20 травня 2025 р.Справа № 440/7583/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюнник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 по справі № 440/7583/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі № 440/7583/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження з 20 березня 2024 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У відповідності до положень частини другої статті 255 КАС України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №440/7583/24 набрало законної сили 18.09.2024.
05.11.2024 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №440/7583/24.
10.02.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Східного міжрегіонального управління юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №440/7583/24, в якій заявник просить замінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/7583/24 від 05.11.2024 виданого Полтавським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 20 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат, на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області недоотриманої заборгованості по пенсії у 215 190,69 грн».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління юстиції від 10.02.2025 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 по справі № 440/7583/24 скасовано. Справу № 440/7583/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що при поданні апеляційної скарги Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції був сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та, оскільки, Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 не було вирішено питання про стягнення сплаченого судового збору з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, просить прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи відсутність учасників судового засідання, відповідно до ч. 4ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до частини 5 статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 247 КАС України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
За правилами пункту 3 частини 1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, в тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених відповідачем судових витрат, що складаються зі сплати судового збору, суд виходить з системного аналізу статті 139 КАС України та статусу заявника.
В цьому випадку заявник Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору. Стягнення таких витрат на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, у разі ухвалення судового рішення на його користь не передбачено.
Отже, оскільки ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливості стягнення з сторони, яка не є суб'єктам владних повноважень, витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із сплатою судового збору, тому клопотання Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі № 682/345/16-а та від 16.01.2020 року у справі № 1.380.2019.002342.
За таких обставин, підстави для ухвалення судом апеляційної інстанції додаткового рішення у зазначеній справі, зокрема, з причин не вирішення питання про судові витрати, відсутні.
За приписами частини 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 250, 252, 310, 321 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Калиновський В.А.
Судді Бегунц А.О. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали складено 20.05.2025.