20 травня 2025 р.Справа № 520/2804/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 по справі № 520/2804/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в обмеженні розміру виплати пенсії ОСОБА_1 із суми - 31231,54 гривень до суми - 26840,86 гривень на підставі статті 46 Закону № 4059-ІХ та пункту 1 Постанови № 1, з 01.01.2025 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 року у повному обсязі у розмірі - 31231,54 гривень, здійснивши виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2025 року з урахуванням проведених платежів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року згідно з Постановою КМУ від 03 січня 2025 р. № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 нарахований підсумок пенсії станом на 01.01.2025 року згідно з розрахунком по пенсійній справі №N/А3429-ДПА від 01.05.2024 року без обмеження граничним (максимальним) розміром та без застосування коефіцієнтів до суми перевищення згідно з Постановою КМУ від 03 січня 2025 р. № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», здійснивши виплату недоплаченої суми пенсії з 01.01.2025 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили рішення у справі №320/2229/25.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що результат розгляду справи №320/2229/25 матиме прямий вплив, оскільки позивачем у даній справі поставлено на вирішення питання правомірності застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, який оскаржується у справі №320/2229/25.
Розглянувши подане клопотання , дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, є зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відстрочення конкретної стадії провадження є можливим за умови, що загальна тривалість провадження не є надмірною (див. рішення ЄСПЛ від 8 грудня 1983 року у справі «Претто й інші проти Італії» (Pretto and Оthers v. Italy, заява № 7984/77), а тривалі періоди затримання проваджень без будь-яких пояснень є неприйнятними (рішення ЄСПЛ від 24 листопада 1984 року у справі «Бомартен проти Франції» (Beaumartin v. France, заява № 15287/89).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) покладає на держави-учасниці обов'язок організувати судові системи так, щоб судді мали можливість діяти відповідно до вимог Конвенції, зокрема розглядати справи протягом розумного строку (рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2005 року у справі «Павлюлинець проти України», (Pavlyulynets v. Ukraine, заява № 70767/01), та щоб могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, які стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного строку (див. рішення ЄСПЛ від 29 березня 2006 року у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy, заява №36813/97)).
За змістом пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Також об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета позову.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі та зазначити чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 420/15146/24.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є правомірність дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру виплачуваної пенсії з 01.01.2025 шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення визначених в пункті 1 Постанови від 03.01.2025 № 1.
Предметом розгляду у справі №320/2229/25 є визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 1 Постанови № 1 від 03.01.2025 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-XII), коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Обґрунтовуючи клопотання про необхідність зупинення провадження у цій справі відповідач посилається на те, що встановлення судом в межах справи №320/2229/25 відповідності чи невідповідності пункту 1 Постанови № 1 від 03.01.2025 актам вищої юридичної сили, у тому числі, нормам Закону № 2262-XII, матиме прямий вплив на вирішення спору в межах справи №520/2804/25.
За змістом частин 1-3 статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що розгляд справи №520/2804/25 об'єктивно можливий без зупинення провадження у справі, оскільки у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 від 03.01.2025 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову навіть з урахуванням того, що станом на даний час вона є чинною, а отже відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №520/2804/25 до набрання законної сили судового рішення у справі №320/2229/25.
Керуючись ст.ст. 236, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі №520/28025 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Калиновський В.А.
Судді Бегунц А.О. Русанова В.Б.