Справа № 753/23275/24 Суддя в суді першої інст. - Просалова О.М.
Провадження № 33/824/1105/2025 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
19 травня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю:
захисника - Опаріної А.Л.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 06.01.2025 р. о 16:50 год. в м. Києві по вул. Стеценка, 1 водій ОСОБА_2 керував автомобілем «VW» д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що кваліфікується судом, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Опаріна А.Л. в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі вимоги мотивує тим, що постанова суду винесена без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Вказує, що поза увагою суду залишилися відсутність доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_3 ознак наркотичного сп'яніння, а зазначені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння є надуманими. Звертає увагу, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, проте огляд не було проведено через відсутність у поліцейських засобів для огляду водіїв на предмет наркотичного сп'яніння. Також захисник зазначає, що наявне в матеріалах справи направлення на огляду водія на визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я складене з порушенням вимог Інструкції № 1452/735 .
Вислухавши пояснення захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_2 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №214251 від 06.01.2025 р.; даними картки обліку адміністративного правопорушення від 06.01.2025; даними копії постанови про накладення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП від 06.01.2025; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану сп'яніння від 06 січня 2025 року; розпискою про відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; даними, зафіксованими на відеозаписі.
З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши належним чином доводи захисника, дійшов висновку, що наведені докази є такими, що у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР України та в його діях наявна подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло ; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до протоколу в ОСОБА_2 було виявлено такі ознаки: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння, а тому доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне встановлення у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння, є неспроможними.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що, встановивши наявність визначених п. 4 розділу І інструкції ознак наркотичного сп'яніння, останні були повідомлені водію та запропоновано пройти огляд в медичному закладі, проте ОСОБА_2 відмовився що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, відтак, його вина у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України сумнівів не викликає.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_2 наполягав на проведенні огляду на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, є неспроможними, з огляду на те, що вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено можливість проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, лише на стан алкогольного сп'яніння, в той час як встановлення чи спростування наркотичного сп'яніння можливе лише в закладі охорони здоров'я.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 рокущодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко