16 травня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/3526/21
Головуючий у першій інстанції - Мазура Ю.Ю.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10696/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про поділ майна, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 про залишення позовної заяви без розгляду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., АТ «Альфа-Банк» про поділ майна - задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., АТ «Альфа-Банк» про поділ майна - залишено без розгляду.
Повний текст ухвали виготовлено 11 квітня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 18 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гарницький П.П. направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
22 квітня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи з Ірпінського міського суду Київської області.
13 травня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 14 травня 2025 року передана судді-доповідачу.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 354 ЦПК України апелянтом не пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом з наступних підстав.
Безпосередньо в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гарницький П.П. заявив клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, на обґрунтування якого зазначав, що апелянт не має доходу та на утриманні якої перебуває малолітня дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт не надав належних доказів на підтвердження свого майнового стану (зокрема відомостей про доходи за останній календарний рік, наявності чи відсутності майна тощо), а також не навів інших умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення його від сплати судового збору.
Враховуючи, що апелянт не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору у зв'язку з майновим станом або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гарницького П.П. про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставки судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3 028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тому, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у цій справі апелянту передбачена сплата судового збору у розмірі 484,48 грн. (605,60?0,8).
Враховуючи викладене, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Квитанція (платіжного доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Також, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, апелянтом не надано доказів направлення апеляційної скарги всім учасникам справи, зокрема приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., у порядку передбаченому ст. 43 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
За таких обставин, для усунення вказаних недоліків апелянту слід подати до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 484,48 грн. та доказами надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 02 квітня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк апеляційну скаргу може бути повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Саліхов