15 травня 2025 р. Справа № 520/6173/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" - адвоката Пихтіна Клима Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 року по справі № 520/6173/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА"
до Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі № 520/6173/24 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" задоволено.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" - адвоката Пихтіна Клима Володимировича до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 р. призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" про ухвалення додаткового рішення у відкритому судовому засіданні.
Сторони про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Від відповідача у справі до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких заявник просить у задоволенні заяви відмовити.
Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.
Колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи суду першої інстанції, дослідивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. ч. 3, 4, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Зі змісту заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що позивачем понесено судові витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 35000,00 гривень та у суді апеляційної інстанції у розмірі 17500,00 гривень, а разом - 52500,00 гривень.
На підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду цієї справи позивачем (його представником) надано: Договір № 937 от 03.11.2023 на професійну правничу допомогу; Акт надання послуг № 10 від 15.01.2025; Акт надання послуг № 110 від 18.04.2025; Рахунок на оплату 1-19 від 15.01.2025; Рахунок на оплату 1-16 від 19.01.2024; Платіжна інструкція від 17.01.2025 від 33; Платіжна інструкція 44 від 23.01.2024; Специфікація № 3 до договору № 937.
За змістом Специфікації № 3 до договору про надання правової допомоги № 937 від 3 листопада 2023 року вбачається, На виконання пунктів 1.1., 3.1. Договору сторони погодили наступний перелік послуг з надання правової допомоги, їх вартість та порядок розрахунків:
1. Перелік юридичних послуг, що надаються за цією Специфікацією: Супровід судового процесу щодо: - Визнання протиправними дій/бездіяльності Київської митниці щодо відмови у відновленні Клієнту режиму вільної торгівлі щодо товарів, оформлених у митному відношенні відповідно до митних декларацій №№22UA100290213440U0 від 26.12.2022; 23UA100290787472U6 від 27.03.2023; 23UA100290794521U2 від 13.06.2023 року; 23UA100290794833U7 від 15.06.2023 року; 23UA100290795747U4 від 26.06.2023 року; 23UA100310776386U9 від 26.01.2023 року. - Зобов'язання Київської митниці вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо повернення Клієнту надміру сплачених митних платежів ввізного мита та податку на додану вартість відповідно до вищезазначених митних декларацій.
2. Вартість послуг, зазначених в п. 1 цієї Специфікації, складає 35000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок). 3. Порядок оплати: 35000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) - сплачується Клієнтом в момент підписання Специфікації. Вартість послуг, зазначених в п. 2 цієї Специфікації, визначена із розрахунку, що судова справа, в якій надаються послуги за цим Договором, складається з 3 (трьох) судових засідань. Кожне наступне судове засідання сплачуються Клієнтом окремо із розрахунку 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) за одне судове засідання.
До переліку послуг, що надаються за цією Специфікацією, не включені послуги з супроводу судового процесу в апеляційній та/або касаційній інстанціях, вартість яких погоджується Сторонами окремо. Супровід вартості в апеляційній/касаційній інстанціях складає 17500,00 грн. за одну інстанцію.
За змістом Акту надання послуг № 10 від 15.01.2025 вбачається, що адвокатом підприємству позивача надано такі послуги: Адвокатські послуги з надання правової допомоги щодо юридичного супроводу господарської діяльності (згідно п. 2 Специфікації № 3 від 19.01.2024 року), вартість послуги - 35000,00 грн. За змістом Акту надання послуг № 110 від 18.04.2025 вбачається, що адвокатом підприємству позивача надано такі послуги: Адвокатські послуги з надання правової допомоги щодо юридичного супроводу господарської діяльності (згідно п. 2 Специфікації № 3 від 19.01.2024 року), вартість послуги - 17500,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 р. по справі № 340/4492/22 (адміністративне провадження № К/990/12857/23) судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов'язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Колегія суддів враховує, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених в актах надання послуг, специфікації, слід вказати, в контексті здійснення представництва інтересів підприємства позивача під час апеляційного перегляду цієї справи, реальним результатом, який відображено в актах, є складання позовної заяви, складання заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповіді на відзив на позовну заяву, заперечень на клопотання відповідача у справі, клопотань про відкладення розгляду справи, апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 26.06.2024 р., додаткових пояснень, апеляційної скарги на рішення суду від 12.12.2024 р., участь у судових засіданнях. При цьому, за своїм змістом апеляційна скарга переважно складається з доводів та обґрунтувань, які наводилися адвокатом в позовній заяві.
Також колегія суддів враховує, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.
Таким чином, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування суми понесених витрат на правничу допомогу критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, час витрачений адвокатом, враховуючи суть спірних правовідносин, наслідки апеляційного перегляду справи, колегія суддів доходить висновку про те, що стягненню на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 252, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" - адвоката Пихтіна Клима Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38159948) судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 10000,00 (десять тисяч гривень) 00 коп.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Чалий І.С.
Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Катунов В.В.
Повний текст додаткової постанови складений 20.05.2025 року.