20 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/13832/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування:
- податкових повідомлень рішень від 17.04.2019 №№ 0030194203, 0030214203, 0030224203;
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-132,
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 № 0030234203.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі Судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) адміністративну справу №640/13832/19 передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 14.03.2025, що підтверджується даними на штампі реєстрації вхідної кореспонденції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2025 справу передано для розгляду судді Костенко Г.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та замінено відповідача у справі №640/13832/19 з Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011; вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу не було направлено копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Таким чином, всупереч п.78.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведення перевірки розпочалось швидше ніж позивач міг отримати наказ про проведення перевірки. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Недотримання відповідачем норми ПК України є самостійною підставою для задоволення позову. За вказаних обставин спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-132 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 № 0030234203 підлягають скасуванню.
05 вересня 2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, пп. 13.1.2 п.13.1 ст.13. Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 у зв'язку з виявленим недостовірності даних, що містяться у податковій декларації за 2017 рік.
ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, засобами поштового зв'язку 11.02.2019 року на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення ГУ ДФС у м. Києві від 11.02.2019р. №13411/Б/26-15-42-03-27 та копію наказу ГУ ДФС у м. Києві №1587 від 08.02.2019р. на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Поштове відправлення № 0101127423440, згідно відмітки поштової служби, повернулося у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до абз. б п. 42.4 ст. 42 ПКУ у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається вручений платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, як зазначає відповідач, ФОП ОСОБА_1 була повідомлена про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки направлення поштою документів є таким фактом, що вважається належним чином врученими Позивачу,
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності (абзац перший п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Платник податків фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована від 08.10.2008, отримала свідоцтво про державну реєстрацію, номер виписки з ЄДР - 20740000000014038.
На обліку в ГУ ДПС у м. Києві позивач перебуває з 16.10.2008.
Відповідно до даних облікової картки платника податку місцезнаходження фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (далі - податкова адреса).
ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, засобами поштового зв'язку 11.02.2019 року на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення ГУ ДФС у м. Києві від 11.02.2019р. №13411/Б/26-15-42-03-27 та копію наказу ГУ ДФС у м. Києві №1587 від 08.02.2019р. на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
Поштове відправлення № 0101127423440, згідно відмітки поштової служби, повернулося у зв'язку із закінченням строку зберігання
ГУ ДПС у м. Києві на підставі на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, пп. 13.1.2 п.13.1 ст.13. Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 у зв'язку з виявленим недостовірності даних, що містяться у податковій декларації за 2017 рік.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 27.02.2019 №467/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення:
1. ст. 177 пп.177.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями - занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 159540,13 грн. за 2017 рік;
2. п. 16 прим. 1 підр. 10 ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (із змінами та доповненнями) - не нараховано та не сплачено військовий збір у розмірі 174,43 грн. за 2017 рік;
3. абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу у розмірі 49145,54 грн за 2017 рік;
4. п. 181.1 ст. 181., п. 183.2 ст. 183, ст. 187, п. 200.1 ст. 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, - занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 77610 грн., в т.ч. за : жовтень 2017 -34784 грн., за листопад 2017 - 21413 грн., за грудень 2017 - 21413 грн..
Відповідач засобами поштового зв'язку, рекомендованим повідомленням № 0101127424021 на податкову адресу направлено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.02.2019р. № 467/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 .
Вказане відправлення, відповідно до даних Укрпошти 06.03.2019 року не вручене під час доставки та 09.04.2019 року повернуте відправнику.
На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 17.04.2019 №№ 0030194203, 0030214203, 0030224203, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-132 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 № 0030234203.
18.04.2019 року, засобами поштового зв'язку, рекомендованим повідомленням № 0101127936391 на податкову адресу направлено податкові повідомлення - рішення від 17.04.2019 року № 0030194203, № 0030214203, № 0030224203, вимогу про сплату недоїмки від 17.04.2019 року № ф-132, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 року № 0030234203.
Вказане відправлення, відповідно до даних Укрпошти 19.04.2019 року не вручене під час доставки та 21.05.2019 року повернуте відправнику.
Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення, вимога про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.
Змістом спірних правовідносин є дотримання порядку проведення документальної позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків - фізичної особи та правомірності рішень, винесених за результатами такої перевірки.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно зі ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту
За наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПК України, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, зокрема не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПК України).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).
Стосовно адреси для надсилання відповідачем позивачу наказу про проведення перевірки, повідомлення про надання документів для перевірки, Акту перевірки та податкових повідомлень-рішень суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (п. 42.1. ст. 42 ПК України).
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2. ст. 42 ПК України).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3. ст. 42 ПК України).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків (п. 42.5. ст. 42 ПК України).
Наказ про проведення перевірки, повідомлення про надання документів для перевірки, Акт перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачем на адресу позивача відповідно до даних облікової картки платника: АДРЕСА_2 .
Позивач не подавала відповідачу відомостей про зміну даних адреси місцезнаходження, що сторонами не заперечується.
Тому, суд доходить висновку, що відповідач здійснював надсилання документів на відому йому податкову адресу позивача відповідно до вимог ст. 42 ПК України.
Стосовно суті виявлених відповідачем порушень суд зазначає таке.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 27.02.2019 №467/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено порушення:
1. ст. 177 пп.177.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями - занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 159540,13 грн. за 2017 рік;
2. п. 16 прим. 1 підр. 10 ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (із змінами та доповненнями) - не нараховано та не сплачено військовий збір у розмірі 174,43 грн. за 2017 рік;
3. абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу у розмірі 49145,54 грн за 2017 рік;
4. п. 181.1 ст. 181., п. 183.2 ст. 183, ст. 187, п. 200.1 ст. 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, - занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 77610 грн., в т.ч. за : жовтень 2017 -34784 грн., за листопад 2017 - 21413 грн., за грудень 2017 - 21413 грн..
Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., ФОП ОСОБА_1 було виплачено дохід з ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі) у загальному розмірі 1 437 056,40 грн. наступними контрагентами, а саме: АТ "Укрсиббанк" (ЄДРПОУ 09807750) у сумі 1 271 595,90 грн.; Представництво "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." (ЄДРПОУ 26603641) у сумі 165460,50 грн. Для підтвердження даної інформації ГУ ДФС у м. Києві було направлено запити вищезазначеним контрагентам з метою отримання копій первинних, бухгалтерських та інших документів щодо фінансово - господарських відносин із ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р.
Згідно отриманої відповіді на запит контролюючого органу, АТ "Укрсиббанк" (ЄДРПОУ 09307750) підтверджує листом №14-2-02/65530 від 20.11.201Зроку, достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 що відображені Банком у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф№ 1-ДФ) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 за ознакою доходу 157 на загальну суму 1 271 595,90 грн.
Представництво "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." (ЄДРПОУ 26603641) на запит контролюючого органу надано документи, які підтверджують взаємовідносини із ФОП ОСОБА_1 , а саме копію договору оренди квартири № б/н від 04.09.2017 та копія додаткової угоди №1 від 03.09.201Зр, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №30/09-01К від 01.10.2017р., №31/10-01К від 31.10.2017р, №30/11-01К від 30.11.2017р, №30/12- 01К від 31.12.2017р, та копія банківської виписки ПУМБ від 19.09.2017р., та від 30.10.2017р., також копії платіжних доручень № 1023 від 19.09.2017, № 1202 від 30.10.2017 які свідчать про перерахування ФОП ОСОБА_1 коштів на загальну суму 165 460,50грн. (19.09.2017-98 604,00грн., 30.10.2017-66 356,50грн.).
За результатами перевірки загальний оподатковуваний дохід ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 складає 1 437 056.40 гривень.
ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017 рік (вх. № 16550376 від 25.01.208р.) подано та не відображено отриманий дохід у розмірі 1 437 056,40грн., також подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2017рік (вх. № 26142769 від 26.02.2018р.) в якій відображено валовий дохід у сумі 325 361,17грн. а за наслідками перевірки на підставі відповіді Представництва "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." (ЄДРПОУ 26603641) КНКУМТ/4/11974/18 від 30.11.2018р ( вх..ГУ ДФС від 07.12.2018 №139385/10) надано банківські виписки ПУМБ від 19.09.2017р., та від 30.10.2017р., та копії платіжних доручень № 1028 від 19.09.2017, № 1202 від 30.10.2017 встановлено суму валового доходу 1 437 056,40грн., тобто фізичною особою-підприємцем занижено суму валового доходу у розмірі 1 111 695,23грн., чим порушила п.177.1 ст.177 Податкового Кодексу України.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ зі змінами і доповненнями об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017р. подала та задекларувала витрати у загальній сумі 50000,00грн та документально не підтвердила. Тому, за результатами перевірки, витрати ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 складають 0,00 грн.
Таким чином, за наслідками перевірки встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік у розмірі 1 161 695,23 що є порушенням ст. 177.2. Податкового кодексу України.
Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (випитуються надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
За наслідками перевірки встановлено, що оподатковуваний дохід у 2017р. становить 1 161 695,23 грн.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за 2017р. складає 209 105,14 грн., але ФОП ОСОБА_1 відображено в податковій декларації про майновий стан та доходи суму податку у розмірі 49 565,01 грн.
Таким чином, фізичній особі - підприємцю донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі (209105,14грн - 49565,01грн) = 159 540,13 за 2017 рік.
З 01.01.2016 р. п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ викладено у новій редакції, яка встановлює, що платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ПКУ, та об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Фізичні особи - підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотків чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.
За результатами перевірки встановлено, ФОП ОСОБА_1 не в повному обсязі нараховано та сплачено військовий збір у розмірі 17 425,43 грн. за результатами звітного 2017р., чим порушено п. 16 1 підр. 10 розд. XX ПКУ.
ФОП ОСОБА_1 у періоді з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. перебувала на загальній системі оподаткування.
Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено порушення ст. 7. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-УІ зі змінами та доповненнями згідно якої:
База нарахування єдиного внеску
1. Єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрані спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрані спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-УІ мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується дохід та підлягає сплаті. Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює за період з 01.10.2011р. по 31.12.2015р. сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід, з 01.01.2016р. - двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на місяць, за який нараховується дохід.
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22 % встановлені порушення абзацу 3, частини 8, ст. 9. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-УІ зі змінами та доповненнями, а саме не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 49 145,54 за 2017 рік.
За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 порушила абзац 3, частини 8, ст. 9. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-УІ зі змінами та доповненнями, а саме - не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, у розмірі 49 145,54 грн. за 2017 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 органа доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно п. З ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми, за кожний повний або не повний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
У періоді з 01.01.2017року по 31.12.2017року, відповідно до п. 181.1 ст.181 Податкового Кодексу ФОП ОСОБА_1 не була платником ПДВ, а за наслідками перевірки, фізична особа-підприємець перебувала на загальній системі оподаткування з 01.01.2017року по 31.12.2017 року отримано валовий дохід у сумі 1 437 056,40 грн, (згідно отриманих платіжних доручень та актів виконаних робіт), що підлягають оподаткуванню, протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 1 000 000 грн., (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п. 181.1 ст.181 ПКУ така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Станом на 22.02.2019р. само зайнята особа ОСОБА_1 платником податку на додану вартість не зареєстрована.
За даними перевірки, валовий дохід від здавання в оренду, що підлягає оподаткуванню ФОП ОСОБА_1 протягом 12 календарних місяців з 01.01.2017року по 30.09.2017року, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість) у вересні 2017р. на загальну суму 1 049 011,52грн.
Відповідно до п. 181.1 ст.181 Податкового Кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
З урахуванням вище викладеного, з 10.10.і017р. ФОП ОСОБА_1 повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість у зв'язку із перевищенням загальної суми операцій з постачання товар/послуг.
Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені ст.183 Кодексу.
Згідно п. 183.2 ст.183 Кодексу, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Однак, ФОП ОСОБА_1 реєстраційну заяву платника податку на додану вартість до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не подала та платником податку на додану вартість не зареєструвалась.
Відповідно до п. 183.10. ст.183 Кодексу, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та у порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
В порушення ст. 187 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_1 не визначено зобов'язання по податку на додану вартість.
На підставі наданих Представництвом "Тодіні Конструкціоні Дженералі С.П.А." (ЄДРПОУ 26603641). АТ "Укрсиббанк" (ЄДРПОУ 09807750) копії (платіжних доручень та актів виконаних робіт), база оподаткування податком на додану вартість ФОП ОСОБА_1 визначено у розмірі 388044,87 грн« а саме по періодах: жовтень 2017-173919,29грн; листопад 2017- 107062,79грн; грудень 2017-107062,79грн;
Згідно п. 189.4 ст. 189 Податкового Кодексу України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 Кодексу.
Відповідно ст.188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості » включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у ( зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно п. 194.1.ст.194 та з урахуванням п.10 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. За податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2014 року включно ставка податку становить 20 відсотків.
Таким чином, в порушення ст.187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017р. здійснювала діяльність у сфері агентств 4%рухомості без додаткового нарахування податку на додану вартість, податок на додану вартість не нараховувався та до бюджету не перераховувався.
Отже, враховуючи вищевикладене, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за період жовтень - грудень 2017 року на суму 388 044,87 грн., а саме по періодах: жовтень 2017-173 919,29грн; листопад 2017-107 062,79грн; грудень 2017-107 062,79грн.
Судом вже встановлено, що Наказ про проведення перевірки, повідомлення про надання документів для перевірки, Акт перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.04.2019 № Ф-132, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 17.04.2019 № 0030234203 надіслані відповідачем на адресу позивача відповідно до даних облікової картки платника податків: Україна, АДРЕСА_2 .
Позивач не подавала відповідачу відомостей про зміну даних адреси місцезнаходження, що сторонами не заперечується.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач здійснював надсилання документів на відому йому податкову адресу позивача відповідно до вимог ст. 42 ПК України.
Відповідно до абз. 1 п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (абз. 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України).
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:
у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку;
під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;
На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.
Повертаючись до обставин справи, судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач не надав відповідачу документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Слід враховувати сталу і послідовну практику Верховного Суду, викладену, зокрема у постановах від 27.04.2022 у справі №20/13197/20, від 22.06.2022 у справі №826/13633/17, за якою наслідки, передбачені п. 44.6. ст. 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань; зберігання яких є законодавчим обов'язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.
Так, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами п. 44.6 ст. 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Також у постановах від 08.08.2019 у справі №802/1069/13-а, від 01.04.2020 у справі № 640/637/19 Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. Якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов'язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.
Схожі за змістом висновки наведені також і в постановах Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 820/6190/16, від 12.04.2024 у справі № 160/6768/20.
Про обов'язковість подання позивачем таких документів податковий орган вказував як в акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов.
Однак, у порядку та у строк ст. 44 ПК України позивачем не надало до перевірки документів бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до п.44.6 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Згідно з матеріалами справи, позивачем також не надано доказів і того, що ним вчинялись будь-які дії, які передбачені нормами Податкового кодексу, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко