20 травня 2025 р. Справа № 520/19612/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 (суддя Волошин Д.А.; м. Харків) по справі № 520/19612/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/25328/23;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в ненарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» в повному розмірі, без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1 500,00 грн з 01.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 74 % грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром: з 01.02.2020; з 01.02.2021; з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; з 01.02.2022; з 01.03.2022 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.02.2023; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у повному розмірі, без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1 500,00 грн; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» в повному розмірі, без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1 500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем невірно здійснено розрахунок його пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 12 вересня 2024 року задовольнив частково позов ОСОБА_1 .
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 максимальним розміром.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Позивач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на ухвалення рішення при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року в частині залишення без задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром: з 01.02.2021; з 01.07.2021; з 01.02.2022; з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; з 01.02.2023; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 520/19612/24 залишити без змін.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що оскаржуване рішення містить лише одну дату, з якої ГУПФУ в Харківській області зобов'язано здійснити перерахунок, нарахування та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром. Суд не з'ясував обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки не оцінив надані позивачем докази в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром саме з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024. Суд встановив порушення права позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром лише з 01.02.2020 року. Вказує, що ГУПФУ в Харківській області з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 здійснює перерахунки пенсії позивача з обмеженням десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується відповідними перерахунками пенсії ОСОБА_1 за вказаними датами.
Крім того позивач зазначає, що судом помилково встановлені обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення справи. В оскаржуваному рішенні суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про нарахування та виплату індексації відповідно до постанови КМУ № 118 з 01.03.2022 та постанови КМУ № 168 з 01.03.2023, оскільки, як вбачається з протоколів перерахунку пенсії позивача, наявних у матеріалах справи, індексація відповідно до постанов КМУ № 118 та 168 нарахована позивачу, починаючи з 01.03.2022 та з 01.02.2023 відповідно, та нараховується й виплачується при подальших перерахунках. Разом з тим позивач зазначає, що наданими позивачем до позову перерахунками пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 та з 01.03.2023, підтверджується, що індексація пенсії у відповідності до постанов № 118 та №168 відповідачем не проводилась. Звертає увагу колегії суддів, що надані ГУПФУ в Харківській області перерахунки пенсії ОСОБА_1 із зазначенням нарахування та виплати позивачу індексації пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 є застарілими та неактуальними, оскільки проведені з грошового забезпечення у розмірі 26546,00 грн., визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, що враховується для перерахунку пенсії, від 21.06.2022 №ФХ112026. Натомість, позивачем оскаржується бездіяльність ГУПФУ в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу пенсії у встановленому чинним законодавством розмірі саме після проведеного перерахунку його пенсії з 01.02.2020 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/25328/23, яким було зобов'язано ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення на підставі довідок № ФХ-112026/1 від 01.06.2023 з 01.02.2020, № ФХ-112026/2 від 01.06.2023 з 01.02.2021, № ФХ-112026/3 від 01.06.2023 з 01.02.2022 та № ФХ-112026/4 від 01.06.2023 з 01.02.2023, з урахуванням вже виплачених сум.
Підсумовуючи викладене, позивач вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром: з 01.02.2021; з 01.07.2021; з 01.02.2022; з 01.03.2022 з урахуванням індексації пенсії, встановленої постановою КМУ №118; з 01.02.2023; з 01.03.2023 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою КМУ № 168; з 01.03.2024 додатково з урахуванням індексації пенсії встановленої постановою КМУ № 185.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2024 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 провадження у справі поновлено.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що позивач оскаржує рішення суду першої інстанції частково, лише в частині позовних вимог, що стосуються виплати пенсії з обмеженням максимальним розміром за період з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, та в частині виплати пенсії з 01.03.2022 та з 01.02.2023, після здійсненого перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/25328/23, без урахування індексації відповідно до постанов КМУ № 118 та 168, оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 24.01.2005 в розмірі 74 % грошового забезпечення.
Станом на 01.03.2018 основний розмір пенсії позивача становив 9 618,00 грн.
З 01.07.2021 постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону, до розміру їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону станом на 01.03.2018, встановлено щомісячну доплату в розмірі 2 000,00 грн.
Позивачу було встановлено щомісячну доплату в розмірі 2 000,00 грн з 01.07.2021 відповідно до постанови КМУ № 713 від 14.07.2021, що вбачається з відповідного протоколу перерахунку пенсії позивача, наданого відповідачем до матеріалів справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 по справі №520/6312/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення з 01.01.2018 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з 74 % грошового забезпечення до 70 % сум грошового забезпечення. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 50% та 75% суми підвищення пенсії з 05.03.2019. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 74 % грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 в довідці від 21.06.2022 № ФХ112026 з 01.04.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74 % грошового забезпечення з 01.01.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 з 05.03.2019, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 74% грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 в довідці від 21.06.2022 № ФХ112026 з 01.04.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 26.11.2022.
На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснений перерахунок пенсії позивача.
У подальшому, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/25328/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у неперерахунку, ненарахуванні та невиплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення визначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 в довідках про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії від 01.06.2023 № ФХ-112026/1, від 01.06.2023 за № ФХ-112026/2, від 01.06.2023 за № ФХ-112026/3 від 01.06.2023 та від 01.06.2023 за № ФХ-112026/4, з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 74 % грошового забезпечення на підставі довідок №ФХ-112026/1 від 01.06.2023 з 01.02.2020, №ФХ-112026/2 від 01.06.2023 з 01.02.2021, №ФХ-112026/3 від 01.06.2023 з 01.02.2022 та №ФХ-112026/4 від 01.06.2023 з 01.02.2023, з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснений перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023 на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.
Основний розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.02.2020 склав 23 440,80 грн, з 01.02.2021 - 25 326,32 грн, з 01.02.2022 - 27666,75 грн, з 01.02.2023 - 29 937,44 грн, що підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії позивача, наявними в матеріалах справи.
При цьому, доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн позивачу припинено виплачувати.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що доплата до пенсії відповідно до КМУ №713 позивачу виплачувалася з 01.07.2021 по лютий 2023 року.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн.
Також, позивач зазначив, що його пенсія протиправно обмежена максимальним розміром, виплачується без урахування індексацій відповідно до постанов КМУ №118, 168, 185. Також, зазначив про порушення його права на отримання грошового забезпечення в розмірі 74 %.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про нарахування та виплату індексації відповідно до постанови КМУ № 118 з 01.03.2022 та постанови КМУ № 168 з 01.03.2023, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з протоколами перерахунку пенсії позивача, наявних у матеріалах справи, індексація відповідно до постанов КМУ № 118 та 168 нарахована позивачу починаючи з 01.03.2022 та з 01.02.2023 відповідно, нараховується та виплачується при подальших перерахунках.
Ухвалюючи рішення в частині вимог про перерахунок пенсії позивача без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним.
При цьому, враховуючи, що вперше пенсія позивача була обмежена максимальним розміром при перерахунку з 01.02.2020 та у подальшому пенсія позивачу нараховується з обмеженням максимальним розміром, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача позовні вимоги позивача в цій частині належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.12.2024 у зразковій справі № 400/6254/24 за позовом особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 123793985) вказано, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких:
а) позивачі пенсіонери, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) відповідачем є суб'єкт владних повноважень, до повноважень якого належить здійснення перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме Головне управління Пенсійного фонду в області;
в) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з відмовою пенсійного органу, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, нараховувати та виплачувати щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; відмовою пенсійного органу нараховувати та виплачувати індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», вмотивовану тим, що індексація не нараховується, оскільки відбувся перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»);
г) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті):
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду щодо відмови після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду щодо перерахунку розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, у нарахуванні доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду щодо відмови нараховувати та виплачувати індексацію згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», вмотивовану тим, що індексація не нараховується, оскільки відбувся перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду перерахувати і виплатити індексацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та індексацію згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Отже висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративній справі № 440/13201/24.
За результатами розгляду справи № 400/6254/24 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який, зокрема, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», є правомірною підставою для невиплати індексації за 2022, 2023 роки.
Вказаний правовий висновок базується на такому.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови №118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підлягають перерахунку якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, а також у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» затвердив Порядок, який визначає алгоритм дій, який вчиняють, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Тобто на уповноважені органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1 березня 2018 року.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України “про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103, внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: “ 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року пункт 4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як “розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином, саме з 29 січня 2020 року дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто оскільки зміни внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року у осіб з числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
Такий перерахунок пенсії вважається таким, що виник на підставі встановленій нормативно-правовим актом, а саме, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема військовослужбовцям.
Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Водночас у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства», яким, зокрема статтю 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частину п'яту статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому відповідно до статті 64 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону №2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши Порядком перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон України “Про індексацію грошових доходів населення» пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).
З метою забезпечення у 2021-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку у межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема у 2021 році цей показник становив 1,11 згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», у 2022 році 1,14 згідно з Постановою №118, у 2023 році 1,197 згідно з Постановою №168.
Водночас у 2023 році розміри пенсій, призначених згідно із статтями 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перераховуються із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з у розмірі 1,197 згідно з Постановою №168, а також з урахуванням збільшеного у попередньому році на коефіцієнт 1,14 показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, передбаченого Постановою №118.
Так, за формулою обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеної Порядком №124 у 2023 році показник для забезпечення індексації пенсій, який здійснюється шляхом перерахунку раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, становив 19,71 % [показник зростання споживчих цін за попередній рік (26,6%) + показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (12,82 %)] / 2 (50%, як зазначено в частині другій статті 42 Закону №1058-IV).
У зв'язку із цим, у 2023 році Кабінет Міністрів України Постановою №168 визначив коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197, що відповідає формулі, визначеній Порядком №124 та, відповідно, повністю узгоджується із частинною другою статті 42 Закону №1058-IV, на виконання якої Уряду надано повноваження визначення розміру та порядку забезпечення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у межах бюджету Пенсійного фонду.
Водночас, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови №168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а у нашому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу 3 пункту 2 Постанови №168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто, виплата індексації, передбаченої Постановою №168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов'язаного із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
З огляду на імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови №168, які вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою №168.
Велика Палата Верховного Суду повністю погодилася з наведеними висновками Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № 400/6254/24, залишивши постановою від 13.03.2025 рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24 без змін.
Як встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі № 520/25328/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 74 % грошового забезпечення на підставі довідок №ФХ-112026/1 від 01.06.2023 з 01.02.2020, №ФХ-112026/2 від 01.06.2023 з 01.02.2021, №ФХ-112026/3 від 01.06.2023 з 01.02.2022 та №ФХ-112026/4 від 01.06.2023 з 01.02.2023, з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання рішення суду у справі № 520/25328/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.06.2023: №ФХ-112026/1, №ФХ-112026/2, №ФХ-112026/3, №ФХ-112026/4 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, та без урахування індексації з 01.03.2022 та з 01.03.2023 згідно з постановами КМУ від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 № 168, що підтверджується протоколами перерахунку пенсії, долученими відповідачем до матеріалів справи.
Колегія суддів зазначає, що вказані перерахунки пенсії позивача вважаються такими, що виникли на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-XII.
У свою чергу, перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому постановами КМУ № 118 та №168.
Застосовуючи правові висновки в зразковій справі № 400/6254/24, колегія суддів доходить висновку, що оскільки пенсія позивача з 01.02.2022 та 01.02.2023 перераховувалася відповідачем з підвищеного розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023, то підстави для її індексації, після проведеного перерахунку на виконання судового рішення по справі № 520/25328/23, в силу приписів постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та від 24 лютого 2023 року №168 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч.2 ст.77 КАС України).
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії ГУПФУ в Харківській області, які полягають у припиненні виплати позивачу індексації згідно з постановами КМУ від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 № 168, після перерахунку пенсії на виконання судового рішення по справі № 520/25328/23, є правомірними.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині, однак з інших підстав та мотивів. При вирішенні спору в цій частині суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що після перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення по справі № 520/25328/23, відповідач припинив нарахування та виплату позивачу індексації пенсії відповідно до постанови КМУ № 118 з 01.03.2022 та постанови КМУ № 168 з 01.03.2023, і такі дії відповідач вчинив за наявності для того законних підстав.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.03.2022 та з 01.02.2023 з урахуванням індексації відповідно до постанов КМУ № 118 та 168, належить змінити з підстав та мотивів відмови в задоволенні зазначених позовних вимог.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині вимог про перерахунок пенсії позивача без обмеження пенсії максимальним розміром, колегія суддів зазначає таке.
Як свідчать матеріали справи, згідно з протоколами перерахунків пенсії позивача (а.с. 14-21), ГУПФУ в Харківській області визначило пенсію позивача з надбавками у таких розмірах:
- з 01.02.2020 підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 23440,80 грн, а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 16380,00 грн;
- з 01.02.2021 підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 25326,32 грн, а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 17690,00 грн;
- з 01.07.2021 підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 25326,32 грн, а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 18540,00 грн;
- з 01.02.2022 та з 01.03.2022 підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 27666,75 грн, а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 19340,00 грн;
- з 01.02.2023 та з 01.03.2023 підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 29937,44 грн , а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн;
- з 01.03.2024 підсумок пенсії (з надбавками) у розмірі 31437,44 грн, а до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн.
Надаючи оцінку діям відповідача щодо обмеження виплати загальної суми щомісячної пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року (далі Закон № 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, як це передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-XII), яку викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема, у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Колегія суддів зазначає, що буквальне розуміння змін внесених Законом № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Таким чином, після 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом № 1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17.
Колегія суддів зазначає, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах, надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI, оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року, № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20 та від 17 лютого 2022 року у справі № 640/11168/20.
Також варто зазначити, що 12 жовтня 2022 року Конституційний Суд України розглянув справу № 3-102/2021(231/21, 415/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та ухвалив рішення, яким визнав неконституційними приписи статті 2 Закону України № 3668-VI, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Згідно з цим рішенням, приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втратили чинність з 12.04.2023.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на отримання перерахованої відповідачем з 01 лютого 2020 року пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною у постанові від 25 січня 2024 року у справі № 300/2754/23.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги позивача стосовно того, що суд першої інстанції не оцінив надані позивачем докази в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром саме з 01.02.2021, з 01.07.2021, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2023 та з 01.03.2024, а встановив порушення права позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром лише з 01.02.2020 року, колегія суддів зазначає таке.
При вирішенні спору судом першої інстанції було встановлено, що вперше пенсія позивача була обмежена максимальним розміром при перерахунку з 01.02.2020 та у подальшому пенсія позивачу нараховувалась з обмеженням максимальним розміром.
Вказана обставина стала підставою для задоволення вимог ОСОБА_1 в цій частині шляхом визнання протиправними дій та зобов'язання ГУПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, у вказаному судовому рішенні визначено лише дату, з якої ГУПФУ в Харківській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 без обмеження максимальним розміром пенсії та не обмежено її кінцевим періодом або строком.
Визначаючи характер цієї виплати колегія суддів враховує, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави вважати, що з самого визначення поняття пенсія випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.
У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Але у разі зміни після прийняття рішення судом розміру та порядку соціальних та пенсійних виплат орган влади повинен діяти відповідно до чинного законодавства, не допускаючи за подібних обставин порушень, на які вже звертав увагу суд.
Згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
Відтак, враховуючи, що у рішенні суд першої інстанції не визначив кінцевої дати періоду, протягом якого відповідачу необхідно здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії, то здійснення таких виплат повинно продовжуватись з дати, встановленої судом, до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при вирішенні спору, або до зміни умов пенсійного забезпечення позивача.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позовна вимога ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром: 01.02.2020; з 01.02.2021; з 01.07.2021; з 01.02.2022; з 01.03.2022; з 01.03.2023; фактично задоволена судом у повному обсязі, починаючи з дати порушення прав позивача у спірних правовідносинах (01.02.2020) та без визначення кінцевої дати періоду, протягом якого відповідачу необхідно здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром (тобто, до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд ухвалюючи рішення у цій справі, або до зміни умов пенсійного забезпечення позивача).
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 520/19612/24 - змінити в частині підстав та мотивів відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , що стосуються нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 та з 01.02.2023 індексації пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 520/19612/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова