19 травня 2025 року м. Рівне №640/5293/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доЦентрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
скасування рішення, збов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування рішення викладене у Акті за формою Н-1/НП Головного управління Держпраці у Київській області від 25.11.2020 та визначення випадку захворювання позивача пов'язаного з виробництвом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спеціальна комісія не проводила зустріч з членами сім'ї потерпілої, не повідомляла про дату та час засідання комісії, чим унеможливила надання доказів, які б свідчили про смерть потерпілої ОСОБА_2 під час виконання нею своїх професійних обов'язків. Зауважила, що оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи та п.33 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а отже підлягає скасуванню. Просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог частини третьої статті 29 КАС України, Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду"" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, у зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва судову справу №640/5293/21 передано на розгляд та вирішення Рівненському окружному адміністративному суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, головуючим суддею для розгляду справи №640/5293/21 призначено суддю Борискіна С.А.
Ухвалою суду від 11.03.2025 прийнято справу до провадження судді Борискіна С.А. та розпочато її розгляд спочатку.
Ухвалою суду від 17.04.2025 замінено відповідача Головне управління Держпраці у Київській області на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
09.05.2025 від представника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшли письмові пояснення, в яких наголосив, що жодних порушень при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що сталося з сестрою медичною загальної практики ОСОБА_2 , в амбулаторії № 1 загальної практики сімейної медицини КНП ВРР "ВРЦПМСД" м Васильків, вул. Декабристів, 87, яка померла від COVID - 19 в КНП "ЦРЛ Києво-Святошинсбької районної ради" 22.09.2020 року о 6 годині 30 хв., яке оформлене Актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння, аварії, що стався (сталося/сталася) затверджений Начальником Управління Держпраці в Київській області 12.10.2020 року, допущено не було. Таким чином Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння, аварії, що стався (сталося/сталася) затверджений Начальником Управління Держпраці в Київській області 12.10.2020 року був складено правомірно з викладеними всіма обставинами і причинами настання нещасного випадку та у відповідності до вимог п.31 Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженою Постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №337. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 ,1956 року, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка є матір'ю позивача, працювала в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський центр медико-санітарної допомоги" (далі-КНП ВРР "ВРЦПМСД") сестрою медичною загальної практики-сімейної медицини ( далі-ЗПСМ).
Згідно інформації з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська рада Державна адміністрація) Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 5" Консультативне заключення лікаря-профпатолога від 01.10.2020 року, вбачається, що у ОСОБА_2 , 1956 року народження, виявлено Коронавірусну хворобу COVID-19, важкий перебіг, Двобічна полісегментарна пневмонія, поліорганна недостатність.
Діагноз хворої базується на позитивному результаті лабораторних досліджень №081782 від 09.09.2020 методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі, які були проведені вірусологічною лабораторією відділу дослідження біологічних факторів ДУ "Київський обласний центр МОЗ України та підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 295 від 22.09.2020.КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради Київської області та консультативним висновком лікаря-інфекціоніста КНП «Васильківський районний центр ПМСД" Васильківської районної ради Київської області Приходько О.В. від 11.09.2020.
Згідно протоколу № 2 засідання комісії з спеціального розслідування про визначення випадку гострого професійного захворювання із смертельним наслідком, що стався 22.09.2020 в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з сестрою медичної загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 , за адресою: вул. Декабристів, 87, м. Васильків, де вирішувалося питання про визначення випадку гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом де результатом голосування було визнано, що вищезазначене захворювання не пов'язане з виробництвом.
Згідно висновку комісії гостре професійне захворювання із смертельним наслідком з сестрою медичною загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 вважати не пов'язаним з виробництвом та скласти Акт за формою Н-1/НП.
Як вбачається з акту спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання що стався 22 вересня 2020 року о 06 год 30 хв. від 12 жовтня 2020 року комісія дійшла висновку що гостре професійне захворювання на COVID-19, сестри медичної ЗПСМ визнано таким, що не пов'язане з виробництвом. Даний випадок не підпадає під дію пункту 22 порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337. Захворювання останньої на гостру респіраторну хворобу-COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-CoV-2 сталося не під час виконання нею професійних обов'язків у зв'язку з цим впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на потерпілу не встановлено.
24.11.2020 за формою Н-1/НП був складений акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання що стався 22 вересня 2020 року о 06 год 30 хв.
Вважаючи таке рішення, викладене у акті повторного спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання протиправним, позивач звернулася до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступними правовими нормами.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 170 Центральне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
У своїй діяльності Міжрегіональне управління керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства економіки Україна, а також Положенням про Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Згідно з частинами першою, другоюстатті 22 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" (далі Закон № 2694-XII) роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Згідно з частиною третьоюстатті 22 Закону № 2694-XII рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
За текстом частини першоїстатті 38 Закону № 2694-XIIдержавний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно з приписами ч.2 ст.36 Закону № 1105-XIV факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Законом № 2694-XII врегульовано основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Згідно із статтею 22 Закону №2694-XII, роботодавець повинен організувати розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворюваньі аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання і аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещаснийвипадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (даліПостанова №337).
Відповідно до п. 1 Порядку №337, даний порядок визначає процедуру проведення розслідування таобліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві,що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону УкраїниПро загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 337, нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.
Пунктом 9 Порядку №337 регламентовано, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.
Пункт 10 Порядку №337 визначає, що спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків; гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків; нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбаченихзаконом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Відповідно до п.14 Порядку №337 Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок).
За п.15 Порядку №337 до складу спеціальної комісії входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбаченихзаконом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).
При цьому п. 12 Порядку №337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісіяз розслідуваннянещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню.
Відповідно до п.13 Порядку №337 до складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.
Відповідно до п.33 Порядку комісія зобов'язана:
провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно здодатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/а або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого актаобов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною);
у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;
передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
За змістом пункту 54 Порядку №337 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки. Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Відповідно до пункту 55 Порядку № 337 посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об'єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Згідно з п. 58 Порядку №337 протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім'ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв'язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.
За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Голова Держпраці або керівник її територіального органу у разі невиконання спеціальною комісією визначених цим Порядком обов'язків має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, притягти до відповідальності посадових осіб територіального органу Держпраці та підприємства (установи, організації), які допустили порушення вимог цього Порядку.
Повторне розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться комісією (спеціальною комісією) в іншому складі (із заміною всіх членів комісії).
Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1956 року народження, є матір'ю позивача, працювала в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради Васильківський центр медико-санітарної допомоги" сестрою медичною загальної практики-сімейної медицини.
Згідно інформації з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська рада Державна адміністрація) Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 5" Консультативне заключення лікаря-профпатолога від 01.10.2020 року, вбачається, що у ОСОБА_2 було, виявлено Коронавірусну хворобу COVID-19, важкий перебіг, двобічна полі сегментарна пневмонія, поліорганна недостатність.
Діагноз базується на позитивному результаті лабораторних досліджень №081782 від 09.09.2020 методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі, які були проведені вірусологічною лабораторією відділу дослідження біологічних факторів ДУ "Київський обласний центр МОЗ України та підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 295 від 22.09.2020 КНП «Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради Київської області та консультативним висновком лікаря-інфекціоніста КНП "Васильківський районний центр ПМСД" Васильківської районної ради Київської області Приходько О.В. від 11.09.2020.
Згідно протоколу № 2 засідання комісії з спеціального розслідування про визначення випадку гострого професійного захворювання із смертельним наслідком, що стався 22.09.2020 в Комунальному некомерційному підприємстві Васильківської районної ради "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з сестрою медичної загальної практики сімейної медицини ОСОБА_2 , за адресою: вул. Декабристів, 87, м. Васильків де вирішувалося питання про визначення випадку гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом де результатом голосування було визнано, що вищезазначене захворювання не пов'язане з виробництвом.
Як вбачається з акту спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що стався 22 вересня 2020 року о 06 год 30 хв. від 12 жовтня 2020 року комісія дійшла висновку що гостре професійне захворювання на COVID-19, сестри медичної ЗПСМ визнано таким, що не пов'язане з виробництвом. Даний випадок не підпадає під дію пункту 22 порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337. Захворювання останньої на гостру респіраторну хворобу-COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-CoV-2 сталося не під час виконання нею професійних обов'язків у зв'язку з цим впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на потерпілу не встановлено. Даний акт було підписано головою та всіма члена комісії.
Суд зазначає, що згідно п.1 Постанови КМУ від 05.01.2021 року №1 "Про деякі питання розслідування випадків смерті окремих категорій медичних працівників" зазначено, що положення розділу Процедура розслідування випадків смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстренну, а також в стаціонарних умовах вторинну ( спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу цієнтам з гострою распіратоною хворобою COVID - 19, спричиненою короновірусом Sars-CoV-2, Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженою Постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №337, застосовуються у разі смерті медичних працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я, що надають первинну, екстренну, а також в стаціонарних умовах вторинну ( спеціалізовану) і третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу пацієнтам з гострою распіратоною хворобою COVID - 19, спричиненою короновірусом Sars-CoV-2, в наслідок інфікування коронавірусом Sars-CoV-2, що настала під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Отже, аналізуючи наведені норми, слід зробити висновок, що положення зазначеного розділу можуть бути застосованими у разі смерті медичних працівників, що надавали допомогу пацієнтам з гострою распіратоною хворобою COVID-19, спричиненою короновірусом Sars-CoV-2, що настала під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та після набуття ними чинності.
Суд звертає увагу, що КНП ВРР "ВРЦМСД" не внесене до переліку закладів охорони здоров'я, що визначені Департаментом охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, як профільований медичний заклад, що забезпечує стаціонарне лікування хворих з гострими распіраторними захворюваннями на корона вірусну хворобу (COVID-19). В умовах епідеміологічної ситуації, пов'язаної з поширенням корона вірусної інфекції, діяльність КНП ВРР "ВРЦМСД", спрямована на виявлення корона вірусної інфекції, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 у пацієнтів, що проводиться щляхом збору зразків біологічних матеріалів від пацієнтів з підозрою на корона вірусну хворобу (COVID-19). та забезпечує амбулаторне лікування пацієнтів на дому, що за результатами вірусологічного дослідження мають підтвердження діагноз корона вірусної хвороби та не потребують стаціонарного лікування.
Більше того, захворювання медичного працівника можна визнати професійним захворюванням, що пов'язане з виробництвом, виключно у тому випадку, якщо таке захворювання виникло внаслідок виконання ним професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо).
В ході розгляду справи доказів надання ОСОБА_2 , зокрема, медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, судом не здобуто.
Також, в ході розгляду справи судом не встановлено порушень при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання, що сталося з сестрою медичною загальної практики ОСОБА_2 , в амбулаторії № 1 загальної практики сімейної медицини КНП ВРР "ВРЦПМСД" м Васильків, вул. Декабристів, 87, яка померла від COVID - 19 в КНП "ЦРЛ Києво-Святошинсбької районної ради" 22.09.2020 року о 6 годині 30 хв., яке оформлене Актом розслідування ( спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння, аварії, що стався ( сталося/сталася) затверджений Начальником Управління Держпраці в Київській області 12.10.2020 року.
Також, суд у даній справі не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку (рішення, акту), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку рішення комісії лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.
Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі №160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до норм ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Вавилових, 10,м. Київ,04060, ЄДРПОУ/РНОКПП 44681053)
Суддя С.А. Борискін