Справа № 420/1756/24
19 травня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач в/ч НОМЕР_1 ), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати відповідно до положень статті 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 09.10.2018 року по день фактичного розрахунку - 24.12.2023 року, але не більш як за шість місяців.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 09.10.2018 року по день фактичної виплати індексації - 24.12.2023 року, із розрахунку сум на шість місяців - за період з 09.10.2018 року по 09.10.2019 року, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували дню звільнення.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ж ухвалою зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії наступних документів, зокрема, докази виплати позивачу індексації грошового забезпечення в сумі 67 654,56 грн. довідку про середню заробітну плату, обчислену виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому було звільнено позивача, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1992 № 100.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що наказом начальника 66 пункту управління системою зв'язку та інформаційних систем №47 від 08.10.2018 року ОСОБА_1 було звільнено із військової служби, при цьому під час проходження позивачем військової служби протиправно не здійснювалося в повному обсязі нарахування та виплата грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення, у зв'язку з чим 24.12.2023 року відповідачем здійснено виплату спірної виплати в розмірі 67 654,56. грн.
Таким чином , предметом розгляду у даній справі є право позивача на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до положень норми статті 117 Кодексу законів про працю України.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 проаналізувавши статтю 117 КЗпП України, визначив формулу, за якою слід обраховувати розмір належного до стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зокрема, у разі виплати частини (не всіх) належних звільненому працівникові сум зменшується відповідно розмір відповідальності. І цей розмір відповідальності повинен бути пропорційним розміру невиплачених сум з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку.
Тож, у межах цієї справи підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат.
Частиною 4 статті 9 КАС України визначено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Перебуваючи на стадії розгляду справи по суті,та враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази не дають можливості повно і всебічно з'ясувати обставини, які мають значення для вирішенню вказаного питання, а також ухвалити законне і обгрунтоване рішення, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За положеннями частин 6-8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст.14 КАС України ухвали суду є обов'язковими для виконання на всій території України всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями.
Керуючись ст. ст. 80, 236,248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наступних документів:
- довідку про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення при звільненні позивача (08.10.2018 року) із зазначенням складових такої суми ( розрахуноквий лист тощо);
- докази сплати позивачу грошового забезпечення після його звільнення, у т.ч. на виконання судових рішень або в добровільному порядку ( у разі наявності)
Витребувані документи надати суду протягом 5-ти (п'яти) днів з дати отримання даної ухвали суду.
У разі неможливості виконати вимоги даного судового рішення повідомити суд про причини такого невиконання з наданням відповідних доказів.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна