язку щодо своєчасного виконання податкових обов'язків щодо дотримання термінів сплати та зборів, подання звітності, реєстрації податкових накладних тощо, висновки контролюючого органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та подачі податкової декларації,викладені в актах перевірки № 23391/20-40-24-03- 06/2310920756 від 02.08.23р. та № 23973/20-40-24-03-06/ НОМЕР_1 , є помилковими.
З урахуванням викладених вище норм та змін до ПК України на період дії воєнного стану, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_1 на підставі підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України звільняється від відповідальності за недотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Отже, враховуючи наведені обставини справи суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про необґрунтованість нарахування штрафних згідно податкових повідомлень-рішень № 00/27931/24-03 від 08 вересня 2023 року, № 00/28625/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/28627/24-03 від 15 вересня 2023 року, № 00/29188/24-03 від 20 вересня 2023 року, а відтак про задоволення даних позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені вище висновки, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права за встановлених фактичних обставин у справі та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Посилання апелянта на висновки, викладені у постановах судів апеляційної інстанцій не можуть бути враховані колегією суддів, оскільки в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України ураховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не у рішеннях (постановах) судів першої(апеляційної) інстанції.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 по справі № 520/31951/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий