20 травня 2025 року справа №200/6403/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 200/6403/24 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Єрьоміна Вікторія Анатоліївна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному обсязі), за період з 15 вересня 2023 року по 14 серпня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному обсязі), за період з 15 вересня 2023 року по 14 серпня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати відносно ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 30 серпня 2023 року по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу , поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 30 серпня 2023 року по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 відносно позивача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, а саме, ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному обсязі), за період з 15 вересня 2023 року по 14 серпня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у повному обсязі), за період з 15 вересня 2023 року по 14 серпня 2024 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 30 серпня 2023 року по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 30 серпня 2023 року по день фактичної виплати додаткової винагороди за період лікування, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» включно за весь час затримки виплати.
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.
Щодо середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок апелянт зазначив, що норми ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України не розповсюджуються на правовідносини з проходження військової служби, проходження військової служби врегульовано нормами спеціального законодавства.
Позивачем при подані позову не додано всі необхідні документи (докази), які підтверджують факт протиправної бездіяльності відповідача щодо непроведення своєчасного повного розрахунку при звільненні з військової служби.
При поданні позову представником позивача додано копію банківської виписки про отримання коштів позивачем в АТ «Укрсиббанк» за 14.08.2024.
Відповідно до вказаної виписки не встановлено факт отримання позивачем грошового забезпечення від військової частини НОМЕР_1 саме 14.08.2024. Більше того, у вказаній виписці зазначено лише про отримання цільових надходжень на особовий рахунок позивача, однак чи це виплата додаткової винагороди за отримане поранення - невідомо.
Таким чином, позивачем не доведено факту несвоєчасного отримання від військової частини НОМЕР_1 належного грошового забезпечення при звільненні.
Також, відповідач вважає, що до матеріалів справи надано підтвердження того, що позивач отримував грошову винагороду за поранення та лікування упродовж 2023-2024 років.
Щодо нарахування та виплати втрати частини доходів апелянт зазначив наступне.
Позивачем не розмежовується поняття втрати доходів та затримки у виплаті додаткової грошової винагороди і як наслідок помилково вважається факт порушення своїх прав.
Зі змісту долучених до позову додатків чітко відслідковується те, що відповідачем військовою частиною НОМЕР_1 було повністю сплачено додаткову винагороду збільшену до 100 тис. грн. за місяць пропорційно часу перебуванні на лікуванні.
Позивачем при формулюванні позовних вимог на підтвердження факту протиправної бездіяльності відповідача військової частини НОМЕР_1 не обґрунтовано чому саме несвоєчасна сплата додаткової винагороди збільшеної до 100 тис. грн. за місяць пропорційно часу перебуванні на лікуванні ним віднесена та визначена як втрата доходів та затримка у виплаті додаткової грошової винагороди і як наслідок помилково вважається факт порушення своїх прав, тобто доходи фактично не було втрачено, а отже вказана позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем не доведено факту втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати та чітко не викладено у матеріалах позову.
Сума додаткової винагороди збільшеної до 100 тис. грн. пропорційно часу перебування на лікуванні у зв'язку із пораненням зі сторони відповідача була виплачена позивачу у повному обсязі із дотриманням норм чинного законодавства.
Крім того, позивачем пропущено процесуальний строк для звернення до суду та не висловлено клопотання про поновлення процесуальних строків.
Факт настання обставин, оспорюваних позивачем настав після моменту його звільнення, а саме на наступний день, коли на думку останнього йому не було виплачено необхідне грошове забезпечення, тобто з 08.06.2024. Отже, строк на оскарження дій чи бездіяльності військової частини НОМЕР_1 закінчувався 08.09.2024, однак позовна заява подана 13.09.2024.
Також, апелянт просив зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №440/6856/22.
Суд апеляційної інстанції, вивчив матеріали справи, обговорив доводи заяви та дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, з таких підстав.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 6 грудня 2024 року у справі № 440/6856/22 набрала законної сили.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у цій справі.
Керуючись ст. ст. 236, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №200/6403/24 за позовом Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішення Верховного суду у справі № 440/6856/22 - відмовити.
Повний текст ухвали складений та підписаний 20 травня 2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв