про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/6667/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за останньою займаною посадою у повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 09 березня 2023 року по 09 травня 2023 року;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за останньою займаною посадою в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 09 березня 2023 року по 09 травня 2023 року;
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагорода у розмірі 20100 гривень відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (у чинній редакції) за період з 01.06.2023 по 27.10.2023 року;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та додаткову винагорода у розмірі 20100 гривень відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (у чинній редакції) за період з 01.06.2023 по 27.10.2023 року.
Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Як визначено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом спору у цій справі є ненарахування та невиплата ОСОБА_1 грошового забезпечення за останньою займаною посадою у повному обсязі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 з 09 березня 2023 року по 09 травня 2023 року та ненарахування та невиплати ОСОБА_1 окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагорода у розмірі 20100 гривень відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 з 01.06.2023 по 27.10.2023 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Відтак з урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Отже, з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні .
Позивачем разом з позовною заявою до суду надано грошовий атестат від 31.10.2023 №1844/6993 про виплачені види грошового забезпечення, згідно якого вбачається, що позивач був ознайомлений з сумами грошового забезпечення.
Позивачем разом з позовною заявою до суду було надано витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.10.2023 №289, згідно з яким ОСОБА_1 з 27.10.2023 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Також позивачем надано грошовий атестат від 31.10.2023 №1844/6993 про виплачені види грошового забезпечення.
Натомість позов подано до суду 12.05.2025, що є підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду.
За приписами частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У силу частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.В. Довгопол