Єдиний унікальний номер справи: 824/24/25
номер апеляційного провадження 22-з/824/614/2025
17 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., за участю секретаря Павлової В.В., розглянув в судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» - Кожушного Кирила Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за заявою А.X. AGROSLAVINVEST s.r.o про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 16 грудня 2024 року у справі №16/2024 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (Україна) до А.X. AGROSLAVINVEST s.r.o (Словацька Республіка) про стягнення заборгованості за поставлений товар за контрактом,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви А.X. AGROSLAVINVEST s.r.o про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 16 грудня 2024 року.
08 квітня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» до апеляційного суду направило заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило: долучити до матеріалів справи докази понесених судових витрат, вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з А.X. AGROSLAVINVEST s.r.o (Словацька Республіка) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що за договором про надання правової допомоги сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг № 0304 від 03 квітня 2025 року в розмірі 40 000 грн., додатковою угодою встановлений строк на оплату наданих послуг - 10 банківських днів. Послуги з надання правничої допомоги були сплачені товариством, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.04.2025 року.
У судове засідання, призначене на 19.09.2024 року сторони не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що дана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розподіл таких витрат, згідно ст. 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті.
Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:
«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві до апеляційного суду заявник жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
За таких умов, зважаючи на принцип диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 141, 270, 367 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» - Кожушного Кирила Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через Київський апеляційний суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Журба