20 травня 2025 р. Справа № 520/15825/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва А.А. про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 520/15825/24 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2025 у справі №520/15825/24,
ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі по тексту також - відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2017 по 01.02.2022 у розмірі 235 651 грн. 24 коп.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.02.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 01.02.2022 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року у сукупному розмірі 235 651 грн. 24 коп., враховуючи раніше виплачені суми.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 лютого 2017 року по 30 листопада 2018 року, враховуючи раніше виплачені суми.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 01.02.2022 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення-березень 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2018 по 01.02.2022 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, враховуючи раніше виплачені суми.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 520/15825/24 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 01.02.2022 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення-березень 2018 року та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2018 по 01.02.2022 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, враховуючи раніше виплачені суми.
Прийнято в цій частині постанову, якою у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі № 520/15825/24 залишено без змін.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 520/15825/24 залишено без змін.
22.04.2025 від представника позивача - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 грн.
Вказана заява доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 18.04.2025 о 17:55 год., що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету № 3239073.
Оскільки постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 року прийнята в порядку письмового провадження, апеляційний суд відповідно до вимог частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає заяву про ухвалення додаткової постанови в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, суд вважає, що слід ухвалити додаткову постанову про розподіл судових витрат.
Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Гур'єва Андрія Альбертовича про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у суді апеляційної інстанції, у розмірі 7000 грн, в підтвердження чого надав договір про надання професійної правничої допомоги, Додаткову уголу № 2 до Договору б/н від 08.10.2024 про надання професійної правничої допомоги від 21.11.2024, Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.04.2025 року.
19.01.2024 між Адвокатським об'єднанням "Гур'єв та партнери" та Шантуровим Р.А. укладено договір про надання професійної правничої допомоги (далі також - Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується прийняти її та оплатити Адвокатському об'єднанню зазначені послуги.
Відповідно до п.2.4 розділу 2 Договору прийняття кожного доручення оформлюється Додатковою угодою до цього Договору, яка є окремим договірним зобов'язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплати тощо.
Згідно з п.10.1-10.5 розділу 10 Договору розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та порядок його сплати визначається сторонами у порядку, що передбачений п. 2.4, Договору. Остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається Сторонами шляхом підписання Акта.
21.11.2024 між Адвокатським об'єднанням "Гур'єв та партнери" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до Договору № б/н від 08.10.2024, п. 1 якої визначено, що клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання зобов'язується надати професійну правничу допомогу в рамках апеляційної скарги у справі № 520/15825/24:
- надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики;
- складання, оформлення та надсилання відзиву на апеляційну скаргу;
- складання, оформлення та надсилання інших документів процесуального характеру;
- представництво інтересів Клієнта в апеляційному адміністративному суді.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 до Договору № б/н від 08.10.2024 визначено, що загальна сума гонорару (винагороди) складає 7000,00 (сім тисяч) грн. та сплачується клієнтом протягом 10 (десяти ) робочих днів з дня ухвалення рішення, яким закінчується провадження у справі.
Відповідно до п. 1 Акту прийому-передачі наданих послуг від 17.04.2025 Адвокатським об'єднанням було надано Клієнту наступні види професійної правничої допомоги в рамках апеляційного провадження у справі № 520/15825/24:
- надання усних/письмових юридичних консультацій, аналіз судової практики;
- складання, оформлення та надсилання відзиву на апеляційну скаргу;
- складання, оформлення та надсилання інших документів процесуального характеру;
- представництво інтересів Клієнта в апеляційному адміністративному суді.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2021 № 280/2635/20, відповідно до якого, за положеннями КАС України відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Колегія суддів враховує, що за вимогами процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Визначаючи розмір відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналізуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Справа розглядалася у порядку письмового провадження за відсутності учасників справи та їх представників.
Правова допомога, яка надана у суді апеляційної інстанції, складається лише з виготовлення відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів зазначає, що зміст відзиву на апеляційну скаргу містить покликання на обставини та правове обґрунтування, які були викладені у позовній заяві.
З огляду на зазначені обставини, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 7000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу.
В свою чергу, враховуючи той факт, що адвокатом було проведено певну роботу з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу співмірно до наданих послуг становить 1000 грн. Також колегія суддів враховує, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини застосовують, як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи вищенаведене та проаналізувавши предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн., а заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення частково.
Керуючись ст. ст. 252, 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гур'єва А.А. про ухвалення додаткової постанови у справі №520/15825/24 - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов