Ухвала від 20.05.2025 по справі 520/28086/24

УХВАЛА

20 травня 2025 р.Справа № 520/28086/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 520/28086/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Закарпатській області, перший відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській області, другий відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код за ЄДРПОУ: 20453063, місцезнаходження: 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок, 4) від 15 серпня 2024 року № 204750007343 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з заявою від 08.08.2024;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код за ЄДРПОУ: 20453063, місцезнаходження: 88000, Україна, Закарпатська обл., місто Ужгород, площа Народна, будинок, 4) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 50% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідках ТУ ДСА України в Харківській області, а саме: довідці №04-49/356 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2021, довідці №04-49/357 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2022, довідці №04-49/358 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2023, довідці №04-49/359 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01.01.2024;

- стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/28086/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 15 серпня 2024 року № 204750007343 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 08.08.2024.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 50% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідках ТУ ДСА України в Харківській області, а саме: Довідці №04-49/356 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2021, Довідці №04-49/357 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022, Довідці №04-49/358 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023, Довідці №04-49/359 від 24.07.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2024.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 520/28086/4 та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Закарпатській області задовольнити та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Закарпатській області, зокрема, пославшись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №1140/2132/18, наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду з даним позовом, визначеного ст. 122 КАС України. Також просив врахувати, що позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджують поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Під час розгляду справи в порядку письмового провадження та дослідження матеріалів справи колегія суддів дійшла висновку про неможливість вирішення справи та надання оцінки доводам апеляційної скарги ГУ ПФУ в Закарпатській області стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, враховуючи таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 5 КАС України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Так, у частинах першій та другій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, позивач 07.10.2024 звернулась до суду з позовом про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2021 року по 07 жовтня 2024 року.

Таким чином, вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 50% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідках ТУ ДСА України в Харківській області, починаючи з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024 відповідно, заявлені поза межами шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

У позові позивач не заявляла клопотання про поновлення строку звернення до суду. Суд першої інстанції відкрив провадження у справі, посилаючись на те, що позов відповідає ст.ст. 160, 161, 172 КАС України.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Досліджуючи питання коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права при зверненні до суду 07.10.2024 з позовними вимогами про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів враховує, що вказана виплата є щомісячною, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та, отримуючи її у неналежному, на думку особи, розмірі, вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

За усталеною практикою Верховного Суду, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, необхідно застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Аналогічні правила КАС України розповсюджує й під час перегляду справи в апеляційній та касаційній інстанціях.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 02.07.2024 року у справі № 480/9116/23, від 11.02.2021 року у справі № 140/2046/19, від 10.06.2020 року у справі № 620/1715/19, від 23.09.2020 року у справі № 640/5645/19, від 03.12.2020 року у справі № 817/660/18, від 17.03.2021 у справі № 160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 року у справі № 640/17351/19, від 27.02.2021 року у справі № 140/3708/19.

Зокрема, у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 320/11921/20 Верховний Суд дійшов таких висновків:

«КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.

Зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду».

Зважаючи на такий правовий підхід обчислення строків звернення до суду та беручи до уваги дату подання позивачем позову, колегія суддів дійшла висновку про необхідність надання позивачу строку (5 днів з часу отримання ухвали суду) для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав такого пропуску.

Керуючись ст. 9, 77, 121, 123, 229, 311, 321 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Запропонувати ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з урахуванням висновків суду щодо застосування положень ст. 122 КАС України.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява підлягає залишенню без розгляду згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.

Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Перцова Т.С.

Попередній документ
127480409
Наступний документ
127480411
Інформація про рішення:
№ рішення: 127480410
№ справи: 520/28086/24
Дата рішення: 20.05.2025
Дата публікації: 22.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (25.03.2025)
Дата надходження: 20.03.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії