Справа № 420/39453/24
про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018,
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум,
3.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром під час перерахунку на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО110756 від 21.07.2023, виданої станом на 05.03.2019 року,
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати виплачувати з 01.04.2019 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО110756 від 21.07.2023 року, виданої станом на 05.03.2019 року, з основним розміром пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, а також здійснити виплату різниці між нарахованим розміром пенсії та фактично виплаченим з 01.04.2019 р. по день проведення перерахунку.
Позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
Ухвалою суду від 25.12.2024 суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрив провадження у даній справі, вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Під час розгляду справи суд встановив, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до п. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначається підстави для залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Як визначено ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1, 3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено в тому числі вимоги про протиправність дій Головного управління ПФУ в Одеській області, які виразились у зменшенні при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до Постанови КМ України №103 від 21.02.2018 відсоткового розміру його пенсії із зобов'язанням з 01.01.2018 перерахувати пенсію у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У той же час, даний позов до суду подано лише 20.12.2024.
Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 ст.45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Строк звернення до суду у спорах з приводу пенсійного забезпечення громадян згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На спірні правовідносини, згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає поширенню правовий висновок постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19, де указано, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Заявник протягом 7 років одержував пенсію, обчислену із використанням показника відсоткового значення у "70%" грошового забезпечення і увесь цей час не здійснював дій щодо з 'ясування власних прав у сфері пенсійного забезпечення.
Водночас, у розумінні вимог п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу зобов'язані забезпечити належне та своєчасне виконання процесуальних обов'язків, у тому числі і стосовно дотримання строку звернення до суду та стосовно належності оформлення позову.
З урахуванням вищезазначеного, позивачем пропущено 6 місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.01.2018 до 19.06.2024 включно.
При цьому, у позовній заяві при звернення до суду, позивач заявляв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, обґрунтовуючи яке, в мотивувальній частині міститься посилання на те, що за загальним правилом, не має строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, які особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Водночас, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суд з огляду на викладене вище, зробив передчасний висновок про дотримання позивачем встановленого законом строку, у зв'язку із чим, наразі, вважає за доцільне надати оцінку заявленому позивачем клопотанню про поновлення пропущеного строку.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Реалізувати своє право на захист у порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні та об'єктивні причини.
За приписами ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, від 01.02.2024 по справі № 990/270/23 провадження № 11-179заі23, а також від 16.05.2024 по справі № 990/53/24 провадження № 11-49заі24.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що про факт виплати пенсії та її розміру позивачу не могло не бути відомо з моменту здійснення відповідачем перерахунку на підставі Постанови КМУ №103.
У свою чергу доказів своєчасного вчинення будь-яких дій з метою з'ясування відсоткового розміру пенсії та її складових позивачем не надано, або доказів наявності об'єктивних перешкод у вчиненні таких дій своєчасно, позивачем суду не надано.
Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений нормами чинного законодавства строк.
При цьому, посилання на неможливість строкового обмеження для звернення до суду із таким позовом, спростовуються викладеним вище.
Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом у заяві позивач не повідомляє.
Підсумовуючи усе вищевикладене, дослідивши наведені у позові доводи, судом зроблено висновок, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із цим позовом з неповажних причин.
Відтак, підстави для поновлення пропущеного позивачем строку для звернення до суду із цим позовом відсутні.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.13 ст.171 КАС України, а позивачу надати строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині що стосується дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи із її відсоткового розміру 90% сум грошового забезпечення за період з 01.01.2018 до 19.06.2024 включно, із зазначенням інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121-123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом у частині, що стосується дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача виходячи із її відсоткового розміру 90% сум грошового забезпечення за період з 01.01.2018 до 19.06.2024 включно, та вказати інші підстави для поновлення строку, з обґрунтуванням причин пропуску та доказів на підтвердження поважності причини пропуску такого строку.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА