Справа № 420/35048/23
19 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 22.07.2024 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2018 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 - 2020 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову допомогу на оздоровлення за 2019 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 24 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу при звільненні за 24 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
08.05.2025 ОСОБА_1 (далі - заявник), в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович, звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 перерахунку одноразових видів грошового забезпечення у повному обсязі при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23;
постановити окрему ухвалу про притягнення до відповідальності командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який відповідальний за нарахування та виплату перерахунку одноразових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23;
стягнути з командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 1,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4542,00 грн;
встановити військовій частині НОМЕР_1 місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/35048/23 при перерахунку одноразових видів грошового забезпечення враховано поточну індексацію грошового забезпечення виплачену у період проходження позивачем військової служби, а не індексацію грошового забезпечення виплачену на виконання судових рішень, оскільки судом першої інстанції при прийнятті судового рішення зазначено, що відповідач і так розуміє яку індексацію має врахувати при перерахунку грошового забезпечення та не визначено, що саме ту, що виплачена на виконання трьох судових рішень. Як наслідок відповідачем проігноровано індексацію виплачену на виконання судових рішень.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.05.2025 головуючим суддею визначено суддю Пекного А.С.
Ухвалою від 12.05.2025 заяву призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та зобов'язано відповідача надати докази.
14.05.2025 до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява, у якій відповідач зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 420/12047/22 зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 420/10377/23 зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4389,89 грн за період з 01.03.2018 по 03.06.2020 включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 в/ч НОМЕР_1 зобов'язано:
- провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову допомогу на оздоровлення за 2019 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- провести перерахунок та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні за 24 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- провести перерахунок та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Позивач дійшов неправильних висновків щодо протиправної бездіяльності в/ч НОМЕР_1 з приводу перерахунку та виплати одноразових видів грошового забезпечення у повному обсязі з урахуванням індексації грошового забезпечення, оскільки до вказаних виплат вже входить індексація грошового забезпечення, яку було перераховано і виплачено на виконання наведених рішень суду.
Всю виплачену позивачу індексацію, в тому числі й ту, яка входила в заявлені одноразові види грошового забезпечення, на виконання рішень суду у справах № 420/12047/22 та № 420/10377/23 перерахували із урахуванням базового місяця січня 2008 року та відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, та виплатили позивачу.
В свою чергу, за результатами розгляду справі № 420/35048/23 в/ч НОМЕР_1 донарахували позивачу 10656,71 грн, тобто поточної індексації, яка також входить до складу грошового забезпечення.
Таким чином, рішення суду № 420/35048/23 було фактично виконано ще до його винесення шляхом виконання рішень у справах № 420/12047/22 та № 420/10377/23, а тому всі належні позивачу суми індексації, які входили у всі заявлені виплати, вже були нараховані і виплачені, отже рішення виконано в повному обсязі.
Військова частина НОМЕР_1 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 виконано в повному обсязі.
Крім того, відповідач вказує про пропущення позивачем строку звернення з даною заявою.
Відповідач просить заяву в порядку ст. 383 КАС України залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 позов ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 :
- провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 - 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2019 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 24 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення;
- провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 набрало законної сили 10.02.2025.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 21.02.2025 на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 10656,71 грн.
Листом від 18.04.2025 № 09/1575/25-ВИХ Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №420/35048/23 була нарахована та виплачена грошова допомога на оздоровлення за 2016-2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2019-2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні за 24 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, грошова компенсація за невикористані 84 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення. До даного листа було долучено розрахунково-платіжну відомість № 2800-02-2 за лютий 2025 року.
В обґрунтування заяви в порядку ст. 383 КАС України представник позивача зазначає, що відповідачем при виконанні даного судового рішення не враховано індексацію, виплачену на виконання судових рішень.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 420/12047/22 зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 420/10377/23 зобов'язано Військову частину НОМЕР_4 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4389,89 грн. за період з 01.03.2018 року по 03.06.2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 420/12047/22 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 65744,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 354 від 12.04.2023.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 420/10377/23 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 93267,77 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1917 від 13.11.2023.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 позивачу виплачено грошові кошти у сумі 10656,71 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 205 від 19.02.2025.
Вирішуючи заяву, подану позивачем у порядку ст.383 КАС України, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами 2, 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 позивачу виплачено грошові кошти у сумі 10656,71 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 205 від 19.02.2025.
Відповідно до розрахунку грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 (з урахуванням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025) ОСОБА_1 нараховано:
ГДО з врахуванням індексації 2016-2018 - 10635,54 грн;
компенсація за невикористану відпустку УБД з урахуванням індексації - 605,21 грн;
грошова допомога у разі звільнення з урахуванням індексації - 2598,12 грн.
Разом нараховано: 13839,87 грн, ПДФО - 2491,17 грн, військовий збір - 691,99 грн.
Як вбачається з вказаного розрахунку грошового забезпечення період перерахунку зазначено 2016-2018 роки.
При цьому, також відповідно до рішення суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 перерахунку підлягає грошова допомога на оздоровлення за 2019 - 2020 роки, грошова компенсація за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення,
Таким чином, Військова частина НОМЕР_4 не надано належних доказів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23.
Твердження відповідача про те, що суми індексації, які входили у всі заявлені виплати, були нараховані та виплачені - не знайшли свого підтвердження під час розгляду вказаної заяви.
Виплата позивачу індексації грошового забезпечення, яка здійснена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 420/12047/22 та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі № 420/10377/23 сама по собі не свідчить про те, що вказана індексація була врахована також і при виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки та за 2019-2020 роки, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані 84 календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки.
Крім того, у рішенні суду від 22.07.2024 встановлено, що виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2016 - 2020 роки, грошової компенсації за 84 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 - 2020 роки, одноразової допомоги при звільненні за 24 календарних роки здійснено без врахування індексації грошового забезпечення.
Суд звертає увагу відповідача на те, що при виконанні рішення суду у цій справі військова частина повинна була здійснити перерахунок і виплатити позивачу допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, включивши індексацію (як індексацію, так і індексацію-різницю) до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховуються зазначені допомоги та компенсації.
Утім доказів, що саме так було виконано рішення суду, відповідач до суду не подав.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на вищевикладене, суд вважає бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення у повному обсязі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 протиправною.
Як видно зі змісту статті 2 КАС України, метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява в порядку ст. 383 КАС України підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення у повному обсязі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ,4, 5, 6, 9 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З урахуванням того, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача при виконанні судового рішення у справі № 420/35048/23, то вказане є підставою для постановлення окремої ухвали та направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли неналежному виконанню вказаного судового рішення.
У той же час, суд не вбачає підстав для притягнення до відповідальності командира військової частини НОМЕР_1 та накладення на останнього штрафу, позаяк визначені Главою 9 КАС України заходи процесуального примусу не застосовуються у питаннях виконання рішення суду, ухваленого по суті справи.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з даною заявою не заслуговують на увагу, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався з листа від 18.04.2025 № 09/1575/25-ВИХ.
Ухвалою суду від 12.05.2025 зобов'язано учасників справи в триденний строк з дня отримання цієї ухвали надати до суду докази вручення позивачу листа Військової частини НОМЕР_1 від 18.04.2025 № 09/1575/25-Вих. Однак, такі докази до суду не надані, тому суд позбавлений можливості стверджувати про пропуск позивачем строку звернення з даною заявою.
Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 241-242, 248, 249, 293, 294, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення у повному обсязі на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23.
У задоволенні решти заяви відмовити.
Направити окрему ухвалу Військовій частині НОМЕР_1 для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23.
Установити Військовій частині НОМЕР_1 строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі № 420/35048/23 - тридцять днів з дня отримання копії окремої ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний