Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 травня 2025 р. № 640/19802/20
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Шляхової О.М., суддів Кухар М.Д., Сагайдак В.В., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16, код ЄДРПОУ 13576983) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442), Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан імені С.П. Корольова, 1, код ЄДРПОУ 00022489), треті особи: Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) (01135, м. Київ, пр-т. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 37472062), Стриївська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області (11777, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Стриєва, вул. Садова, 4, код ЄДРПОУ 04344067), Центральна виборча комісія (01133, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 21661450) про стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії, -
Новоград-Волинська міська рада Житомирської області звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Житомирської обласної державної адміністрації, треті особи: Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку), Стриївська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області, Центральна виборча комісія, в якому просить:
- визнати протиправними дії Житомирської обласної державної адміністрації щодо формування Стриївської спроможної територіальної громади та Новоград-Волинської територіальної громади у форматі передбаченому перспективним планом формування територій громад Житомирської області, який затверджений розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 481-р.;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 481-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області» у частині затвердження графічної частини (карти Житомирської області) та переліку спроможних територіальних громад Житомирської області перспективного плану формування територій громад Житомирської області, який передбачає створення спроможної Стриївської територіальної громади: з адміністративним центром у с. Стриїва до складу якої входить Гульська територіальна громада та створення спроможної Новоград-Волинської територіальної громади з адміністративним центром у м. Новоград-Волинський до складу якої не входить Гульська територіальна громада;
- зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію розробити та направити подання Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до перспективного плану формування територій Житомирської області в частині формування територій Стриївської сільської об'єднаної територіальної громади та Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади шляхом виключення зі складу Стриївської сільської об'єднаної територіальної громади Гульської територіальної громади та включення Гульської територіальної громади до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади з визначенням адміністративного центру м. Новоград-Волинський;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 711-р «Про визнання адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області» у частині затвердження графічної частини (карти Житомирської області) та переліку територіальних громад Житомирської області, який передбачає затвердження території Стриївської територіальної громади із адміністративним центром у с. Стриїва до складу якої входить Гульська територіальна громада та території Новоград-Волинської територіальної громади до складу якої не входить Гульська територіальна громада;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України внести зміни до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 481-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області» та від 12 червня 2020 року № 711-р «Про визнання адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», з урахуванням рішень Новоград-Волинської міського ради та Гульської сільської ради про добровільне приєднання територіальної громади села Гульськ Гульської сільської ради Новоград-Волинського району до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з протиправними діями Житомирської ОДА щодо не виконання безпосереднього обов'язку по направленню відповідного подання, Кабінетом Міністрів України не внесені зміни до розпорядження від 15 квітня 2020 року № 481-р «Про затвердження перспективного плану формування територіальних громад Житомирської області» щодо виключення зі складу Стриївської сільської об'єднаної територіальної громади Гульську територіальну громаду та включення її до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади. Крім того, 12 червня 2020 року розпорядженням Кабінетом Міністрів України № 711-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Житомирської області, згідно з яким Гульська громада увійшла до складу Стриївської, що грубо порушило статтю 140 Конституції України, як Закону прямої дії щодо права на добровільне об'єднання Гульської та Новоград-Волинської громад.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2020 справу прийнято до провадження, призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
24.09.2020 від третьої особи - Міністерства розвитку громад та територій України до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення у справі.
25.09.2020 від третьої особи - Центральної виборчої комісії до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення у справі.
До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва 19.08.2020 від представника Кабінету Міністрів України надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 481-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області» перспективний план не містить приписів зобов'язуючого характеру щодо вчинення позивачем певних дій, а від так, відсутні підстави вважати наявність порушеного права позивача - територіальної громади на добровільність об'єднання з іншими громадами відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування та Закону № 157-VIII.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у складі колегії трьох суддів.
Протоколом судового засідання від 05.11.2020 у справі №640/19802/20 вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/19802/20, вирішено продовжити розгляд адміністративної справи зі стадії розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження, запропоновано сторонам подати до суду додаткові пояснення.
Через систему "Електронний суд" 25.02.2025 від третьої особи - Центральної виборчої комісії до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли письмові пояснення у справі.
Через канцелярію Харківського окружного адміністративного суду 25.02.2025 від представника Кабінету Міністрів України надійшли додаткові пояснення.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
12 вересня 2019 року Гульська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області прийняла рішення № 607 щодо надання згоди на добровільне приєднання до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади.
Зазначене рішення, як пропозиція, направлено на розгляд Гульською сільською радою за вих. № 388 від 16.09.2019.
У результаті розгляду зазначеної пропозиції, Новоград-Волинською міською радою 26.09.2019 прийнято рішення № 786/2 про надання згоди на добровільне приєднання Гульської сільської ради до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади».
Рішенням №629 від 29 жовтня 2019 року Гульською сільською радою схвалено проект рішення щодо добровільного приєднання до Новоград-Волинської міської ОТГ.
Рішенням № 799 від 31 жовтня 2019 року Новоград-Волинською міською радою схвалено проект рішення міської ради про добровільне приєднання Гульської сільської ради до Новоград-Волинської міської ОТГ.
Вищезазначені рішення направленні до Житомирської ОДА для надання висновків щодо відповідності проектів рішень чинному законодавству.
Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації від 13 листопада 2019 року № 450 затверджено висновки щодо відповідності Конституції та законам України проектів рішень про добровільне приєднання територіальних громад Новоград-Волинського району відповідно щодо Новоград-Волинської міської ради та Гульської сільської ради.
За результатами проведеної 10.04.2020 узгоджувальної онлайн-наради за участі представників Житомирської обласної державної адміністрації, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України», «Асоціація об'єднаних територіальних громад», «Всеукраїнська асоціація громад», «Українська асоціація районних та обласних рад» вирішено врахувати конфігурацію Новоград-Волинської територіальної громади запропоновану Житомирською облдержадміністрацією.
Листом від 14.04.2020 № 1/34/3536-20 проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області» направлено на розгляд Уряду.
Кабінетом Міністрів України 15.04.2020 прийнято розпорядження №481 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області», відповідно до якого Гульську територіальну громаду передбачено у складі Стриївської спроможної територіальної громади.
Відповідно до Закону № 562-ІХ Міністерством розвитку громад та територій України, на основі перспективного плану формування територій громад Житомирської області, розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області».
Зазначеним проектом розпорядження передбачалося затвердження Стриївської територіальної громади до складу якої, серед інших, включено Гульську територіальну громаду.
Листами від 21.05.2020 №7/34.1/8385-20, №7/34.1/8395-20 проект розпорядження направлено на погодження заінтересованим органам та всеукраїнським асоціаціям органів місцевого самоврядування.
Листом від 25.05.2020 №5-471 Асоціація міст України висловила пропозиції щодо включення Гульської територіальної громади до складу Новоград-Волинської територіальної громади, які не було враховано, оскільки запропоновані зміни призвели б до розірваності території Стриївської територіальної громади.
Листом від 09.06.2020 № 1/34.1/9375-20 проект розпорядження подано на розгляд Кабінету Міністрів.
Кабінетом Міністрів України затверджено розпорядження від 12.06.2020 №711 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області».
Не погоджуючись із вказаними розпорядженнями Кабінету Міністрів України, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами законодавства.
Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, установленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі органи.
Приписами частини другої статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад врегульовані Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 05.02.2015 №157-VII (далі - Закон №157-VIII).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №157-VIII суб'єктами добровільного об'єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №157-VIII об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.
Статтею 11 Закону №157-VIII передбачено, що перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.
Методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.
Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації.
Порядок розроблення перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області та умови формування проєктних спроможних територіальних громад визначено Методикою формування спроможних територіальних громад, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214 (далі - Методика).
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №34, яка набрала чинності 31.01.2020, до Методики внесено зміни та доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям у двотижневий строк внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення затверджених перспективних планів формування територій громад у відповідність із цією постановою.
Відповідно до пункту 4 Методики (в редакції постанови КМ України від 24.01.2020 № 34) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрація з урахуванням утворених відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» об'єднаних територіальних громад розробляє відповідно до цієї Методики із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць: проект перспективного плану; паспорти спроможних територіальних громад за формою згідно з додатком 1.
Згідно з пунктом 5 Методики формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності: 1) визначення потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад та зон їх доступності; 2) визначення переліку територіальних громад, що входять до складу спроможних територіальних громад; 3) проведення оцінки рівня спроможності.
Відповідно до пункту 12 Методики з метою забезпечення відкритості та прозорості роботи з розроблення проекту перспективного плану утворюється робоча група, до складу якої входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрації, відповідних органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
Поряд з цим, положеннями пункту 13 Методики визначено, що з метою врахування інтересів територіальних громад під час розроблення проекту перспективного плану уповноважені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією посадові особи проводять консультації з уповноваженими представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також суб'єктами господарювання та їх громадськими об'єднаннями.
За результатами консультацій оформляється протокол.
Консультації проводяться під час: визначення переліку територіальних громад, що можуть увійти до складу спроможної територіальної громади; визначення переліку територіальних громад, території яких не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; визначення меж територій спроможних територіальних громад.
Консультації проводяться насамперед з представниками територіальних громад, території яких охоплюються зонами доступності кількох потенційних адміністративних центрів.
За результатами консультацій та на підставі рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної територіальної громади.
Згідно з пунктом 14 Методики якщо в процесі розроблення проекту перспективного плану після проведення консультацій виникла необхідність внесення до нього змін, проводяться додаткові консультації.
Пунктом 16 Методики передбачено, що проект акта Кабінету Міністрів України про затвердження перспективного плану (внесення змін до перспективного плану) вноситься Кабінетові Міністрів України Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією в установленому порядку разом з паспортами спроможних територіальних громад.
Аналіз наведених положень Закону №157-VIII у взаємозв'язку із положеннями Методики дає підстави для висновку суду, що принципи добровільності, прозорості та відкритості об'єднання громадян забезпечуються, зокрема, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.
Таким чином, затвердження перспективного плану формування територій громад не є фактом об'єднання громад. Перспективний план лише засвідчує загальне бачення та соціально-економічну обґрунтованість ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області.
Завданням перспективного плану формування територій громад у межах відповідної області є визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, здатних забезпечити доступність та належну якість публічних послуг, що надаються такими органами, а також необхідної для цього ресурсної бази.
Водночас, аналіз змісту положень Закону №157-VIII дає підстави стверджувати, що територіальні громади, вирішуючи питання про об'єднання з метою створення спроможної територіальної громади, не зв'язані положеннями відповідного перспективного плану та не зобов'язані об'єднуватися відповідно до адміністративно-територіальної конфігурації, що ним передбачена.
При цьому, об'єднання громад можливе лише після прийняття суміжними радами відповідних рішень про згоду на таке об'єднання.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.04.2020 у справі №818/294/18, від 28.04.2020 у справі №240/4761/18.
Як на підставу заперечень проти позову, відповідач-1 посилається на те, що визнання протиправними і скасування розпоряджень про затвердження перспективного плану та визначення адміністративних центрів і затвердження територіальних громад відповідної області є неналежним способом захисту порушених прав, адже Кабінет Міністрів України не є суб'єктом проведення консультацій з питань об'єднання із представниками відповідних територіальних громад.
Так, у постанові від 17.11.2022 у цій справі Верховний Суд частково погодився із таким доводом Кабінету Міністрів України, зазначивши, що відповідно до частини першої статті 11 Закону № 157-VIII перспективний план формування територій громад області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад, тому виключно обласна державна адміністрація наділена правом вносити зміни до перспективного плану формування територій громад області, а Кабінет Міністрів України, відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 157-VIII, лише затверджує Перспективний план формування територій громад області за поданням відповідної обласної державної адміністрації.
На думку Верховного Суду, саме дії (рішення) відповідної облдержадміністрації можуть змінити територіально-адміністративний устрій області.
Пунктом 4 Методики формування спроможних територіальних громад (у редакції постанови КМ України від 24.01.2020 № 34) визначено, що повноваження на розроблення проекту перспективного плану із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості відповідних адміністративно-територіальних одиниць передбачені за облдержадміністраціями.
Відповідно до вимог Закону №157-VIII та Методики (у цій же редакції) основною умовою визначення у перспективному плані конфігурації спроможної територіальної громади є її відповідність визначеним критеріям спроможності.
Як було зазначено вище, принципи добровільності, прозорості та відкритості об'єднання громадян забезпечуються, зокрема, шляхом проведення консультацій із територіальними громадами під час розроблення проекту перспективного плану, про що оформлюється протокол.
Суд зазначає, що визначення в перспективному плані певної конфігурації спроможної територіальної громади є об'єктивною оцінкою потенційних можливостей такої громади з належного надання публічних послуг за умови добровільного об'єднання громад (добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади).
Водночас, повноваження щодо підготовки перспективного плану, в межах якого проводиться оцінка рівня спроможності, покладаються саме на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації, які, відповідно до Методики здійснюють оцінку, зокрема, зауваженням та пропозиціям представників органів місцевого самоврядування, щодо певної конфігурації територіальних громад.
Кабінет Міністрів України не є суб'єктом проведення відповідних консультацій; процедурою розробки та прийняття перспективного плану не передбачена участь Кабінету Міністрів України у проведенні зазначених консультацій.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що Кабінетом Міністрів України дотримана процедура прийняття оскаржуваного розпорядження.
Щодо позовних вимог до Житомирської обласної державної адміністрації.
14.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.04.2020 №562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (далі - Закон №562-ІХ), яким розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 7-1, відповідно до абзацу першого якого до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад.
Крім того, абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №562-ІХ встановлено, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснюється на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей.
На виконання повноважень визначених частиною сьомою статті 194 Виборчого кодексу України, Центральною виборчою комісією, враховуючи норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та акти Уряду про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад постановою від 08.08.2020 №160 призначено на 25.10.2020, зокрема, перші вибори депутатів у сільських, селищних та міських територіальних громадах та відповідних сільських, селищних та міських голів, територіальних громад Житомирської області (вибори Стриївської сільської ради та Стриївського сільського голови).
Таким чином, розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року №481-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Житомирської області» фактично реалізоване, а юридичним наслідком такої реалізації є проведення місцевих виборів та створення і функціонування зазначених громад.
Отже, визнання протиправними дій Житомирської обласної державної адміністрації щодо формування Стриївської спроможної територіальної громади та Новоград-Волинської територіальної громади у форматі передбаченому перспективним планом формування територій громад Житомирської області, який затверджений розпорядження Кабінету міністрів України від 15 квітня 2020 року № 481-р, не є належним та ефективним засобом захисту прав та інтересів позивача.
Згідно з підпунктом 1 пункту 6-1 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №280/97-ВР у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово акцентує увагу, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права; пов'язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним (благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним); у позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим, тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб'єктом владних повноважень.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було конкретним, персоналізованим і обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно, з урахуванням наведених вище мотивів, не підлягає задоволенню і вимога зобов'язати Житомирську обласну державну адміністрацію розробити та направити подання Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до перспективного плану формування територій Житомирської області в частині формування територій Стриївської сільської об'єднаної територіальної громади та Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади шляхом виключення зі складу Стриївської сільської об'єднаної територіальної громади Гульської територіальної громади та включення Гульської територіальної громади до Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади з визначенням адміністративного центру м. Новоград-Волинський.
За правилами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 70, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні адміністративного позову Новоград-Волинської міської ради Житомирської області (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Шевченка, 16, код ЄДРПОУ 13576983) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442), Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, майдан імені С.П. Корольова, 1, код ЄДРПОУ 00022489), треті особи: Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) (01135, м. Київ, пр-т. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 37472062), Стриївська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області (11777, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Стриєва, вул. Садова, 4, код ЄДРПОУ 04344067), Центральна виборча комісія (01133, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 21661450) про стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя О.М. Шляхова
Суддя Кухар М.Д.
Суддя Сагайдак В.В.