Єдиний унікальний номер справи 373/1126/24
Провадження №22-ц/824/2124/2025
19 травня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
У травні 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання заяви до досягнення дитиною повноліття.
На обґрунтування заявник зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.09.2020 року проживали у шлюбі, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2023 року вказаний шлюб було розірвано, спільне проживання подружжя припинено. Дитина по теперішній час проживає разом з ОСОБА_1 , проте боржник кошти на утримання дитини не дає, не приймає участі у вихованні дитини, тому вона звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду, 05 червня 2024 року заявник направила апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою та винесена з порушеннями норм процесуального закону. У зв'язку з цим просила апеляційний суд скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд безпідставно відмовив у видачі судового наказу, оскільки представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Ремешевським Є.А. в заяві про видачу судового наказу була зазначена інформація про те, що в нього є зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», а також ним зазначено номер облікової картки платника податків. Наявність зареєстрованого електронного кабінету підтверджується відповіддю № 1302373, відповідно до якої адвокат Ремешевський Є.А. має зареєстрований 11.03.2020 року електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Крім того вказує, що оскаржувану ухвалу суду адвокат Ремешевський Є.А. отримав від суду саме в електронному кабінеті. У зв'язку з цим апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу через відсутність у представника заявника зареєстрованого електронного кабінету.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тобто апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з положеннями ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що адвокат Ремешевський Є.А. подав до суду заяву як особа, що відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок розгляду справ в порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
Вимоги щодо змісту заяви про видачу судового наказу та документів, що додаються до заяви, викладені в ст. 163 ЦПК України.
За правилами п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-ІХ від 29.06.2023 року стаття 14 ЦПК України з 18.10.2023 року діє у новій редакції.
За правилами ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Як убачається з матеріалів справи адвокат Ремешевський Є.А. відповідно до положень ст. 60 ЦПК України є представником заявника Рожанської К.В., що підтверджується наявним у справі ордером від 23.01.2024 року (а.с.35).
Із поданої представником заявника - адвокатом Ремешевським Є.А. про видачу судового наказу про стягнення аліментів вбачається, що останнім зазначено про наявність у нього електронного кабінету та реєстраційний номер облікової картки платника податків (а.с.1-2).
Крім того, з наданої до апеляційної скарги відповіді № 2617097 від 31.07.2024 року та відповіді № 8018434 від 13.03.2025 року на запит Київського апеляційного суду вбачається, що Ремешевський Євген Анатолійович має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, дата реєстрації 11.03.2020 року (а.с.70,95).
Пунктом 2-1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, судом першої інстанції, в порушення вищевказаних вимог закону, не враховано, що представник заявника - адвокат Ремешевський Є.А. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність відмови судом першої інстанції у видачі судового наказу за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року скасувати.
Справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
К.П. Приходько