Справа № 357/594/25 Суддя в суді першої інст. - Вознюк О.М.
Провадження № 33/824/1979/2025 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
19 травня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С.
за участю:
захисника - Чорного О.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 01.01.2025 року о 06 годині 46 хвилин за адресою м. Біла Церква, площа Соборна, 11А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавіа д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу, а також у лікаря нарколога у медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, захисник Чорний О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Такі доводи мотивує тим, що постанова винесена без повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин даної справи, судом першої інстанції проігноровано численні порушення, допущені поліцейськими під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також дані про те, що направлення на огляд було складено не до найближчого медичного закладу.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення захисника на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5. ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210042 від 01.01.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.11.2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом інспектора патрульної поліції від 01.01.2025 року; відеозаписом події.
Зазначені вище докази, відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5. ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було забезпечено повного, всебічного та об'єктивного дослідження даної справи, спростовуються наданими до апеляційного суду матеріалами, а також постановою судді, з якої вбачається, що суддя місцевого суду оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши належним чином доводи сторони захисту, дійшов обгрнутованого висновку, що наведені докази є такими, що у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та в його діях наявна подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, у якої наявні ознаки алкогольного сп'яніння, на законну вимогу працівника поліції, відмовився від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, відтак, його вина у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП сумнівів не викликає.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для закриття провадження по справі, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськорайонного суду Київської області від 17 лютого 2025 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко