20 травня 2025 р. Справа № 520/6172/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, по справі № 520/6172/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф»
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2024 № 0081420402, яким ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 6 387,73 грн. за порушення строку оплати орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 04.02.2022 №9017525231;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2024 № 0081450402, яким ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2 109,14 грн. за порушення строку оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по «Податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 04.02.2022 № 9017525201.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року по справі № 520/6172/24 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року по справі № 520/6172/24 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесені в порушення правових норм, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що В січні 2024 року фахівцями контролюючого органу було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та орендної плати з юридичних осіб ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф», податковий номер 42947854.
За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 17.01.2024 № 1634/20-40-04-02- 03/42947854, за висновками якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 04.02.2022 № 9017525231, чим порушено пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України;
Несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по «Податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 04.02.2022 № 9017525201, чим порушено підпункт 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.
При цьому, дати податкових декларацій 04.02.2022р., граничний термін сплати 01.08.2022р., а фактична сплата суми податкового зобов'язання відбулась 16.02.2023р., 09.03.2023р. та 16.02.2023р., що сторонами у справі не заперечується.
За наслідками розгляду акту перевірки від 17.01.2024 № 1634/20-40-04-02- 03/42947854 ГУ ДПС у Харківській області було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2024 №0081420402, яким ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 6387,73 грн за порушення строку оплати орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 04.02.2022 № 9017525231;
- податкове повідомлення-рішення від 16.02.2024 № 0081450402, яким ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2 109,14 грн за порушення строку оплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по «Податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 04.02.2022 № 9017525201.
Не погодившись з наведеним, позивач звернувся до суду в цій справі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 ст. 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За змістом положень статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
За приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В свою чергу, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України строки сплати податкових зобов'язань за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Згідно п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Отже, факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Контролюючим органом в акті камеральної перевірки від 17.01.2024 № 1634/20-40-04-02- 03/42947854 встановлено, що ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» подано три податкові декларації з плати за землю - 04.02.2022р., граничний термін сплати 01.08.2022р., а фактична сплата суми податкового зобов'язання по одній декларації відбулась 16.02.2023р., тобто 199 днів прострочення та сплата суми податкового зобов'язання за дві декларації відбулася 09.03.2023р., тобто 220 днів прострочення.
Також, ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 04.02.2022р., граничний термін сплати 01.08.2022р., а фактична сплата суми податкового зобов'язання по одній декларації відбулась 16.02.2023р., тобто 199 днів прострочення.
На підставі вказаного контролюючим органом було встановлено ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» було несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб по «Податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» від 04.02.2022 № 9017525231, чим порушено пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по «Податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 04.02.2022 № 9017525201, чим порушено підпункт 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України.
У зв'язку із чим до позивача було застосовано штраф - 10 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання, у відповідності до положень п. 124.1 ст.124 ПК України.
При цьому, позивачем не заперечується, що податкові зобов'язання були сплачені із простроченням, однак факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання обґрунтовує встановленням в Україні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та введенням воєнного стану, у зв'язку з чим штрафні санкції за порушення термінів сплати податкового зобов'язання за землю не застосовуються.
Пунктом 52.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» № 591-ІХ від 13.05.2020 року, який набрав чинності 29.05.2020), За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за, зокрема, порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Абзацом вісімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п.112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що 03 січня 2023 року набрали чинності зміни, внесені до ПК України Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», зокрема, до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Зазначеними змінами для платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов'язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року, встановлюються нові строки їх виконання, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків.
Так, платники податків зобов'язані в термін не пізніше: 01 серпня 2022 року - сплатити податки та збори за звітні (податкові) періоди 2021 року (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду).
Між тим, позивачем було сплачено податкові зобов'язання з порушенням терміну сплати, оскільки граничний термін сплати - 01.08.2022р., а фактична сплата суми податкового зобов'язання відбулась 16.02.2023р., 09.03.2023р. та 16.02.2023р., вказане позивачем не заперечується.
З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).
Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов'язків тощо.
У разі неможливості виконання податкового обов'язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов'язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022. Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225).
Платники податків, які не подали у строки, встановлені п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п.7 розд. ІІ Наказу № 225).
Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасне виконання податкових обов'язків щодо сплати суми грошового зобов'язання встановлені законодавством строки є можливість виконання платником своїх зобов'язань.
Верховний Суд у постановах від 02 квітня 2024 року у справі № 520/18349/23, від 16 липня 2024 року у справі № 440/2936/23 висловив правову позицію, за змістом якої та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляє платників податків права довести у визначений спосіб факт неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» з відповідною заявою на виконання положень Порядку №225.
Крім того, позивач в апеляційній скарзі не заперечує того факту, що ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» дійсно не подавалось до контролюючого органу повідомлення про неможливість виконання податкового обов?язку та підтвердження у встановленому законодавством порядку неможливості своєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов?язань з плати на землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок воєнних дій.
При цьому, що камеральна перевірка була проведена у січні 2023 року, тому у позивача був час з 06 вересня 2022 року для підготовки відповідних документів та звернення у встановленому законодавством порядку до податкового органу, якщо дійсно обставини неможливості виконання податкового обов'язку мали місце.
Враховуючи те, що позивачем не вчинялись указані дії має наслідком віднесення ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і, відповідно, притягнення до фінансової відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України.
Крім того, в апеляційній скарзі позивач не зазначив про обставини, які перешкоджали йому виконати покладений обов'язок.
Посилання в апеляційній скарзі, що ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» як організація, яка зареєстрована та фактично проводить свою діяльність на території Харківської міської територіальної громади, весь 2022 рік та початок 2023 року перебувала у стані невизначеності щодо особливостей оподаткування платою за землю та на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Харкова у 2022 році. При цьому, загальновідомою є та обставина, що місто Харків постійно піддалось обстрілам зі сторони рф протягом всього 2022 року з початку повномасштабного вторгнення і ці обстріли продовжувалися й у 2023 році та супроводжувалися постійними відключеннями світла, у зв'язку із чим діяльність ТОВ «ДЕВЕЛОПМЕНТ-ф» протягом 2022 року - початку 2023 року була суттєво обмежена та майже не здійснювалася, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
Колегія суддів не заперечує факт постійних обстрілів та постійних відключень світла, однак, такі обставини та введення воєнного стану не свідчить беззаперечно про неможливість виконувати податковий обов'язок, а будь-які докази в підтвердження того, що вказані обставини спричинили неможливість виконати податковий обов'язок позивачем до суду не надано.
Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.02.2024 № 0081420402 та від 16.02.2024 № 0081450402 є правомірним, підстав для його скасування не вбачається.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВЕЛОПМЕНТ-Ф» - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 520/6172/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій