20 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6270/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані дні відпусток та інших належних виплат) за період з 18.02.2020 року по 24.06.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні,
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані дні відпусток та інших належних виплат) за період з 18.02.2020 року по 24.06.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 13.05.2025 позов залишено без руху.
15.05.2025 до суду від представника позивача надійшла заява відповідно до наведеної вище частин другої та п'ятої статті 59 КАС відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом нотаріуса та судді, а наступна частина цієї ж статті визнає правомірним також інший порядок засвідчення “визначений законом». Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного суду в постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 (Провадження № 11-195апп19) в якій було зазначено, що для визначення “законного способу» слід звернутися до положень Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), а також зважати на те, що за Конституцією України особа може діяти у порядку та у спосіб, що не заборонений законом, а органи державної влади - навпаки, лише у спосіб, що передбачений законом. Так, відповідно до положень статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. Законодавством не встановлено жодних обмежень щодо зазначення у змісті довіреності, посилання на уповноваження представника, на засвідчення копій документів, у тому числі й довіреності, а також щодо подання таких копій до будь - якого підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, державних органів, суду. Виходячи з вищезазначеного, у разі коли до адміністративного суду звертається представник, закон не встановлює обов'язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом. Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті, на думку Великої Палати Верховного Суду, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов'язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі. Зазначає, що на думку Великої Палати Верховного Суду, слід вважати підтвердженими повноваження представника на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії. Довіреність на представництво подана до суду через підсистему “Електронний суд» та підписана електронним цифровим підписом.
Розглянувши заяву представника позивача, суд дійшов про її необґрунтованість та наявність підстав для продовження строку для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Правова позиція викладена Великою Палатою Верховного суду в постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18 наведена представником позивача не стосується підтвердження повноважень фізичних осіб на підставі нотаріальної довіреності.
Таким чином, вказаний висновок не подібним до даної справи за суб'єктним, об'єктним та змістовним критеріями.
Щодо підвтердження повноважень представника позивача.
Спосіб подання позовної заяви визначено частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 10 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Стаття 244 ЦК України не передбачає можливості представництва на підставі копії нотаріальної довіреності.
Відповідно до статті 59 ЦК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
До матеріалів справи не долучений оригінал довіреності посвідченої нотаріально, оскільки позов поданий через ЕСІТС представником позивача-фізичної особи, а додаток до позову - електронна копія паперової копії нотаріальної довіреності фізичної особи засвідчена електронний цифровим підписом представника позивача через систему ЄСІТС під час подання позову.
Отже, повноваження представника фізичної особи не підтверджені, ні оригіналом довіреності посвідченої нотаріально, ні нотаріально засвідченою копією оригіналу довіреності посвідченої нотаріально, ні довіреністю виданою позивачем у підсистемі ЄСІТС.
Оскільки позов підписаний та поданий через ІТС представником, а не безпосередньо позивачем, то у суду наявні обґрунтовані сумніви у наявності повноважень представника позивача щодо представництва позивача-фізичної особи.
Щодо ненадання доказів на підвтердження обставин, підстав та предмета позову.
В ухвалі суду про залишення позову без руху від 13.05.2025 судом зазначено:
"Також позов не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, ст. 161 КАС України, до нього не долучені будь-які докази на підтвердження підстав та предмета позову, не зазначені відомості про наявність електронного кабінету ЄСІТС сторін, не долучені докази наявності пільги зі сплати судового збору."
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху та не надав до суду доказів на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2025 про залишення позову без руху.
З метою гарантування доступу до суду позивачу та встановлення офіційних обставин справи, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків та запропонувати позивачу надати докази щодо підвтердження повноважень представника позивача та надати докази на підтвердження підстав та предмета позову, не зазначені відомості про наявність електронного кабінету ЄСІТС сторін, не долучені докази наявності пільги зі сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на те, що позивачем вживалися заходи з метою усунення недоліків позовної заяви, однак недоліки позовної заяви не усунуто, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Продовжити строк усунення недоліків позовної заяви (зазначених у мотивувальній частині ухвали суду) ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до закінчення десятиденного строку з дня отримання цієї ухвали.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя В.І. Бевза