Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 травня 2025 року Справа № 520/20035/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові в приміщенні суду звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №520/20035/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сідора Олександра Миколайовича до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області, які полягають у невнесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 23.02.2024 № 136, яка видана на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.01.2024 у справі № 520/34409/23, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, та премії, станом на 01.01.2023. Зобов'язано головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області підготувати та надати до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в якій, зокрема, вказати у середніх розмірах надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50 % та щомісячну премію у розмірі 127 %, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захист, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2013 № 623, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . В решті позовних вимог відмовити.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №520/20035/24 змінино шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини в наступній редакції: “Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, в яку, окрім зазначених у довідці №136 від 23.02.2024 показників грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, які є належними у числовому та відсотковому значеннях, включити: надбавку за особливості проходження служби у розмірі 50% та премію у відсотковому середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії ОСОБА_1 за відповідною посадою». В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №520/20035/24 залишити без змін.
Ухвалою суду від 15.04.2025 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Зобов'язано головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 520/20035/24 протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
05.05.2025 від головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до суду надійшов звіт, в якому останній зазначив, що на виконання судового рішення у справі № 520/20035/24 суб'єктом владних повноважень видано оновлену довідку № 674 від 20.09.2024 із зазначенням складових грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023. Головне управління підготувало довідку № 677 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. При визначенні складових грошового забезпечення керувалися Інструкцією МВС, постановами КМУ та листом ДСНС України. Позивач оспорює розмір премії (128%), зазначаючи, що вона не відповідає середнім показникам за січень 2023 року. Проте премія не включена до довідки, оскільки її фактичне нарахування відбулося у лютому 2023 року. Накази ДСНС України передбачають щомісячне преміювання відповідно до положення про преміювання, з урахуванням особистого внеску та фінансування. У лютому 2023 року максимальний показник премії за 9 тарифним розрядом підвищився до 289%, що не може бути застосоване до перерахунку за січень 2023 року. Суд визначив, що довідка має відображати складові грошового забезпечення станом на 01.01.2023, коли змінився прожитковий мінімум.
06.05.2025 представник позивача подав заперечення на клопотання (заяву) в якому зазначає, що 03 травня 2025 року відповідач надав звіт про виконання рішення суду, з яким не погоджуються, оскільки він фактично ігнорує постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 520/20035/24. Апеляційний суд зазначив, що Наказ №102 від 03.02.2023 вносить зміни до Наказу ДСНС від 13.01.2023, а премія у розмірі 127% фактично виплачена за грудень 2022 року, тому її зазначення у довідці за січень 2023 року є неправомірним. Відповідач у звіті знову посилається на первинну редакцію наказу, всупереч висновкам апеляційного суду, фактично не виконуючи рішення в частині скасування зазначення премії у 127%. Відповідно до статті 382-3 КАС України, суд має право відмовити у прийнятті звіту через його необґрунтованість та накласти штраф на керівника суб'єкта владних повноважень у сумі двадцяти прожиткових мінімумів, а також встановити новий строк подання звіту.
Оскільки суддя перебувала у відрядженні, розгляд справи здійснюється в перші дні після відрядження.
У відповідності до ч. 1 ст. 382-2 КАС України відповідний звіт розглядається судом у порядку письмово провадження та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ст. 229 КАС України.
Дослідивши поданий суб'єктом владних повноважень звіт про виконання судового рішення у справі № 520/20035/24 , суд прийшов наступного, з огляду на таке.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На виконання приписів статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Як зазначалося вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №520/20035/24 адміністративний позов ОСОБА_1 частково задоволено. Визнано протиправною бездіяльність головного управління ДСНС у Харківській області, яка полягала у невключені до довідки №136 від 23.02.2024 надбавки за особливості проходження служби (50%) та щомісячної премії (127%). Суд зобов'язав головне управління підготувати нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 рішення змінено: зобов'язано внести в оновлену довідку не лише посадовий оклад, оклад за званням і надбавку за вислугу років, а також надбавку за особливості проходження служби (50%) і премію в середньому розмірі, фактично виплаченому за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії. В іншій частині рішення залишено без змін.
Суд зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація основних завдань адміністративного судочинства, оскільки кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення.
Відтак, суд, розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання ним рішення суду, повинен перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права. Разом з тим, суд не може виконувати функції державної виконавчої служби або приватного виконавця з забезпечення фактичного виконання судового рішення, та в порядку судового контролю надає оцінку стану виконання судового рішення, беручи до уваги фактичні обставини, які склалися на стадії виконання.
Аналізуючи звіт про виконання судового рішення у справі № 520/20035/24 та подані до нього докази, суд виходять із наступного.
У звіті суб'єкт владних повноважень покликається на те, що наказ про преміювання (витяг із наказу) за минулий місяць передається до фінансового підрозділу не пізніше ніж за 10 днів до встановленого строку виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників. Відповідно до п. 10 розділу 1 наказу № 623 виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється щомісяця у період із 20 по 25 число. Тобто грошове забезпечення (за січень) в січні 2023 року виплачується з 20- 25 числа включно з премією (за грудень), яка відповідно до положень наказу № 623 виплачується в січні. Прилад - премія грудень (виплачується з грошовим забезпеченням в січні), премія січня( виплачується в лютому) і так далі.
Верховного Суду у постанові у справі №380/19324/23, зазначив, що розмір премії відповідно до положень абзацу п'ятого пункту 5 Порядку №45 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103) мав бути визначений у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію.
Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2013 за №623 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно пункту 8 розділу ХVI Інструкції №623 виплата премій здійснюється щомісяця за минулий місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць. Розмір премій визначається наказом керівника органу управління (підрозділу), керівникам органу управління (підрозділу) - наказами вищих керівників.
Підпунктом 1.2. пункту 1 Наказу ДСНС від 13.01.2023 за №35 встановлено, що керівникам органів та підрозділів цивільного захисту: “здійснювати, починаючи з січня 2023 року (премія за грудень 2022 року), щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби, з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийняті окремі рішення ДСНС)» (т.1, а.с.16-17).
Наказом №102 від 03.02.2023 внесено зміни до Наказу ДСНС від 13.01.2023 за №35 і підпункт 1.2. пункту 1 викладено у такій редакції: “здійснювати, починаючи з лютого 2023 року (премія за січень 2023 року), щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби, з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийняті окремі рішення ДСНС)».
З огляду на зазначене, доводи відповідача про те, що розмір премії за прирівняною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію, у січні 2023 року становить 127% не є середнім розміром премії, що фактично виплачена за посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію або посадою прирівняною до цієї посади, за січень 2023 року.
Незважаючи на висновки суд апеляційної інстанції, які викладенні у постанові від 06.02.2025 суб'єкт владних повноважень здійснює власне тлумачення норм та ототожнює поняття «факт виплати премії за минулий місяць з виплатою грошового забезпечення в поточному місяці» із правом позивача на зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 «розміру премії у відсотковому відношенні» станом на 01.01.2023, для перерахунку пенсії з 01.02.2023, адже у лютому 2023 року у службовців відповідача виникло право на премію з січня 2023 року, що підтверджено наказом ДСНС від 03.02.2023 № 102.
Згідно зі статтею 382-3, частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити у прийнятті звіту, якщо орган не надав обґрунтованих причин невиконання або якщо вжиті заходи є недостатніми для своєчасного та повного виконання рішення суду.
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що відповідачем у звіті на виконання рішення суду не наведено обґрунтованих причин неможливості виконання рішення суду, адже такі зводяться лише до ототожнення суб'єктом владних повноважень понять «права на премію» та «порядок виплати премії», адже у службовця відповідача право на премію у певному відсотковому розмірі виникло з 01 січня 2023 року, що підтверджено наказом від 03.02.2023 №102, хоч така виплачена у лютому 2023 році разом із грошовим забезпечення службовця за відповідний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт не свідчить про повне виконання рішення суду у справі № 520/20035/24, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, у зв'язку з чим відмовляє у прийнятті поданого звіту.
Відповідно до ч. 4 ст. 382-2 КАС України суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області є Астахом Артем Анатолійович.
Враховуючи наведене вище суд прийшов переконання про те, що оскільки на теперішній час суду не надано доказів щодо повного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту та зобов'язати керівника відповідача надати суду звіт протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Поряд з цим, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними надані відповідачем докази щодо вжиття ним заходів задля виконання рішення суду у цій справі, невиконання судового рішення є наслідком неправильного тлумачення норм права та висновків суду у судових рішенням у справі № 520/20035/24, а відтак суд не вважає за потрібне накладати штраф на керівника суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 248, 293, 294, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
у прийнятті звіту головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про виконання рішення суду від 06.02.2025 у справі № 520/20035/24 - відмовити.
Встановити керівнику головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області Астахову Артему Анатолійовичу новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 520/20035/24, з урахуванням висновків суд, протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 19.05.2025.
Суддя М. І. Садова