Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 травня 2025 р. № 640/20464/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Світлана Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Служби автомобільних доріг у Київській області до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Служба автомобільних доріг у Київській області звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Північного офісу Державної аудиторської служби України щодо неврахування розміщених Службою автомобільних доріг у Київській області “Аргументованих заперечень до висновку про результати моніторингу закупівлі за оголошення №UA-2020-05-06-002895-b» та щодо відсутності його належного реагування у визначений положеннями ч.9 статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі» порядок і спосіб;
- зобов?язати Північний офіс Державної аудиторської служби України скасувати рішення про порушення процедури публічної закупівлі UA-2020-05-06-002895-b як безпідставне і протиправне.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов?язання Північного офісу Державної аудиторської служби України з моменту набрання рішенням законної сили, направити звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу №640/20464/20 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 справу передано на розгляд судді Світлані Чудних.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року відкрито спрощене провадження в зазначеній справі без виклику сторін.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Водночас, позивачем надано до суду клопотання здійснювати розгляд справи №640/20464/20 з належною назвою позивача - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області відповідно до актуальної назви юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 26345736, щодо даного клопотання слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № Н-118 від 31.03.2023 «Про деякі питання діяльності Служби автомобільних доріг у Київській області» перейменовано Службу автомобільних доріг у Київській області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.
Проте, зміна найменування юридичної особи не свідчить про наявність ознак правонаступництва у разі, якщо ідентифікаційний код цієї юридичної особи залишився незмінним.
Водночас відповідно до відомостей Державномого реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 26345736 зареєстровано державну організацію - Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд справи №640/20464/20 з належною назвою позивача - Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що 06.05.2020 року позивачем (Замовником) оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю за назвою предмета закупівлі «ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь (послуги з нанесення горизонтальної дорожньої розмітки)».
За результатами закупівлі переможцем визначено Приватне підприємство «Автомагістраль».
Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі Служби автомобільних доріг у Київській області - Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Р-19 Фастів-Митниця- Обухів- Ржищів на ділянці км 0+000 - км 4+500 (45233142-6 Ремонт доріг), код ДК 021:2015: 45233142-6 - ремонт доріг відповідно до наказу від 02.06.2016 року №23.
Затверджено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-10-009104-а, яким встановлено порушення п.п. 2 п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи оскаржуваний висновок протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі- Закон №2939).
Відповідно до статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У той же час, відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону №922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено частиною другою статті 7-1 Закону №922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону №922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини першої статті 7-1 Закону №922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно частин шостої-сьомої статті 7-1 Закону №922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною 10 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Форма висновку та порядок його заповнення передбачено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 № 86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за №654/32106.
З матеріалів справи судом встановлено, що Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі Служби автомобільних доріг у Київській області - Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Р-19 Фастів-Митниця- Обухів-Ржищів на ділянці км 0+000 - км 4+500 (45233142-6 Ремонт доріг), код ДК 021:2015: 45233142-6 -Ремонт доріг.
Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за номером: UA-2020-05-06- 002895-Ь.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час аналізу досліджено: річний план закупівель на 2020 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію зі змінами, затверджену протоколом засідання тендерного комітету від 25.05.2020 № 21В-3-20, тендерні пропозиції ПП«АВТОМАГІСТРАЛЬ», ТОВ «Автомагістраль-Південь», протокол розгляду тендерних пропозицій від 25.06.2020 року № 21В-5-20, повідомлення про намір укласти договір від 25.06.2020 року, договір від 09.07.2020 №41-20.
За результатами здійсненого Північним офісом Держаудитслужби моніторингу встановлено невідповідність тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації в п. п. 1.10.6 згідно ч. 8 ст. 12 Закону № 922-УІІІ, а саме: - довідка, складена переможцем у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 922- VIII, або інформація у довільній формі, що підтверджує вжиття заходів для доведення надійності учасника, згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 17 Закону № 922-VIII. Моніторингом установлено, що в складі пропозиції переможця відсутня довідка, що вимагається п.п. 1.10.6 п. 1.10. Розділу З тендерної пропозиції, складена переможцем у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 922-VIII. Відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону 922- VIII, замовник відхиляє тендерну пропозицію переможця у разі, якщо ним не надано у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону № 922-ТІІІ. Таким чином, в порушення абзацу 2 пункту 3 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник не відхилив тендерну пропозицію ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.»
Також Північним офісом Держаудитслужби зобов'язано позивача як замовника закупівлі усунути порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель: з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Служба автомобільних доріг у Київській області 17.08.2020 року, згідно з ст. 8 Закону «Про публічні закупівлі», звернулася до органу державного фінансового контролю з інформацією про наявність зазначеної довідки в тендерній пропозиції переможця закупівлі та запитом про причини її неврахування при здійсненні моніторингу закупівлі та за роз'ясненням щодо висновку, однак відповіді станом на 27.08.2020 від органу державного фінансового контролю не отримала.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 21.08.2020 року 11:54:23 розмістив на сайті спірної закупівлі заперечення на висновок Північого офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-06-002895-b , у розділі «Надання інформації про усунення порушення замовником» у файлі «Аргументовані заперечення до висновку моніторингу.jpg».
У зазначених запереченнях зокрема вказано, що встановлене контролюючим органом порушення норм абзацу 2 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо відсутності в складі пропозиції переможця довідки, передбаченої п.п. 1.10.6 п. 1.10. Розділу 3 тендерної документації, не відповідає дійсності, оскільки така довідка складена переможцем у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 922-VIII), оскільки у складі тендерної пропозиції переможця закупівлі ПП «Автомагістраль» подана довідка від 26.06.2020 року №1051/ТВ, що підтверджується даними з офіційного сайту, де розміщена тендерна документація позивача «Інформація про відсутність підстав для відмови за ч.2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (файл Інформація ст. 17. п.12ч.1 абз.1 4.2-P19.pdf).(а.с.18)
При цьому, відповідач, згідно змісту наданих до суду пояснень від 03.04.2025 року, з приводу надання позивачем аргументованих заперечень та пояснень стосовно наявності спірної довідки у складі тендерної документації вказав, що приписи чинного законодавства не містять обов'язку щодо надання відповіді замовнику на такі заперечення, це є правом, а не обов'язком Північного офісу Держаудитслужби.
Крім того, зі змісту наданих відповідачем пояснень, вбачається, що Північним офісом Держаудитслужби враховано довідка від 26.06.2020 року №1051/ТВ, однак належних обґрунтувань стосовно невідповідності її нормам чинного законодавства до суду не надано.
Відтак, суд наголошує на тому, що відповідач, згідно змісту наданих до суду 26.06.2025 року пояснень самостійно спростував твердження викладене у спірному висновку про відсутність довідки, що вимагається п.п. 1.10.6 п. 1.10. Розділу 3 тендерної пропозиції, складена переможцем у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 922-VIII.
Суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити Управлінню для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Вказана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19 та від 26.11.2020 у справі №160/11367/19.
Необхідність чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки); яких слід вжити позивачу для усунення порушень неодноразово визначалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.12.2020 у справі №160/6501/19, від 02.08.2020 у справі №160/11304/19.
Спірний висновок містить вказівку на те, що тендерна документація позивача не містить довідки, що вимагається п.п. 1.10.6 п. 1.10. Розділу 3 тендерної пропозиції, складена переможцем у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 922-VIII, проте судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, не спростовується сторонами по справі, що у складі тендерної пропозиції переможця закупівлі ПП «Автомагістраль» подана довідка від 26.06.2020 року №1051/ТВ.(а.с.18)
Слід зауважити, що згідно приписів ч. 8-10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень процедури закупівлі Служби автомобільних доріг у Київській області - Послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Р-19 Фастів-Митниця- Обухів-Ржищів на ділянці км 0+000 - км 4+500 (45233142-6 Ремонт доріг), код ДК 021:2015: 45233142-6 -Ремонт доріг.
У той же час, відповідач зобов'язав позивача в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів.
З даного приводу слід зазначити, що у Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
Пропорційність-один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб'єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Отже, під час розгляду справи щодо оскарження висновку Північного офісу Держаудитслужби складеного за результатом моніторингу закупівлі UA-2020-05-06-002895-b, суд повинен керуватися принципом пропорційності та враховувати співмірність між виявленим порушенням замовником торгів та засобам його усунення, що визначений суб'єктом владних повноважень. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб'єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них збоку держави.
Суд зазначає, що усунення виявлених під час проведення моніторингу недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб (шляхом розірвання договору) призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та, в подальшому, матиме негативні наслідки для репутації позивача, тобто є непропорційним у співвідношенні із виявленими недоліками тендерної документації.
Отже, оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога припинити зобов'язання за договором, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
Таким чином, враховуючи усі вищевикладені обставини, суд приходить висновку, що оскаржуваний висновок Північного офісу Держаудитслужби від 29.03.2023 про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-02-10-009104-а є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок про порушення процедури публічної закупівлі UA-2020-05-06-002895-b.
Поряд із тим, позовні вимоги в частині про визнання протиправною бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України щодо неврахування розміщених Службою автомобільних доріг у Київській області “Аргументованих заперечень до висновку про результати моніторингу закупівлі за оголошення №UA-2020-05-06-002895-b» та щодо відсутності його належного реагування у визначений положеннями ч.9 статті 8 Закону України “Про публічні закупівлі» порядок і спосіб та зобов'язання саме відповідача скасувати рішення про порушення процедури публічної закупівлі UA-2020-05-06-002895-b як безпідставне і протиправне поглинаються висновками суду про скасування спірного висновку, а відтак не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов?язання Північного офісу Державної аудиторської служби України з моменту набрання рішенням законної сили, направити звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Приписами ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Відповідно до ч.7 ст. 246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
В матеріалах справи відсутні докази того, що Північним офісом Державної аудиторської служби України з моменту набрання рішенням законної сили рішення не буде виконано.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Таким чином, в задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє.
Разом з тим, позивач у позовній заяві просить зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України про порушення процедури публічної закупівлі UA-2020-05-06-002895-b.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1013,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Світлана ЧУДНИХ