20 травня 2025 року справа №200/8242/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (повне судове рішення складено 31 січня 2025 року) у справі № 200/8242/24 (суддя в І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування рішення № 056650005320 від 15.11.2024, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.11.2024 він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. Проте, рішенням № 056650005320 від 15.11.2024 відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з недостатністю пільгового стажу 25 років. Позивач наголошує, що спірне рішення було винесене через невірно розрахований пільговий стаж. Так, ОСОБА_1 зазначає, що як вбачається з Форми РС-право та даних його трудової книжки, пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою № 202 періоди з 01.09.2000 по 06.09.2000, з 01.12.2000 по 19.12.2000, з 01.03.2001 по 04.03.2001, з 01.04.2001 по 13.04.2001, з 24.04.2001 по 25.04.2001, з 01.09.2001 по 06.09.2001, з 01.12.2001 по 19.12.2001, з 01.03.2002 по 05.03.2002, з 01.04.2002 по 10.04.2002, з 01.09.2002 по 06.09.2002, з 01.11.2002 по 13.11.2002, з 01.12.2002 по 07.12.2002, з 01.03.2003 по 19.03.2003, з 01.04.2003 по 23.05.2003, з 17.08.2003 по 20.08.2003, 31.12.2008, 01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 02.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, 21.09.2014, з 31.03.2015 по 03.04.2015, з 30.09.2015 по 02.10.2015, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 02.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 03.07.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022, з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023, з 15.10.2024 по 04.11.2024. У відповіді на відзив на позовну заяву позивач вказав, що період з 04.06.2007 по 03.07.2007 в позовних вимогах вказаний помилково, оскільки він в цей період не працював.
Проте, у спірному рішенні відповідач не зазначив причин не зарахування вказаних періодів. На переконання позивача, записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками підтверджено, що у вказані періоди позивач працював повний робочий день під землею, а тому періоди мають бути зараховані до пільгового стажу за Постановою № 202. Позивач також зазначає, що відповідач не зарахував період з 15.10.2024 по 04.11.2024, хоча довідкою № 02/1229 від 04.11.2024, виданою ТОВ «Шахтобудівельна компанія» підтверджується, що він працює на пільговій посаді «майстер гірничий» повний робочий день з 01.06.2024 по 04.11.2024, а тому і вказаний період має бути врахований до пільгового стажу за Постановою № 202.
З огляду на зазначене, позивач просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 056650005320 від 15.11.2024 по заяві ОСОБА_1 від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994 періоди з 01.09.2000 по 06.09.2000, з 01.12.2000 по 19.12.2000, з 01.03.2001 по 04.03.2001, з 01.04.2001 по 13.04.2001, з 24.04.2001 по 25.04.2001, з 01.09.2001 по 06.09.2001, з 01.12.2001 по 19.12.2001, з 01.03.2002 по 05.03.2002, з 01.04.2002 по 10.04.2002, з 01.09.2002 по 06.09.2002, з 01.11.2002 по 13.11.2002, з 01.12.2002 по 07.12.2002, з 01.03.2003 по 19.03.2003, з 01.04.2003 по 23.05.2003, з 17.08.2003 по 20.08.2003, 31.12.2008, 01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 02.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, 21.09.2014, з 31.03.2015 по 03.04.2015, з 30.09.2015 по 02.10.2015, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 02.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 03.07.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022, з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023, з 15.10.2024 по 04.11.2024 та зобов'язати повторно розглянути заяву від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вищенаведених періодів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 056650005320 від 15.11.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по заяві ОСОБА_1 від 07.11.2024.
Зобов'язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати відповідно ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202: 31.12.2008, 01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 02.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, 21.09.2014, з 31.03.2015 по 03.04.2015, з 30.09.2015 по 02.10.2015, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 02.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 02.07.2017 по 03.07.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022, але не більше 1 місяця у 2022 році, а також до пільгового та страхового стажу періоду роботи з 15.10.2024 по 04.11.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду позивачем оскаржується в частині, якою відмовлено у задоволенні вимог щодо зарахування до пільгового стажу за Постановою КМУ № 202 періодів з 2000 по 2003 роки та з 2022 по 2023 роки, а саме: з 01.09.2000 по 06.09.2000, з 01.12.2000 по 19.12.2000, з 01.03.2001 по 04.03.2001, з 01.04.2001 по 13.04.2001, з 24.04.2001 по 25.04.2001, з 01.09.2001 по 06.09.2001, з 01.12.2001 по 19.12.2001, з 01.03.2002 по 05.03.2002, з 01.04.2002 по 10.04.2002, з 01.09.2002 по 06.09.2002, з 01.11.2002 по 13.11.2002, з 01.12.2002 по 07.12.2002, з 01.03.2003 по 19.03.2003, з 01.04.2003 по 23.05.2003, з 17.08.2003 по 20.08.2003, з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач наполягає на тому, що основним документом, що підтверджує пільговий стаж, є трудова книжка.
Під час його праці у вугледобувному підприємстві виникла необхідність у підвищенні кваліфікації за гірничою професією. За потребою він вступив до Донецького гірничо-економічного технікуму, де навчався з 01.09.2000 по 21.05.2003 за спеціальністю «технологія підземної розробки корисних копалин», на заочній формі навчання, що передбачає відбуття у навчальні відпустки під час здачі сесій. У зв'язку з цим він перебував у навчальних відпустках, що підтверджується Довідкою № 42 від 13.05.2021, виданою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», під час яких йому виплачувалась середня заробітна плата із його середнього заробітку підземного робітника. Отже, оскільки він працював з 11.07.2000 по 23.04.2001 на посаді “машиніст підземних установок 3 розряду з повним робочим днем в шахті», а з 24.04.2001 по 18.08.2003 “електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті», з 19.08.2003 по 03.01.2007 - “гірничий майстер підземний з повним підземним робочим днем в шахті», то середній заробіток йому виплачувався згідно статті 217 КЗпП України за його посадами у відповідні періоди, тобто посадами на підземних роботах повний робочий день.
Окрім, того, як вбачається з Довідки, що підтверджує пільговий стаж № 159арх від 13.05.2021, виданою ДП ВК “Краснолиманська», він проходив попереднє навчання з техніки безпеки 2 дні у період з 24.04.2001 по 25.04.2001 та 2 дні з 19.08.2003 по 21.08.2003. Вказане також має відображення у Довідці № 42 від 13.05.2021 як “уч.пункт» по 2 робочі дні в квітні 2001 року та серпні 2003 року. Згідно п.1.2 Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 травня 1995 р. N 79, відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону праці" усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Шахта - є підприємство з підвищеною небезпекою робіт, і всі її працівники потребують професійного добору. Згідно п.1.3 допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється. Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються. Отже, оскільки навчання з техніки безпеки є обов'язковою умовою для допуску до виконання професійних обов'язків, під час такого навчання виплачується заробіток як підземному робочому, то і відповідно періоди навчання на ці посади в учбовому пункті з 24.04.2001 по 25.04.2001 (на посаду “електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею) та 19.08.2003 по 20.08.2003 (на посаду “гірничий майстер підземний з повним підземним робочим днем в шахті») мають бути зараховані до пільгового стажу не тільки за Списком №1, а і за Постановою №202.
Періоди з 12.04.2001 по 13.04.2001, з 17.08.2003 по 18.08.2003 відповідач зарахував тільки до стажу за Списком №1, посилаючись на те, що він перебував в учбовій відпустці, однак вказане не підтверджується доказами. В квітні 2001 року було 11 календарних днів учбової відпустки (з 01.04.2001 по 11.04.2001) та 2 робочих дні учбового пункту (з 24.04.2001 по 25.04.2001, згідно Довідки № 159арх). В серпні 2003 року було 2 робочі дні учпункту (з 19.08.2003 по 20.08.2003). Отже періоди з 12.04.2001 по 13.04.2001, з 17.08.2003 по 18.08.2003 не зараховано до пільгового стажу за Постановою №202 безпідставно, оскільки в ці періоди він не знаходився ні у навчальній відпустці, ні в учбовому пункті.
Щодо незарахованих періодів з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023, судом зроблено висновок, що: “з аналогічних підстав (не був зайнятий протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах), не підлягає зарахуванню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періоди з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023, які зараховані до пільгового стажу як навчання за фахом, адже в зазначені дні позивач проходив навчання із збереженням заробітної плати підземного робітника». Згідно з Довідкою № 56 від 23.08.2024 він проходив навчальний пункт 4 дні у жовтні 2022 року, по 1 дню у жовтні та грудні 2023 - курси підвищення кваліфікації. Отже вказані періоди з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023 також підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Постановою №202, а не тільки за Списком №1, з урахуванням наведених вище обґрунтувань.
Просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в оскаржуваній частині.
Управління в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги.
Періоди роботи 31.12.2008, 01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 02.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, 21.09.2014, з 31.03.2015 по 03.04.2015, з 30.09.2015 по 02.10.2015, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 02.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 03.07.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022 не враховано до пільгового стажу, адже відповідно до довідки від 16.02.2021 № 51 арх позивач перебував у відпустках за свій рахунок.
Що стосується зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.2024 по 04.11.2024 відповідач зазначає, що відповідно до пільгової довідки від 04.11.2024 № 02/1229, виданої ТОВ “Шахтобудівельна компанія», позивач працював на посаді майстра гірничого підземної монтажної дільниці № 1 з 01.06.2024. За період з 01.06.2024 по дату видачі довідки (04.11.2024) пільговий стаж позивача склав 4 місяців 16 днів (так зазначено в довідці).
Просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено прохання залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити частково, з таких підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07 листопада 2024 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 15.11.2024 № 056650005320 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутності пільгового стажу - 25 років. Відповідно до вказаного рішення, пільговий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 5 місяців 27 днів. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період навчання за фахом з 01.09.1995 по 16.08.1998, з 02.03.1999 по 16.03.1999 відповідно до довідки від 26.03.2021 № 52, виданої Родинським професійним ліцеєм, оскільки перерва між закінченням навчання та зарахуванням на пільгову роботу перевищує три місяці.
Поряд з цим, із розрахунку стажу вбачається, що періоди роботи позивача з 01.09.2000 по 06.09.2000, з 01.12.2000 по 19.12.2000, з 01.03.2001 по 04.03.2001, з 01.04.2001 по 13.04.2001, з 24.04.2001 по 25.04.2001, з 01.09.2001 по 06.09.2001, з 01.12.2001 по 19.12.2001, з 01.03.2002 по 05.03.2002, з 01.04.2002 по 10.04.2002, з 01.09.2002 по 06.09.2002, з 01.11.2002 по 13.11.2002, з 01.12.2002 по 07.12.2002, з 01.03.2003 по 19.03.2003, з 01.04.2003 по 23.05.2003, з 17.08.2003 по 20.08.2003 зараховані до пільгового стажу, як робота по Списку № 1.
Відповідно до довідки від 13.05.2021 № 42, виданої ДП “ВК “Краснолиманська», у вищевказані періоди позивач перебував в учбових відпустках або в уч. пункті.
Поряд з цим, періоди з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023 зараховані до пільгового стажу як навчання за фахом.
Відповідно до довідки ПрАТ “Шахтобудмонтажне управління № 1» від 23.08.2024 № 56, в зазначені дні позивач проходив навчання із збереженням заробітної плати підземного робітника та на курсах з нарахуванням середньої заробітної плати.
Крім того, періоди роботи 31.12.2008, 01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 02.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, 21.09.2014, з 31.03.2015 по 03.04.2015, з 30.09.2015 по 02.10.2015, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 02.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 02.07.2017 по 03.07.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022 також не враховано до пільгового стажу.
Відповідно до довідок від 16.02.2021 № 51 арх та від 24.04.2020 № 225арх, у вказані періоди ОСОБА_1 перебував у безоплатних відпустках, відрядженні, виконував держобов'язки або перебував у складі ВГК (слід розуміти допоміжні гірничорятувальні команди на шахті).
Що стосується зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 15.10.2024 по 04.11.2024, судом встановлено, що відповідно до пільгової довідки від 04.11.2024 № 02/1229, виданої ТОВ “Шахтобудівельна компанія», позивач працював на посаді майстра гірничого підземної монтажної дільниці № 1 з 01.06.2024. За період з 01.06.2024 по дату видачі довідки (04.11.2024) пільговий стаж позивача склав 4 місяців 16 днів (1 день знаходився у відпустці без збереження заробітної плати). До пільгового стажу зараховано 4 місяці 14 днів.
Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах - робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років (…).
На підставі статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
В період з 03.08.2016 року - Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 341.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджений Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гарячих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» постанови КМУ № 202 включені усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто.
Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Строки призначення пенсій визначає ст. 45 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Як визначено пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
В той же час, як зазначалось вище, згідно ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Крім того, положеннями п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка {Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 1058 від 27.09.2022}.
Колегія суддів зазначає, що трудова книжка є основним, проте не єдиним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі її пільговий характер.
Позивачем до заяви про призначення пенсії подавались довідки підприємств-роботодавців, що підтверджують пільговий характер роботи.
Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Відтак, при ухваленні оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем обґрунтовано надавалась оцінка поданим позивачем документам, в тому числі, довідкам підприємств-роботодавців.
Щодо зарахування періодів перебування в учбових відпустках з 01.09.2000 по 06.09.2000, з 01.12.2000 по 19.12.2000, з 01.03.2001 по 04.03.2001, з 01.04.2001 по 13.04.2001, з 24.04.2001 по 25.04.2001, з 01.09.2001 по 06.09.2001, з 01.12.2001 по 19.12.2001, з 01.03.2002 по 05.03.2002, з 01.04.2002 по 10.04.2002, з 01.09.2002 по 06.09.2002, з 01.11.2002 по 13.11.2002, з 01.12.2002 по 07.12.2002, з 01.03.2003 по 19.03.2003, з 01.04.2003 по 23.05.2003, з 17.08.2003 по 20.08.2003, які зараховані до пільгового стажу, як робота по Списку № 1, а не за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, суд зазначає наступне.
Так, Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) містить главу ІV «Робочий час» та главу V «Час відпочинку». Правове регулювання відпусток передбачено саме в главі V «Час відпочинку». Отже, посилання на те, що позивач у період відпустки здійснював трудову діяльність, суперечить самому поняттю «відпустка».
Статтею 217 КЗпП України передбачено, що на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Проте, законодавством не передбачено, що цей час повинен включатись в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Навпаки, як зазначалось вище, для наявності права на пільгове призначення пенсії за віком законодавством встановлена необхідність безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що у періоди учбової відпустки позивач не був зайнятий протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, а тому вказані періоди правомірно не зараховані відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
З аналогічних підстав місцевий суд не зарахував відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періоди з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023, які зараховані до пільгового стажу як навчання за фахом, адже в зазначені дні позивач проходив навчання із збереженням заробітної плати підземного робітника.
В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги на наступне.
Як вбачається з Довідки, що підтверджує пільговий стаж № 159арх від 13.05.2021, виданою ДП ВК “Краснолиманська», позивач проходив попереднє навчання з техніки безпеки 2 дні у період з 24.04.2001 по 25.04.2001 та 2 дні з 19.08.2003 по 21.08.2003. Вказане також має відображення у Довідці № 42 від 13.05.2021 як “уч.пункт» по 2 робочі дні в квітні 2001 року та серпні 2003 року.
Згідно п.1.2 Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 30 травня 1995 р. N 79, відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону праці" усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчання) з питань охорони праці. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці. Шахта - є підприємство з підвищеною небезпекою робіт, і всі її працівники потребують професійного добору. Згідно п.1.3 допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється. Відповідно до листа Міністерства соціального захисту України від 05.11.1993 № 02-82орг періоди навчання робітників підземним професіям зараховується до пільгового стажу у разі наявності відповідних записів у трудовій книжці, проходження навчання на протязі повного робочого дня та з урахуванням оплати праці зазначених робітників за час навчання за тарифними ставками, передбаченими для робітників відповідних професій, яким вони навчаються. Отже, оскільки навчання з техніки безпеки є обов'язковою умовою для допуску до виконання професійних обов'язків, під час такого навчання виплачується заробіток як підземному робочому, то і відповідно періоди навчання на ці посади в учбовому пункті з 24.04.2001 по 25.04.2001 (на посаду “електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею) та 19.08.2003 по 20.08.2003 (на посаду “гірничий майстер підземний з повним підземним робочим днем в шахті») мають бути зараховані до пільгового стажу не тільки за Списком №1, а і за Постановою №202.
Періоди з 12.04.2001 по 13.04.2001, з 17.08.2003 по 18.08.2003 відповідач зарахував тільки до стажу за Списком №1, посилаючись на те, що він перебував в учбовій відпустці, однак вказане не підтверджується доказами. В квітні 2001 року було 11 календарних днів учбової відпустки (з 01.04.2001 по 11.04.2001) та 2 робочих дні учбового пункту (з 24.04.2001 по 25.04.2001, згідно Довідки № 159арх). В серпні 2003 року було 2 робочі дні учпункту (з 19.08.2003 по 20.08.2003). Отже періоди з 12.04.2001 по 13.04.2001, з 17.08.2003 по 18.08.2003 не зараховано до пільгового стажу за Постановою №202 безпідставно, оскільки в ці періоди він не знаходився ні у навчальній відпустці, ні в учбовому пункті.
Щодо незарахованих періодів з 01.10.2022 по 04.10.2022, 01.10.2023, 01.12.2023.
Відповідно до довідки ПрАТ “Шахтобудмонтажне управління № 1» від 23.08.2024 № 56, позивач проходив навчальний пункт 4 дні у жовтні 2022 року із збереженням заробітної плати підземного робітника, а також по 1 дню у жовтні та грудні 2023 - на курсах з нарахуванням середньої заробітної плати.
Отже, період з 02.10.2022 по 04.10.2022 (проходження навчального пункту) підлягає зарахуванню до пільгового (підземного) стажу роботи, а час на курсах - ні.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Щодо періодів роботи 31.12.2008, 01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 02.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, 21.09.2014, з 31.03.2015 по 03.04.2015, з 30.09.2015 по 02.10.2015, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 02.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 01.07.2017 по 03.07.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022, в які ОСОБА_1 перебував у відпустках за свій рахунок, місцевий суд зазначив наступне.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Відтак, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 423/2860/16-а.
На переконання суду, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу позивача, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі - Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Втім, суд наголошує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати за власним бажанням. Суд зауважує, що періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати за період з 2011 по 2021 роки не перевищують допустимого строку для їх зарахування до пільгового стажу, а саме 1 місяця у календарному році, а тому вказані періоди мають бути зараховані до пільгового стажу.
При цьому, у 2022 році позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати більш ніж 1 місяць, а тому вказаний період має бути врахований до пільгового стажу з урахуванням зазначеного обмеження.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Матеріали справи не містять доказів того, що перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати було пов'язано з виробничою необхідністю, хоча докази про це повинні надаватись працівником/роботодавцем.
Отже, періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати (31.12.2008, з 29.11.2013 по 30.11.2013, з 28.03.2014 по 01.04.2014, 31.05.2014, з 29.07.2014 по 31.07.2014, з 30.12.2016 по 31.12.2016, з 28.02.2017 по 01.03.2017, з 30.04.2017 по 02.05.2017, з 29.06.2017 по 30.06.2017, з 02.07.2017 по 03.07.2017, з 01.04.2022 по 26.04.2022, з 01.06.2022 по 21.06.2022) не можуть бути зараховані до пільгового стажу.
В той же час, спірні періоди містять відомості не лише про перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати.
Так, період з 28.04.2013 по 01.05.2013, з 29.06.2013 по 30.06.2013 позивач виконував держобов'язки.
Згідно ч.1 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Таким чином, законодавством не передбачено зарахування такого періоду до спеціального (пільгового) стажу.
Отже, ці періоди не можуть бути зараховані до пільгового стажу, як і 3 дні відрядження з 01.04.2015 по 03.04.2015.
Проте, час перебування у складі допоміжної гірничорятувальної команди на шахті (01.03.2011, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, 02.04.2014, 21.09.2014, 31.03.2015, 30.09.2015, 02.03.2017, 30.09.2017, 31.05.2018) підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Крім того, за висновками суду першої інстанції, період з 15.10.2024 по 04.11.2024 має бути також врахований до пільгового та страхового стажу позивача, адже відповідно до пільгової довідки від 04.11.2024 № 02/1229, виданої ТОВ “Шахтобудівельна компанія», позивач працював на посаді майстра гірничого підземної монтажної дільниці № 1 з 01.06.2024 по день видачі довідки.
Проте, місцевим судом не враховано, що згідно цієї довідки підприємством підтверджено, що за період з 01.06.2024 по дату видачі довідки (04.11.2024) пільговий стаж позивача склав 4 місяців 16 днів (так зазначено в довідці).
Отже, підстав для зарахування цього періоду до пільгового стажу не вбачається.
Під час розгляду справи місцевим судом не було також підстав для зарахування цього періоду і до страхового стажу.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, […], які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, […].
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, […], - для осіб, зазначених у п. 1 (крім фізичних осіб, які використовують працю домашніх працівників), 4-1, 10, 14 ст. 11 цього Закону; […].
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у ст. 14 цього Закону, […].
Аналіз наведених вище норм Закону № 1058 зумовлює такі висновки:
- громадяни України, які працюють на підприємствах, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами;
- для цієї категорії застрахованих осіб страхувальником є роботодавці;
- платниками страхових внесків до солідарної системи за цю категорію застрахованих осіб є страхувальники.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає ст. 24 Закону № 1058.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами, наведеними у ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) визначав порядок і умови зарахування стажу роботи до набрання чинності Законом № 1058.
Види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначає ст. 56 Закону № 1788.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року, запису в трудовій книжці для цього не достатньо.
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Аналіз наведених вище норм Закону № 1788, Порядку № 637 зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка;
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, архівними установами тощо;
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Також необхідно зазначити, що системний аналіз норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та інших.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески, свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) в період жовтня та листопада 2024 відсутні відомості про нарахування заробітної плати позивачу, тому період з 15.10.2024 по 04.11.2024 не підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи.
Отже, в цій частині рішення місцевого суду підлягає зміні шляхом виключення із задоволених позовних вимог періоду з 15.10.2024 по 04.11.2024.
Відтак, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії ґрунтується на невірному визначенні стажу позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 056650005320 від 15.11.2024 по заяві ОСОБА_1 від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/8242/24 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/8242/24 викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 до пільгового (підземного) стажу періоди: 01.03.2011, з 12.04.2001 по 13.04.2001, з 24.04.2001 по 25.04.2001, з 17.08.2003 по 20.08.2003, з 01.07.2011 по 02.07.2011, 02.09.2012, 02.04.2014, 21.09.2014, 31.03.2015, 30.09.2015, 02.03.2017, 30.09.2017, 31.05.2018, з 02.10.2022 по 04.10.2022».
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі № 200/8242/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 20 травня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук