20 травня 2025 р. Справа № 520/33180/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків по справі № 520/33180/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування для розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 03 червня 2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019 та 2020 роки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 задоволено позов.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування для розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити з 03 червня 2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019 та 2020 роки.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 05 березня 2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням відповідача № 1367 від 11.03.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
У подальшому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії оскаржене позивачем в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 520/9977/21 вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 , зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 17.01.2003 по 05.05.2009 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 апеляційні скарги Комунального підприємства "Харківський метрополітен" та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 520/9977/21 залишено без змін.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 доповнено абзац 4 резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 520/9977/21 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити з 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Таким чином, позивачу на виконання судових рішень призначено пенсію 08.12.2020.
У відповідь на звернення позивача від про розрахунок його пенсії, листом від 08.07.2024 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду здійснено призначення пенсії з 08.12.2020 з показників стажу та заробітку станом на дату призначення 08.12.2020 - середньомісячний заробіток за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 30.11.2020 склав 23524,73 грн (із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7763,17 грн, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2017-2019 роки.
Проте, позивач вважаючи, що використання відповідачем для розрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки протиправним, звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку позивача для розрахунку пенсії має бути враховано показники середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019, 2020 - тобто, три роки до звернення позивача за пенсією, яке мало місце у 2021 році.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Тимчасово, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, серед іншого середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Судом встановлено, що позивач за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працівнику, що працював за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показнків, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вперше звернувся 05.03.2021.
Отже, в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку відповідач на час призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року по справі № 520/6808/17 та від 09.06.2021 року по справі № 367/1276/17.
Відтак з огляду на зазначене, новий вид пенсії за новим законом має призначатися із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням нової пенсії.
Таким чином, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування для розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 03 червня 2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2018, 2019 та 2020 роки.
Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 по справі № 520/33180/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц О.А. Спаскін