справа № 757/23919/23-ц
провадження № 2-ві/824/41/2025
20 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кирилюк Г. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Шкоріної О. І., в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Грушка Олексія Олександровича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року в складі судді Литвинової І. В.,
встановив:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 :
- три відсотки річних у розмірі 904 187, 00 грн та збитки заподіяні індексом інфляції у розмірі 2 784 774, 00 грн за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року №370/1226/15-ц в період з 04 серпня 2022 року по 28 листопада 2024 року;
- три відсотки річних у розмірі 51 365, 00 грн та збитки заподіяні індексом інфляції у розмірі 155 761, 00 грн за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18 липня 2019 року № 752/18635/15 в період з 04 серпня 2022 року по 28 листопада 2024 року;
- три відсотки річних у 137 092, 00 грн та збитки заподіяні індексом інфляції у розмірі 419 838, 00 грн за прострочення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року №757/42885/19 в період з 04 серпня 2022 року по 28 листопада 2024 року;
- три відсотки річних у розмірі 107 222, 00 грн та збитки заподіяні індексом інфляції у розмірі 330 225 грн. за прострочення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року №757/10276/20 в період з 04 серпня 2022 року по 28 листопада 2024 року;
- три відсотки річних у розмірі 292 980, 00 грн та збитки заподіяні індексом інфляції у розмірі 839 732, 00 грн за прострочення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року №757/41939/21 в період з 06 жовтня 2022 року по 28 листопада 2024 року.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13 420, 00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 720, 00 грн.
27.03.2025 представник ОСОБА_2 - адвокат Грудко О. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2025 року справу призначено судді-доповідачу : Шкоріна О. І. Судді, які входять до складу колегії: Шкоріна О. І. - головуючий суддя, Поливач Л. Д., Стрижеус А. М.
08.04.2025 справу було витребувано з Печерського районного суду мста Києва.
16.04.2025 справа надійшла на адресу Київського апеляційного суду.
З 21 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 суддя - доповідач Шкоріна О. І перебувала у відпустці.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року в складі судді-доповідача Шкоріної О. І. апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Грушком О. О., на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року залишено без руху, встановлено десятиденний строк для усунення недоліку - сплати судового збору в розмірі 20 130 грн.
16.05.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про відвід судді Київського апеляційного суду Шкоріної О. І.
Вважає, що суддя Шкоріна О. І. є упередженою на користь ОСОБА_2 та його представника адвоката Грушка О. О., оскільки проігнорувала факт пропущення адвокатом Грушком О.О. строків на подачу апеляційної скарги та взагалі не перевірила їх дотримання при поданні апеляційної скарги.
Зважаючи на чисельні безпрецедентні випадки ухвалення суддями Київського апеляційного суду на користь ОСОБА_2 завідомо незаконних рішень, зокрема в справі №370/12226/15, вважає, що суддя Шкоріна О. І. є упередженою та вступила у змову з ОСОБА_2 та протягом місяця узгоджувала з ОСОБА_2 та його адвокатом свою грошову винагороду за прийняття до провадження його апеляційної скарги з пропущеними строками.
Вважає, що суддею Шкоріною О. І. умисно допущено зловживання своїми повноваженнями щодо ігнорування беззаперечного факту що адвокат Грушко О. І. пропустив строки на подання апеляційної скарги, а суддею Шкоріною О. І не надано належної правової оцінки цим обставинам, що порушить його право на справедливий суд.
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Шкоріної О. І., Поливач Л.Д., Стрижуса А. М. ухвалою від 19 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Шкоріної О. І. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року визнано необґрунтованим. Вирішення вказаного питання передано іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року, справу призначено судді-доповідачу Кирилюк Г. М.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина восьма статті 40 ЦПК України).
Необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи не встановлено.
Підстави для відводу судді визначено статтею 36 ЦПК України.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який /входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, суд дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що суддя Шкоріна О. І. при розгляді справи виявили особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Із заяви Денисенка Б. М. про відвід судді Шкоріної О. І. вбачається, що в ній викладено незгоду з її процесуальними діями щодо невирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, установленого статтею 354 ЦПК Кодексу, одночасно з вирішенням питання відповідності вказаної апеляційної скарги вимогам, встановленим статтею 356 цього Кодексу.
Разом з тим, вказана обставина не може слугувати підставою для існування сумніву у об'єктивності або неупередженості судді при розгляді даної справи.
Незгода сторони з процесуальними діями судді не може бути підставою для її відводу.
Отже, передбачені законом підстави для відводу судді відсутні, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Шкоріної О. І. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк