20 травня 2025 р.Справа № 520/4935/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяви суддів П'янової Я. В., Присяжнюк О. В. про самовідвід у справі № 520/4935/2020
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просила: скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019 № 00005613306, від 17.12.2019 № 00005623306, від 17.12.2019 № 00005633306, від 17.12.2019 № 00005643306, рішення про застосування штрафних санкцій від 13.12.2019 № 00005503306, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.12.2019 № Ф-00000483306.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 залишено без задоволення позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначене рішення суду Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Спаскін О.А., судді: Присяжнюк О.В., П'янова Я.В.) від 31.05.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі № 520/4935/2020 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.04.2024 по справі № 520/4935/2020 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 скасовано, справу № 520/4935/2020 направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.12.2019 прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області: № 00005613306 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб та штрафу у загальній сумі 471 821,16 грн; № 00005623306 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 донараховано військовий збір та штраф у загальній сумі 39318,44 грн; № 00005633306 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 зменшено від'ємне значення з ПДВ та штрафу у загальній сумі 471283,75 грн; № 00005643306 яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на суму 188 513,65 грн; рішення яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції від 13.12.2019 № 00005503306, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.12.2019 року № Ф-00000483306. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 12612,00 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 справу №520/4935/2020 розподілено до провадження судді П'яновій Я. В. (склад суду: головуючий суддя - П'янова Я. В., судді - Русанова В. Б., Присяжнюк О. В.).
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/4935/2020, яка передана судді-доповідачу до розгляду 20.05.2025.
До моменту відкриття апеляційного провадження у справі колегією суддів встановлено, що судді П'янова Я.В., Присяжнюк О.В. приймали участь у вирішенні вказаної справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 11.04.2024.
Зазначені обставини стали підставою для заявлення самовідводу суддями П'яновою Я.В., Присяжнюк О.В. у розгляді зазначеної справи на підставі ч. 2 ст. 37 КАС України, у зв'язку з недопустимістю повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Колегія суддів, дослідивши подані заяви про самовідвід, вважає за необхідне задовольнити їх з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що судді П'янова Я.В., Присяжнюк О.В. приймали участь у вирішенні вказаної справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 11.04.2024, на підставі ч. 2 ст. 37 КАС України, у зв'язку з недопустимістю повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи, колегія суддів дійшла висновку, що подані заяви про самовідвід підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст. 31, 36, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяви суддів П'янової Я.В., Присяжнюк О.В. про самовідвід у справі № 520/4935/2020.
Матеріали справи передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматизованого розподілу згідно з ст. 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.