Справа № 420/5910/25
20 травня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 54586523 від 22.06.2018 Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в сумі 206373,36 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що всупереч приписів ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем виведено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 206373,36 грн., відкрито 30.05.2019, тобто через майже рік після завершення основного виконавчого провадження. При цьому, при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Враховуючи те, що виконавче провадження завершено в інший спосіб ніж як у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення, то стягнення виконавчого збору з мене є неправомірним.
Від представника відповідача Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що згідно заяви стягувача про повернення виконавчого документа без подальшого виконання, відповідно державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому, стягнення виконавчого збору є обов'язком державного виконавця. Постанова № 59241377 від 22.06.2018 року, винесена державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (Луценко Л.Л) відповідно до вимог діючого законодавства і, відповідно, є належним виконавчим документом. Постанова є чинною та не підлягає скасуванню. Правових підстав щодо невиконання постанови та не стягнення виконавчого збору у державного виконавця немає. Підставою для стягнення виконавчого збору в межах виконавчого провадження про примусове виконання рішення майнового характеру є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення. Державним виконавцем вчинено дії по виконанню виконавчого документа, а саме: відкрив виконавче провадження, накладав арешт на майно (витяг 3 ДРРП надається), тобто здійснював заходи примусового виконання виконавчого документа.
Ухвалою суду від 24 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. ст. 268-272, 287 КАС України щодо розгляду окремих категорій термінових справ.
Також, ухвалою суду від 24 березня 2025 року витребувано від Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірені копії матеріалів виконавчих проваджень № 59241377 та пов'язаного виконавчого провадження № 54586523, а також належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 27 січня 2025 року з доданими до неї документами, та зупинено провадження по справі для одержання витребуваних документів
Ухвалою суду від 03 квітня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
10 квітня 2018 року державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 54586523 з виконання виконавчого листа № 755/26718/14-ц, виданого Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу у сумі 2063733,55 грн.
22 червня 2018 року державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову № 54586523 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 206373,36 грн. (а.с. 59 т. 1, а.с. 5 т. 2)
22 червня 2018 року державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову № 54586523 про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання (а.с. 60-61 т. 1, а.с. 6 т. 2).
30 травня 2019 року старшим державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову № 59241377 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 54586523, виданої 22.06.2018 року Арцизьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 206373,36 грн. (а.с. 62-63 т. 1, а.с. 8 т. 2).
14 лютого 2020 року в.о. начальника відділу Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову № 59241377 про передачу виконавчого провадження до Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 73-74 т. 1, а.с. 19-20 т. 2).
14 лютого 2020 року в.о. начальника відділу Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про прийняття виконавчого провадження (а.с. 76-77 т. 1, а.с. 22-23 т. 2).
23 червня 2022 року заступником начальника відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про зміну (доповнення) реєстраційних даних боржника ОСОБА_1 (а.с. 111-112 т. 1, а.с. 57-58 т. 2).
26 червня 2023 року в.о. начальника відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про арешт коштів боржника (а.с. 119-120 т. 1, а.с. 65-66 т. 2).
26 червня 2023 року в.о. начальника відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 122-123 т. 1, а.с. 68-69 т. 2).
02 січня 2024 року в.о. начальника відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 59241377 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 148-149 т. 1, а.с. 94-95 т. 2).
14 лютого 2024 року старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову № 59241377 про прийняття виконавчого провадження (а.с. 152-153 т. 1, а.с. 100-101 т. 2).
20 березня 2024 року старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 59241377 до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 157, 159 т. 1, а.с. 104-105 т. 2).
02 квітня 2024 року начальника відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 59241377 (а.с. 161-162 т. 1, а.с. 107-108 т. 2).
25 вересня 2024 року начальником відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про арешт коштів боржника (а.с. 171-172 т. 1, а.с. 117-118 т. 2).
05 грудня 2024 року начальником відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про арешт коштів боржника (а.с. 176-177 т. 1, а.с. 122-123 т. 2).
05 грудня 2024 року начальником відділу Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову № 59241377 про зняття арешту з коштів (а.с. 179-180 т. 1, а.с. 125-126 т. 2).
03 лютого 2025 року до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява ОСОБА_1 про зняття арешту з банківського рахунку (а.с. 183 т. 1, а.с. 129 т. 2).
05 лютого 2025 року Арцизьким відділом державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом № 21.6-23/1213 надано відповідь на заяву ОСОБА_1 , яким рекомендовано направити заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій (а.с. 188-189 т. 1, а.с. 134-135 т. 2).
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Згідно ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Таким чином, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника грошових коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, а виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту прав дитини на належне утримання» № 2475-VII від 03.07.2018 року, який набрав чинності 28.08.2018 року, у частині другій статті 27 ЗУ «Про виконавче провадження» слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.
Відповідно до ч. 5, 9 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, положення частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
Натомість частина друга статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Таким чином, з аналізу норм Інструкції вбачається, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року по справі № 2540/3203/18.
Разом з тим, в постанові про стягнення виконавчого провадження від 22 червня 2018 року № 54586523 державним виконавцем розраховано виконавчий збір не з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом, а із загальної суми, яка підлягала стягненню.
Крім того, відповідно до статті 13 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством. Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Перегляд механізму визначення винагороди виконавців з метою стимулювання зростання рівня реального виконання судових рішень (як однієї із необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження) запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленою Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015.
Кабінет Міністрів України постановою від 08 вересня 2016 року № 643 затвердив Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі - Порядок), що визначає механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.
Відповідно до пункту 2 Порядку у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі: - 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ; - 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Згідно пункту 4 Порядку фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково в порядку, встановленому Законом № 1404-VIII, якщо за таким документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 Порядку для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.
З аналізу вищевикладеного слідує, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.06.2018 року № 54586523 виконавчий лист № 755/26718/14-ц, виданий Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу у сумі 2063733,55 грн. повернуто стягувачу у зв'язку з поданням заяв про повернення виконавчого документа. Тобто, державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум та не стягнув у примусовому порядку суми, зазначені у вказаних виконавчих листах.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вручення позивачу, ОСОБА_1 , копії оскаржуваної постанови від 22.06.2018 року № 54586523, як і відсутні докази на підтвердження вручення чи причин невручення постанов в межах виконавчого провадження № 59241377 щодо її виконання.
Крім того, суд вважає неспроможним посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені в постанові по справі № 640/38220/21, оскільки у вказаній постанові надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі, та їх було зроблено за умов іншого правового регулювання, а саме після внесення змін до статті 27 ЗУ «Про виконавче провадження» Законом №2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року.
За таких підстав, у державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в оскаржуваній постанові про стягнення судового збору, а тому така постанова не відповідає приписам ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 90, 205, 242-246, 272, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34994098, адреса місцезнаходження: 68400, Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Будівельників, 15) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору від 22 червня 2018 року № 54586523.
Стягнути з Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34994098, адреса місцезнаходження: 68400, Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Будівельників, 15) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 287 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Суддя О.А. Левчук