20 травня 2025 року справа №200/169/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В., Компанієць І.Д., розглянув апеляційну скаргу
Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 200/169/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ"
до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду, оригіналу документу про сплату судового збору.
Копію ухвали від 29 квітня 2025 року апелянтом отримано 30 квітня 2025 року, останній день на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув.
Від апелянта 05 травня 2025 року до канцелярії суду надійшло клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на Закон України «Про введення воєнного стану в Україні».
Проте, суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Стаття 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
Отже, законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд.
Разом з тим, клопотання особи про продовження строку повинно бути належним чином обґрунтовано з підтвердження належними доказами обставин, які позбавляють його можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк та можливість сплати у подальшому.
Однак, апелянтом не надано жодного доказу того, що вчасне виконання ухвали суду неможливо саме через введений воєнний стан в країні.
Суд зазначає, що ухвалою суду надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 7 днів після її отримання, проте, фактично, з дати отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху минуло більш, ніж встановлено ухвалою, а саме, 21 день, тобто минуло достатньо часу для виконання ухвали.
Крім того, відповідач є суб'єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21 березня 2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03 січня 2018 року (справа №826/18916/16), від 19 березня 2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27 березня 2018 року (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення сплати судового збору, отже, не є підставою для необґрунтованого продовження строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання.
У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплачено.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
У зв'язку із невиконанням ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року, суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, що не позбавляє його права на повторне звернення з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 200/169/25 - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко
І.Д. Компанієць