20 травня 2025 року Справа № 640/10619/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:
секретаря судового засідання - Міщенко Д.А.,
прокурора - Хоміка М.В.,
позивач не прибув,
представник відповідача 1 не прибув,
представника відповідача 2 - Янчука О.С. (за посадою),
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про залишення без розгляду позовної заяви Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Державної служби геології та надр України, Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" про визнання протиправними та скасування рішень,
Заступник прокурора Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Міністерства енергетики та захисту довкілля України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 37552996) (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) (далі - відповідач 1), Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" (30014, Хмельницька область Славутський район с.Ташки, код ЄДРПОУ 21314234) (далі - відповідач 2) про:
визнання протиправним і скасування наказу відповідача 1 від 12.08.2016 № 250 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами відповідачу 2;
визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами від 18.11.2016 № 6155, виданого відповідачу 2 на видобування сапонітових глин, придатних для виробництва борошна сапонітового "Сапокорм".
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА ухвалою від 02 червня 2020 року позовну заяву повернув заступнику прокурора Хмельницької області. ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД постановою від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнив, вказану вище ухвалу суду скасував, а справу направив до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА ухвалою від 03 листопада 2020 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. У зв'язку з ліквідацією суду справу направлено в Черкаський окружний адміністративний суд.
За результатом автоматизованого розподілу вказана справа передана для розгляду судді Бабич А.М. Ухвалою від 27 січня 2025 року суд прийняв до свого провадження адміністративну справу та продовжив її розгляд правилами загального позовного провадження, розпочав підготовче провадження. У підготовчому засіданні 25.03.2025 допустив заміну позивача процесуальним правонаступником - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 43672853).
Провадження зупинялося на період витребування судом апеляційної інстанції матеріалів цієї судової справи. У зв'язку з їх поверненням 20.05.2025 суд постановив усну ухвалу про поновлення провадження та продовження розгляду спору.
20.05.2025 суд поставив на обговорення клопотання відповідача 2, що надійшло суду 19.05.2025, про залишення позову без розгляду (далі - Клопотання), обґрунтоване твердженням про пропуск позивачем строку звернення до суду понад 18 місяців без поважних причин та проханням застосувати висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах у справах: №240/8829/23, №240/17615/23, №240/8829/23.
Прокурор просив у його задоволенні відмовити, представник відповідача-2 - задовольнити.
Оцінивши доводи Клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень згідно з абзацом другим ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд відповідно до ч.3 ст.123 КАС України залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
Для належного обчислення процесуального строку, який обчислюється для подання позову прокурором, суд урахував вимоги ст.23 Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру» (далі - ЗУ № 1697-VII).
На прокуратуру, відповідно до п.2 ч.1 ст.2 вказаного Закону та п.3 ст.1311 Конституції України, покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Питанню дотримання процесуального строку звернення до суду в цій справі надана правова оцінка як під час вирішення питання про відкриття провадження, так і за результатом розгляду клопотань відповідачів щодо залишення позову без розгляду. Зокрема, Черкаський окружний адміністративний суд в ухвалі від 25.03.2025 зауважив на необхідності обчислення строку звернення до суду з урахуванням базових понять: “умова», “підстава», “привід», “передумова» тощо. У цьому контексті мотивував, посилаючись на тлумачення ст.23 ЗУ № 1697-VII, що умовою здійснення представництва в суді прокурором законних інтересів держави є у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Тобто, процес з'ясування органами прокуратури відомостей про те, чи існує загроза інтересам держави у визначених правовідносинах полягає у виникненні приводу, умов отримання відомостей, з'ясування можливих чи фактичних наслідків, правовій оцінці визначеним правовідносинам, обрання належного способу захисту інтересів держави. В останньому судовий порядок не є обов'язковим, хоча і допустимим способом захисту. Для саме такого способу закон вимагає з'ясування у встановленому законом порядку владних повноважень визначених органів державної влади, звернення до них органом прокуратури, отримання та подальша оцінка їх відповідей.
У ст.6 Конституції України презюмовано, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Тому суд дійшов висновку, що для заявлених у цій справі правовідносин дата видачі наказу та спецдозволу не є підставою для представництва інтересів держави прокурором в суді та належить до його передумов і обставин, що потребують подальшого доказування. До таких передумов належить і отримання прокурором від СБУ окремих відомостей, позаяк вони потребували подальшої перевірки у визначений законом спосіб. Підстави для звернення прокурора в інтересах держави виникли виключно після отримання у встановленому законом порядку від належного позивача відомостей щодо непогодження з оцінкою його дій як таких, що порушують інтереси держави.
Суд ухвалою від 25.03.2025 констатував, що строки звернення до суду в цій справі за наявним суб'єктним складом та предметом спору не пропущений. Інших доводів, аніж яким суд вже надавав правову оцінку, відповідач-2 у Клопотанні не вказав безпідставно. Посилання на інші рішення Верховного Суду, аніж які він вказував в аналогічному клопотанні, вирішеному ухвалою від 25.03.2025, не створюють інших підстав для його повторного з'явлення. При цьому, вирішувані в них обставини спору за підставами, передумовами, у т.ч. процесуального характеру, не є подібними для цієї справи, у зв'язку з чим у вказаному контексті не підлягають застосуванню відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. Тому Клопотання безпідставне та необґрунтоване.
Урахувавши вказане суд акцентує увагу сторін, що систематичне звернення сторони з клопотанням аналогічного змісту, основним доводам якого суд надав правову оцінку в ухвалі (рішенні), у т.ч. оскарження в апеляційному порядку ухвали (не рішення по суті), що не оскаржується та має наслідком передачу справи між судами, впливає на затягування судового розгляду справи у визначені КАС України строки, мають ознаки зловживання процесуальними правами, що не допускається згідно з п.9 ч.3 ст.2, ст.45 КАС України та має наслідки, передбачені в ч.8 ст.139, ст.ст.144, 149, ч.2 ст.167 КАС України.
Ухвала про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду відповідно до ст.244 КАС України не підлягає окремому (поза судовим рішенням по суті) оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 2-20, 44-53, 169, 240-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання Аграрного товариства з обмеженою відповідальністю "Велес" вх.від 19.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Анжеліка БАБИЧ