справа №757/10823/25-к Слідчий суддя у 1 інстанції: ОСОБА_1
провадження №11-сс/824/2820/2025 Головуючий суддя: ОСОБА_2
Іменем України
15 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Міністерства юстиції України на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року за скаргою Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 06.02.2025 вих. № 17989/9.1.4/15-25, -
У березні 2025 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду
м.Києва ОСОБА_7 надійшла вказана скарга у порядку ст.303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення від 06.02.2025 року (вих. № 17989/9.1.4/15-25).
Як убачається з матеріалів скарги, 06.02.2025 року Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення (вих.
№ 17989/9.1.4/15-25).
У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляє про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 100643,67 грн на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабудяк та іншій проти України».
Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви від 06.02.2025 року містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об'єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
При цьому Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, листом від 25.02.2025 року № 3527зкп/к/11-03-3895/25 повідомило Міністерство юстиції України про прийняте ним рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої міністерством заяви від 06.02.2025 року про вчинення кримінального правопорушення (вих. № 17989/9.1.4/15-25).
У вказаному листі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, зазначено, що проаналізувавши зміст поданої заяви, не встановлено будь-яких обставин, що можуть свідчити про спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб окремими посадовими особами органів влади, у зв'язку з чим підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на даний час не вбачається.
Однак, з такими висновками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не погоджується Міністерство юстиції України, оскільки для перевірки відомостей, зазначених в цій заяві, необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення.
Оскільки заявник відомостей про те, що дані заяви (повідомлення) від 06.02.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань не отримав, то бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду
м. Києва.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Міністерства юстиції України, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу.
Скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_6 , як посадова особа, наділена повноваженнями діяти від імені Міністерства юстиції України в судах України (самопредставництво юридичної особи).
Вважає, що наявність відповідного запису у Реєстрі є належним і достовірним підтвердженням того, що ОСОБА_6 є уповноваженою особою на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Міністерства юстиції України в судах України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 06.02.2025 року Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення (вих. № 17989/9.1.4/15-25).
У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляє про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 100643,67 грн на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабудяк та іншій проти України».
Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви від 06.02.2025 року містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об'єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
При цьому, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, листом від 25.02.2025 року за № 3527зкп/к/11-03-3895/25 повідомило Міністерство юстиції України про прийняте ним рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої міністерством заяви від 06.02.2025 року про вчинення кримінального правопорушення (вих. № 17989/9.1.4/15-25).
У вказаному листі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, зазначено, що проаналізувавши зміст поданої заяви, не встановлено будь-яких обставин, що можуть свідчити про спричинення істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб окремими посадовими особами органів влади, у зв'язку з чим, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на даний час не вбачається.
Однак, з такими висновками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не погоджується Міністерство юстиції України, оскільки для перевірки відомостей, зазначених в цій заяві, необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення.
Оскільки заявник відомостей про те, що дані заяви (повідомлення) від 06.02.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань не отримав, то бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду
м. Києва.
Суд відмовив у задоволенні скарги і належним чином мотивував своє рішення.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.214 КПК України заява про кримінальне правопорушення повинна містити такі відомості.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та абз. 5 п. 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками якого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Судом встановлено, що Міністерство юстиції України звернулось до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, факти, викладені у скарзі та доданих до неї документах, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про що повідомлено заявника листом від 25.02.2025 вих. № 3527зкп/к/11-03-3895/25.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення особою, вказаною у скарзі та доданих до неї документів, відповідає вимогам діючого законодавства, а відтак слідчий суддя вірно не вбачав підстав для задоволення скарги.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
У відповідності з ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги, наведені ОСОБА_6 , викладені у повідомленні про злочин, не свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Тому ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою, і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах Міністерства юстиції України, залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4