19 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3746/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування постанов,
До Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі також відповідач), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 41-43/, просить:
1) скасувати постанову від 10.03.2025 за виконавчим провадженням №77141556 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розмірі 5100,00 грн.;
2) скасувати постанову від 27.03.2025 за виконавчим провадженням №77141556 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані постанови про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивач у межах своєї компетенції у добровільному порядку виконав рішення суду від 19.06.2024 у справі №440/5691/24. Зокрема, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з 20.03.2024, виплата перерахованої пенсії в розмірі 25217,64 грн. буде здійснюватися з 01.04.2025 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025. Нарахована заборгованість в сумі 37009,78 грн. за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 облікована пенсійним органом в Інтегрованій комплексній інформаційній системі підсистеми "Реєстр судових рішень" для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Вказує, що виплата пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління немає. У зв'язку з відсутністю коштів, виплата перерахованої ОСОБА_1 пенсії не проведена.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3746/25. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції засвідчену належним чином копію виконавчого провадження ВП №77141556 у повному обсязі та встановлено строк для надання витребуваних документів до суду до 21 квітня 2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року продовжено строк розгляду справи№440/3746/25 на двадцять календарних днів.
21 квітня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 54-55/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що 11.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77141556 з примусового виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22.01.2025, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. 11.02.2025 позивач був повідомлений про відкриття виконавчого провадження в силу частини 2 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження". 06.03.2025 відділом отримано відповідь боржника від 03.03.2024, з якої встановлено, що перерахунок пенсії стягувачу проведено з 20.03.2024, її розмір без обмеження склав 27038,84 грн., але з 16.10.2024 пенсія обмежена сумою 23610 грн. Відомостей щодо нарахованої за рішенням суду заборгованості боржником не надано. У зв'язку з викладеним, державним виконавцем накладено на боржника штраф в сумі 5100 грн. та повторно зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 24.03.2025 на адресу відділу надійшла відповідь боржника від 14.03.2025, з якої встановлено, що виплата пенсії стягувачу в розмірі 25217,64 грн. буде здійснюватися з 01.04.2025 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, а за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 нарахована заборгованість в сумі 37009,78 грн., яку обліковано Головним управлінням в Інтегрованій комплексній інформаційній системі підсистеми "Реєстр судових рішень" для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. У зв'язку з тим, що рішення суду боржником не виконано 27.03.2025 відповідно до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника накладено штраф в сумі 10200 грн.
Третя особа ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання до суду пояснень щодо позову.
Частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до приписів частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24, що залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 20.03.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 78-85/.
22 січня 2025 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5691/24 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. від 11 лютого 2025 року ВП №77141556 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. /а.с. 60/.
Пунктом 2 цієї постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
06 березня 2025 року до відповідача надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, в якому боржник повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 і розмір пенсії без обмеження склав 27038,84 грн., із 16.10.2024 розмір пенсії встановлено з обмеженням 23610,00 грн., оскільки рішення суду не містить зобов'язань здійснювати нарахування пенсії без обмеження в подальшому /а.с. 61/.
10 березня 2025 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко С.В. виніс постанову про накладення штрафу ВП №77141556, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення /зворот а.с. 62/.
24 березня 2025 року до відповідача надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, в якому боржник повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024, за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 нарахована заборгованість в сумі 37009,78 грн., яку обліковано Головним управлінням в Інтегрованій комплексній інформаційній системі підсистеми "Реєстр судових рішень" для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Виплата пенсії ОСОБА_1 буде здійснюватися з 01.04.2025 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 /а.с. 63/.
27 березня 2025 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко С.В. виніс постанову про накладення штрафу ВП №77141556, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення /а.с. 68/.
Позивач не погодився з постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 10 березня 2025 року ВП №77141556 та від 27 березня 2025 року ВП №77141556, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 10 березня 2025 року ВП №77141556 та від 27 березня 2025 року ВП №77141556, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Як встановлено судом, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24, що залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 20.03.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 78-85/.
22 січня 2025 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/5691/24 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, який був звернутий стягувачем ОСОБА_1 до примусового виконання.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. від 11 лютого 2025 року ВП №77141556 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 60/. Пунктом 2 цієї постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Частиною 2 статті 28 Закону №1404-VIII передбачено, що документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а отже, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області документи виконавчого провадження надсилаються виключно в електронній формі.
Відтак, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. від 11 лютого 2025 року ВП №77141556 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, отримана боржником 11 лютого 2025 року.
06 березня 2025 року до відповідача надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, в якому боржник повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 і розмір пенсії без обмеження склав 27038,84 грн., а з 16.10.2024 розмір пенсії встановлено з обмеженням 23610,00 грн., оскільки рішення суду не містить зобов'язань здійснювати нарахування пенсії без обмеження в подальшому /а.с. 61/.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 20.03.2024 по 15.10.2024 без обмеження максимальним розміром пенсії із визначенням розміру пенсії у сумі 27038,84 грн., натомість із 16.10.2024 встановлено розмір пенсії з обмеженням - 23610,00 грн., що підтверджується рішенням пенсійного органу №916020117176 від 28.11.2024 /а.с. 9/.
Суд звертає увагу на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24 набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, відтак застосування органом Пенсійного фонду обмеження максимального розміру пенсії 16 жовтня 2024 року свідчить про неповне виконання рішення суду.
Крім того, задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд зазначив, що з 20.03.2024 обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним з огляду на рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Відтак, перерахунок пенсії позивача за період з 20 березня 2024 року лише по дату 15 жовтня 2024 року не ґрунтується на вимогах законодавства та не підтверджує належне та повне виконання рішення суду.
Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Таким чином, станом на 10 березня 2025 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24 у частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, не виконано.
Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
Частиною 4 статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульований статтею 63 Закону № 1404-VIII, відповідно до частини 1 якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, в силу закону підставою для винесення виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення суду.
Зважаючи на викладене вище, оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24, що набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, станом на 10 березня 2025 року не виконано без поважних причин у встановлений виконавцем строк, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 10 березня 2025 року ВП №77141556, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., прийнята державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.
Як зазначено вище, 10 березня 2025 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенко С.В. виніс постанову про накладення штрафу ВП №77141556, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення /зворот а.с. 62/.
В силу приписів частини 2 статті 28 Закону №1404-VIII вказана постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. від 10 березня 2025 року ВП №77141556 отримана боржником відповідно 10 березня 2025 року.
Матеріалами справи підтверджено, що 24 березня 2025 року до відповідача надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання виконавчого листа №440/5691/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 22 січня 2025 року, в якому боржник повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024, за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 нарахована заборгованість в сумі 37009,78 грн., яку обліковано Головним управлінням в Інтегрованій комплексній інформаційній системі підсистеми "Реєстр судових рішень" для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Виплата пенсії ОСОБА_1 буде здійснюватися з 01.04.2025 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 /а.с. 63/.
Судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24, що набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 20.03.2024 по 31.03.2025 без обмеження максимальним розміром пенсії, за результатами якого щомісячний розмір пенсії позивача визначено в сумі 27038,84 та за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 позивачу нараховано заборгованість в загальній сумі 37009,78 грн. /а.с. 10-12/.
Щодо перерахунку пенсії позивача з наступної дати - з 01.04.2025 у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 року у період воєнного стану", суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям цієї постанови змінилося правове регулювання, а питання правомірності чи неправомірності перерахування пенсії з 01.04.2025 із врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 року у період воєнного стану" не було предметом судового розгляду та не вирішувалося у справі №440/5691/24.
Водночас, станом на 27 березня 2025 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24, що набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, залишилося невиконаним у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.
Боржник посилається на відсутність коштів для виплати, проте право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене вище, оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №440/5691/24, що набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, станом на 27 березня 2025 року у повному обсязі не виконано без поважних причин, постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка С.В. про накладення штрафу від 27 березня 2025 року ВП №77141556, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн., прийнята державним виконавцем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області необґрунтований та задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно з приписами частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 250, 262, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), про скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич