Справа № 420/29424/24
20 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
Стислий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якій просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 додаткової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць за період з 01 по 31 січня 2023року та з 01 по 20 травня 2023р.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_5 ) з розрахунку 100 000 гривень на місяць за періоди з 01 по 31 січня 2023 року та з 01 по 20 травня 2023року;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 код НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_5 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при виключенні зі списків особового складу в розмірі 417 932 гривні 71 копійку.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-санітара евакуаційної бригади медичного пункту батальйону. Проте за січень та травень 2023 р. відповідачем додаткова винагорода з розрахунку 100 000 гривень на місяць пропорційно часу виконання бойового завдання, позивачу нараховане та виплачена не була, не зважаючи на те що в цей період позивач виконував завдання з евакуації поранених військових та цивільного населення в зоні ведення бойових дій у складі евакуаційної бригади медичного пункту батальйону в/ч НОМЕР_1 . Після звільнення, у червні 2023р. позивачу було виплачено лише заборгованість з виплати додаткової грошової винагороди за квітень 2024р., інші належні до виплати суми позивач не отримав як і довідку про їх розмір. Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
22.10.2024 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 18.10.2022) виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). 3.16. Наказом Міністра оборони України від 25.03.2022 року №248/1298, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 зазначено, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: - бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних сил України або начальником Генерального штабу Збройних сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; - бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням; - бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; - бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів уразі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); - бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); - виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); - здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); - здійснення заходів з виведення сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); - виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, морськими судами в морській річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). Частиною 3 Наказу МОУ №248/1298 зазначено, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Отже, у період з 19 березня 2022 року до 20.05.2023 року солдат ОСОБА_2 проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_7 від 29.12.2022 №286, солдат ОСОБА_2 , водій-санітар медичного пункту прибув з відрядження та приступив до виконання обов'язків. Вважати таким, що прибув в район виконання бойового завдання, згідно бойового розпорядження НОМЕР_8 обр ТрО (військова частина НОМЕР_2 ) №657дск від 26.12.2022 року, відповідно до якого військова частина НОМЕР_1 виконувала завдання з охорони та оборони визначеної смуги відповідальності в районі Бериславської міської територіальної громади. Солдата ОСОБА_3 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2023 №144, з 20 травня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Зокрема цим наказом визначено період вислуги, встановлено виплати премії, надбавки та в т.ч. виплату додаткової винагороди за період з 01 по 20 травня 2023 року. Згідно з інформацією, зазначеною в довідці про нарахування грошового забезпечення та інших додаткових видів грошового забезпечення за період з 19.03.2022 по 20.05.2023 солдату ОСОБА_4 , колишньому водію-санітару медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , при виплаті грошового забезпечення за квітень 2023 солдату ОСОБА_5 було здійснено донарахування додаткової винагороди за лютий та березень 2023 в розмірі 140000,00, а за період травня (з 01 по 20 число) 2023 додаткову винагороду виплачено у розмірі 64516,13 грн. Варто зазначити, що відповідно до наказів Головнокомандувача ЗС України від 17.03.2023 №67, від 01.05.2023 №111, Бериславська територіальна громада не входить до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. Крім того, перебування в районі ведення воєнних (бойових) дій не є безумовною підставою для виплати додаткової винагороди в порядку Наказу МОУ від 07 червня 2018 року № 260 та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
24.10.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач підтримав позицію викладену в позовні заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін.
08.05.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшли додаткові пояснення по справі.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 року витребувано у Військової частини НОМЕР_1 - бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій або рапорт (донесення) командира підрозділу за період з 01.01.2023 року по 20.05.2023 року на підставі яких позивач брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) (витяг в частині, що стосується позивача); документи, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, у період здійснення зазначених заходів для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; зупинено провадження у справі № 420/29424/24 до отримання витребуваних судом доказів.
Обставини справи.
ОСОБА_1 у період з 19.03.2022 року по 20.05.2023 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-санітара евакуаційної бригади медичного пункту батальону.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №144 від 20.05.2023 року, солдата ОСОБА_1 , водія - санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 28 квітня 2023 року №552-РС на посаду стільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 20.50.2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Призначено виплатити за період ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони у розмірі 100 000 грн. в розрахунку за травень місяць (з 01 травня по 20 травня 2023 року).
Згідно з довідкою про нарахування грошового забезпечення позивач у період з березня 2022 року по квітень 2023 року отримував додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 30 000,00 грн., у квітні 2022 року - 22 000,00 грн., у грудні 2022 року, квітні 2023 року отримав додаткову винагороду у розмірі 140 000,00 грн., за травень 2023 року (з 01 по 20 травня) - 64516,13 грн.
Позивач зазначає, що за період з 01 по 31 січня 2023 року та з 01 по 20 травня 2023 року позивачу нарахування додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювалося.
08.06.2024 року позивач звернувся на «гарячу лінію» Міністерства оборони України щодо виплати додаткової винагороди за січень-травень 2023 року.
Листом від 17.06.2024 року № 1071 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що позивачу при виплаті грошового забезпечення за квітень 2023 солдату було здійснено донарахування додаткової винагороди за лютий та березень 2023 в розмірі 140000,00, а за період травня (з 01 по 20 число) 2023 додаткову винагороду виплачено у розмірі 64516,13 грн.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачувалась додаткова винагорода за період січень та травень 2023 року у збільшеному розмірі до 100 000 грн. з огляду на прийняття безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Указами Президента України воєнний стан продовжено, діє на теперішній час.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017р. №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 (в редакції від 18.10.2022 року) установлено, що на період дії воєнного стану зокрема військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 (в редакції від 21.01.2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану зокрема військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Так, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.
В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
З урахуванням вищеозначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Пунктом 2 розділу XXXIV Положення №260(тут і далі в редакції Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44), передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів.
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Відповідно до п.п. 3-5 розділу XXXIV Положення №260 Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Так, згідно з п.п. 8-9 розділу XXXIV Положення №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Висновки суду.
Суд зазначає, що в межах цієї справи спірним питанням є встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць за періоди з 01 по 31 січня 2023 року та з 01 по 20 травня 2023року.
Виходячи зі змісту наведених норм, суд вказує, що додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): зокрема у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів
Аналіз правового регулювання виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн можна умовно розділити на два основні періоди: 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року та з 01 травня 2023 року по 20 травня 2023 року.
У період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року порядок та умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України були визначені Постановою № 168 ( у редакціях від 18 жовтня 2022 року, від 21 січня 2023 року) та окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29.
У цей період передбачалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень. Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Безпосередня участь визначалася на основі виконання військовослужбовцем конкретного переліку бойових (спеціальних) завдань. Підтвердженням такої участі здійснювалося на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
З 01 лютого 2023 року у зв'язку з виданням наказу Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 змінився порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, запровадженої Постановою №168. Було запроваджено новий підхід до виплати додаткової винагороди, який допускав більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди та визначення її виплати залежно від характеру та місця виконання завдань, зокрема:
100 000 грн - тим військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів;
50 000 грн - тим військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно;
30 000 грн - тим військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання у складі угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву, пунктів управління; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
У порівнянні з переліком бойових (спеціальних) завдань, визначеним окремим дорученням Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29, наказ Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 дещо розширив перелік завдань, за виконання яких передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. За виконання деяких завдань розмір додаткової винагороди було зменшено до 30 000 грн, деякі завдання змінили своє формулювання.
При цьому перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та заходах здебільшого залишився незмінним. Таке підтвердження здійснюється на підставі наступних документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Аналіз пункту 1 Постанови № 168 свідчить про те, що для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України у розмірі 100 000 грн достатньо встановлення таких обставин як період дії воєнного стану; статус військовослужбовця; безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 року по справі № 200/193/23, що за період з 01.12.2022 року по 31.01.2023 року підлягає застосуванню Наказ № 628 для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, оскільки за відсутності цього відомчого нормативно-правового акту не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям. Протилежний висновок поставив би питання необхідності повернення вже виплачених на підставі цих наказів сум додаткової винагороди.
Таким чином, у період дії воєнного стану, військовослужбовці мають право на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Однак, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).
При цьому, райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються виключно рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України, що прямо встановлено відомчими нормативно-правовими актами, які визначали порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, зокрема Наказ № 628, Порядок № 36 та Особливості № 726.
Як стверджує позивач, у період з 20 листопада 2022 по 20 травня 2023 виконував бойове завдання в районі ведення бойових дій в межах Бериславської територіальної громади Херсонської області, у т.ч. м. Берислав, с. Веселе, Козацьке, Зміївка.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (в редакції від 22.12.2022 року), Бериславський район Херсонської області з 11.11.2022 року відноситься до території, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 листопада 2022 року №282 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 02 грудня 2022 року №311 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», від 02 січня 2023 року №1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Херсонська область в період 01.10.2022 року по 31.10.2022 року, з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року №26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Бериславський район Херсонської області в період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року не входив до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Суд зазначає, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у збільшеному до 100 000 грн розмірі є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 окремого доручення.
Проте, жодних доказів на підтвердження участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за січень 2023 року не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_7 (по стройовій частині) № 286 від 29.12.2022 року солдат ОСОБА_1 прибув з відрядження з військової частини ( АДРЕСА_1 ) та приступив до виконання обов'язків.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 13 від 12.01.2023 року солдат ОСОБА_1 вибув у щорічну відпустку з 12.01.2023 по 23.01.2023 року та вибув з району виконання бойового завдання.
Таким чином, у період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу на території Бериславського району Херсонської області, які згідно з наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, не включались до районів ведення воєнних (бойових) дій.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 у період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року проходив службу та виконував бойові розпорядження поза районами ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України з 01.02.2023 року, що виключає наявність підстав для виплати йому збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Також суд звертає увагу, що позивачу за січень 2023 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн.
Щодо безпосередньої участі позивача у травні 2023 в бойових діях або заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, суд зазначає наступне.
Згідно з наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №147 від 01.06.2023 року «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» Бериславський район Херсонської області в період з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року не входив до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Проте, суд звертає увагу, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №144 від 20.05.2023 року призначено виплатити позивачу за період ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань першого ешелону оборони додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. в розрахунку за травень місяць (з 01 травня по 20 травня 2023 року).
Згідно з реєстром № 670 від 07.06.2023 року перерахування додаткової винагороди військовослужбовцям, які вибули з військової частини НОМЕР_1 за травень 2023 року, ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду у розмірі 64516,13 грн. та виплачено 63548,39 грн.
Таким чином, доводи позивача щодо не нарахування та невиплати йому за травень 2023 року додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн. є безпідставними та спростованими судом та матеріалами справи.
Також, суд звертає увагу на відсутність у матеріалах справи рапортів (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь позивача (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за спірний період.
При цьому, лише покликання позивача на те, що з січня 2023 року по травень 2023 року він виконував бойове завдання в районі ведення бойових дій, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн., яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що право позивача на отримання збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 у оскаржуваний період не виникло, оскільки інформації, що позивачем у цей період виконувались бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), та доказів на підтвердження цієї інформації, суду надано не було.
За таких обставин, наявними матеріалами справи не підтверджено допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за січень 2023 року.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо неповного нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168 за січень 2023 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко
.