про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2025 рокусправа № 380/9509/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;
- зобов'язати Головне управління національної поліції у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невключення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію №194 від 12.09.2024 ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області виготовити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову (уточнену) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої додатково до вже зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення (надбавка за специфічні умови проходження служби, премія) включити нараховані та виплачені суми індексації, додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до приписів статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3).
Відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП країни) (у редакції чинній на момент звернення позивача до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту позовної заяви суддя встановив, що предметом спору у цій справі є
- бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення;
- дії відповідача щодо не включення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення ОСОБА_1 №194 від 12.09.2024.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 КЗпП України.
Закон №2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Тобто, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
У період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України, відповідно до яких строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати складає три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, почався 01.07.2023.
Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Враховуючи викладене, Судова палата вважає, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Із доказів долучених до позовної заяви суддя встановив, що позивач звільнено із служби в поліції 06.09.2024. Водночас позивач при звільненні та отримання грошового атестату від мав бути обізнаним про всі суми, що йому були нараховані та виплачені.
Тобто, позивач після звільнення з служби (06.09.2024) мав бут обізнаний про всі суми, що йому були нараховані. Проте до суду звернувся тільки 13.05.2025, з пропуском трьохмісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України, та не долучив клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців Олег Романович